У процесі судової реформи найважче досягнути довіри суспільства до судової гілки влади загалом та до суддів зокрема. Тому конституційна реформа і законопроект, який уже отримав позитивні висновки Венеційської комісії, має обов’язково передбачити дієві механізми очищення судової влади — на цьому наголошували учасники форуму «Конституція: суспільна довіра і нове правосуддя», який відбувся під егідою Євросоюзу, Реанімаційного пакета реформ та Центру політико-правових реформ.

 

 

Заступник Голови Верховної Ради України, член Конституційної комісії Оксана Сироїд (на знімку ліворуч) під час форуму наголосила, що проект змін до Конституції в частині судової реформи має стати гарантією оновлення суддівського корпусу. «Важливо напрацювати механізми впровадження довіри до правосуддя, зокрема, прийняти законопроект про нові процедури оцінювання для суддів», — наголосила О. Сироїд.
Згідно з проектом, усі нинішні судді зможуть або пройти новий конкурс, або подати у відставку. На думку заступника глави парламенту, одним із елементів нового оцінювання суддів і прозорого конкурсного добору суддів може стати Громадська рада доброчесності, яку пропонується створити. Вона оцінюватиме не правові знання, а доброчесність і правдивість нових і нинішніх суддів, котрі хочуть обійняти посади суддів.


Заступник Голови Верховної Ради висловила низку застережень щодо діяльності Конституційної комісії. Зокрема, з приводу того, що група з питань судової реформи на третину складалася з чинних суддів, які не мають довіри у суспільстві. Водночас на рівні Конституційної комісії дійсно відбулося глибоке, а не формальне обговорення змісту реформи правосуддя — було проведено 20 засідань робочої групи з питань судової реформи.
«Попри те, що в мене теж є юридичні застереження до тексту, маємо досить якісний юридичний текст того, що напрацьовано», — зауважила Оксана Сироїд. Найважливіше, на її думку, щоб люди, суспільство змогли побачити механізми оновлення суддівського корпусу. «Ми не можемо зараз у Конституції передбачити чарівну пігулку, яка дозволить нам обрати якісно нових суддів, — сказала О. Сироїд. — Але люди повинні побачити ще до голосування в парламенті змін до Конституції цей механізм, побачити, які будуть критерії конкурсу на суддівські посади, як громадськість зможе впливати на призначення суддів, як передбачаємо реформувати суддівський корпус».


Посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінські висловив думку, що Україні потрібна нова Конституція, а не лише зміни до Основного Закону в окремих сферах.


— Я наполягав би на необхідності напрацювання нової Конституції, а не лише змін, — сказав Я. Томбінські. — Конституцію, яка відповідала би парламентській республіці, щоб у ній чітко було виписано функції та відповідальність усіх гілок влади.


Характеризуючи зміни до Конституції з питань судової реформи, Посол ЄС відзначив, що в Україні взагалі немає довіри до судів — ані з боку так званих представників старої системи, ані серед нової формації. За його словами, пропозиції щодо змін до Конституції, які напрацьовані, саме і спрямовані на те, щоб надати відповідь на запитання, як відновити довіру до судової системи, до судів, і щоб Україна нарешті стала правовою країною. При цьому Посол ЄС зауважив, що потрібно створювати інституційну культуру втілення змін у життя, як працювати в нових умовах. «І це не відбудеться одномоментно, адже це тривалий і постійний процес», — підкреслив Я. Томбінські.


Посол ЄС також запевнив, що Євросоюз і надалі надаватиме фінансову підтримку для реалізації судової реформи в Україні.


Голова Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Ханне Юнкер відзначила зв’язок між довірою до судової системи та влади загалом. «Якщо немає довіри до органів влади у системі юстиції, до судової влади, то немає довіри до влади загалом», — сказала промовець. На її думку, недовіра до судової влади в Україні пов’язана насамперед з великими масштабами корупції. Представники Ради Європи також висловлюють стурбованість з приводу того, що звільнення багатьох суддів після проходження переатестації може призвести до порушень європейських стандартів. За словами Х. Юнкер, насамперед треба запровадити нові процедури призначення суддів, які нададуть гарантії незалежності, також можна дозволити суддям виходити раніше на пенсію, що звільнить місця у судах, запровадити систему скарг на суддів, зокрема, щодо невідповідності статків задекларованому. У Раді Європи також рекомендують, щоб процедури винесення судових рішень стали коротшими і швидшими, судові засідання були відкритими, прозорими, і головне — забезпечити виконання судових рішень. Адже нині в Україні майже 10 тисяч рішень залишаються не виконаними.


