Сьогодні у Мінську відбудеться черговий раунд переговорів у форматі Україна—Росія—ОБСЄ. Графік «Мінська-2» розписаний лише до кінця 2015 року. Проте досі жоден з його головних пунктів повністю не виконано. Чи продовжить засідати Тристороння контактна група із урегулювання ситуації на сході нашої країни, поки що невідомо. Думки з цього приводу різні: від провалу такого формату до його безальтернативності...
Свою позицію щодо значення Мінських угод та позиції Києва висловив директор Національного інституту стратегічних досліджень, представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Володимир Горбулін на презентації монографії «Донбас і Крим: ціна повернення», підготовленої науковцями інституту:
«Змусити Росію піти з Донбасу — сьогодні це лейтмотив мінського переговорного процесу. Багато хто активно критикує Мінські домовленості. Потрібно визнати, що в певних випадках їх критика може бути виправдана. Однак тепер немає альтернативного несилового способу узгодження інтересів. Усім критикам Мінських угод хотів би нагадати, що вересень 2014 року і лютий 2015 уже ввійшли у новітню історію України як час смертельної загрози для нашої держави. В критичний момент протистояння по периметру державного кордону України з боку Росії було зосереджено 150 тисяч військовослужбовців російської армії, величезна кількість зброї. Тоді щодня Україна втрачала від 20 до 27 своїх бійців. Тому Мінськ-1 і Мінськ-2 окреслюють ті рубежі, на яких вдалося зупинити агресора, завдячуючи героїзму наших захисників, активності нашої дипломатії і підтримки наших союзників. Це потрібно розуміти і цінувати.
А що далі? Далі Мінські угоди нас цікавлять настільки, наскільки вони слугуватимуть головній цілі — визволенню окупованих територій. Так, ми піддаємося і будемо піддаватися сильному тиску з боку Росії, якій немає діла до своїх маріонеток у Донецьку і Луганську. Але РФ прагне підірвати життєздатність нашої держави, в тому числі і з допомогою окремих пунктів Мінських угод. Так, нас будуть силувати до прийняття самовбивчих рішень. Але ми уже звикли до цього...
Росія повинна піти з Донбасу. Після цього можна вести мову про продовження Мінських домовленостей, аби таки досягти повного припинення вогню, справжнього відведення всіх озброєнь, верифікації з боку ОБСЄ, доведення кількості міжнародних спостерігачів до 1,5 тисячі тощо.
Я не можу дати прогноз з приводу перебігу мінських переговорів наступного року. Проте, хоч би як вони не закінчилися сьогодні і завтра, позиція української делегації з точки зору національних інтересів України не буде змінюватися. За будь якого тиску є моменти, на які Україна просто не може піти. Без виведення іноземних військ вибори на Донбасі — неможливі».
Ще у вересні Президент України Петро Порошенко наполягав на тому, що Мінські угоди мають бути виконані до кінця 2015 року і відкидав можливість їх продовження у 2016-му.
Тоді, виступаючи під час дискусії на відкритті у Києві 12-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), глава держави зазначив, що Україна виконує всі взяті на себе зобов’язання, щоб довести світові свою відповідальність і абсолютно безвідповідальну поведінку Росії. Нагадаємо, у той час у зоні бойових дій таки спостерігався режим припинення вогню. Згодом почали відводити військову техніку з передової. Проте за останній місяць ситуація на сході загострилася: кількість обстрілів зростає, бойовики дедалі частіше використовують заборонену Мінською угодою зброю, гальмують процес обміну полоненими.