Експерт з конституційної реформи Реанімаційного пакета реформ, суддя Конституційного Суду у відставці Володимир Шаповал (на знімку праворуч) запропонував створити в Україні Конституційну асамблею — як виборний орган, як це було зроблено у Польщі, і щоб асамблея розробляла проект нової Конституції.


Микола Хавронюк (Центр політико-правових реформ) висловив думку, що реформа прокуратури, яка є складовою реформи судової влади, не зможе відбутися, якщо в держбюджеті на наступний рік буде закладено зарплату прокурорам у дві-три тисячі гривень, як пропонує уряд.


Заступник голови офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко наголосила на потребі у процесі конституційної реформи здійснити реорганізацію органів прокуратури, запровадити відкритий відбір прокурорів, створення прокурорського самоврядування та виділення необхідних фінансових ресурсів для забезпечення діяльності прокуратури.


Експерт-спостерігач при Конституційній комісії Андрій Козлов запропонував під час атестації оцінювати не лише обізнаність суддів у правових питаннях, а й особисті якості — ерудицію, кмітливість.


Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Цуркан переконаний, що відставка суддів не повинна перетворитися на помсту. «Не весь суддівський корпус є хабарниками та тітушками у мантії, -запевнив він. — Судді у більшості своїй готові до кардинальних змін». На його думку, необхідно надати певні гарантії звільненим суддям — зокрема, і соціальні, чи передбачити можливість суддям за спрощеною процедурою отримати адвокатське посвідчення.


Член Конституційної комісії, народний депутат України Вікторія Пташник висловила думку, що майданчик для обговорення конституційних змін неможливо створити на базі парламенту, бо парламент є заручником політичної ситуації. «Окремі фракції визначаються при голосуванні на конституційні зміни, опираючись на те, як сприймає ці зміни їхній виборець і як це вплине на рейтинг політичних сил», — зауважила депутат.


Заступник Генерального прокурора, член Конституційної комісії Віталій Касько серед позитивів конституційної реформи відзначив те, що у розділі правосуддя Конституції визначено місце прокуратури — що вона є частиною судової гілки влади. Ще один важливий елемент, відзначив В. Касько, — зміна функцій прокуратури, суттєвий зсув у бік кримінального судочинства — процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримання інтересів держави у суді, контроль за діяльністю органів правопорядку. Після внесення змін прокуратура більше не займатиметься представництвом інтересів громадян у судах, а виключно представництвом інтересів держави. Прокуратура також позбавлена функції загального нагляду, функції розслідування і нагляду за дотриманням законодавства у пенітенціарній сфері. Новели у Конституції стосуються і порядку призначення і звільнення Генпрокурора, хоча ці новації викликають багато дискусій серед депутатів.


Народний депутат України Антон Геращенко наголосив, що процес реформування прокуратури — це тривалий процес. І не можна реформувати прокуратуру лише зміною Генерального прокурора. За його словами, головною причиною того, що у конкурсі до місцевих прокуратур взяли участь лише 21 відсоток не співробітників прокуратури, а до фіналу з них дійшли лише декілька відсотків, є низький рівень зарплат. Натомість до патрульної служби поліції, де було обіцяно зарплату у вісім тисяч гривень, конкурс був великий. А. Геращенко вважає, що місцевий прокурор має отримувати зарплату мінімум 20 тисяч гривень, щоб не бути корупційним.

«Майбутнє української прокуратури — це високі зарплати для прокурорів і очистка від тих людей, які прийшли заробляти шляхом корупційних дій», — сказав парламентарій.

 

Коментар

 

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана СИРОЇД:


— Законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя на сьогодні пройшов профільний комітет і, отримавши схвальний висновок, може бути винесений до сесійної зали вже найближчим часом. Нині відбувається обговорення законопроекту у фракціях. Було би дуже добре, якби цей проект було скеровано до Конституційного Суду ще на поточній сесії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.