Наближається до завершення передплатна кампанія друкованих видань на 2016 рік. На Черкащині у неофіційному змаганні на кращий результат з передплати «Голосу України» попереду центр поштового зв’язку №8 з Умані. Його інструктори Тетяна Ямковенко та Алла Мушкевич (на знімку зліва направо) докладають усіх зусиль, щоб парламентську газету отримувало якомога більше читачів району.
— Ми вже оформили понад шістсот абонементів на «Голос України», — ділиться Алла Мушкевич. — Налагодили тісну співпрацю з районною та міською радами, з сільрадами, підприємствами, вищими навчальними закладами Умані. Усе це допомагає успішно проводити передплату.
На жаль, розповіли далі поштовики, зовсім інша ситуація у сусідньому Христинівському районі, котрий також обслуговує ЦПЗ №8. Більшість тамтешніх сільських рад чомусь не турбуються про те, щоб газета, яка друкує всі новоухвалені закони України, роз’яснює механізм їх дії, акцентує увагу на роботі органів місцевого самоврядування, нових територіальних громад, була у кожній сільській бібліотеці чи сільраді.
— Як збираються працювати з людьми новообрані «нечитаючі» голови сіл — незрозуміло, — дивується Тетяна Ямковенко. — У сільських, селищних радах мешканці населених пунктів завжди знаходили загальнодержавну пресу, зокрема, газету Верховної Ради України.
Така само «незрозуміла» з позиції здорового глузду картина і в Тальнівському, Маньківському, Лисянському, Катеринопільському, Кам’янському районах, де «Голосу України» немає не тільки у сільських бібліотеках, а й навіть у деяких районних. Не дивно, що з цих районів до корпункту газети надходять листи зі скаргами на те, що закон, урядову постанову чи просто цікаву статтю, опубліковану у «Голосі України», вдень з вогнем не знайдеш. Немає газети ні в бібліотеці, ні в сільраді, ні у «свого» депутата, ні в голови села. «На свою злиденну пенсію, — пише ветеран колгоспної праці з Тальнівщини, — я не можу передплатити парламентське видання. І таких, як я, — більшість. У нас немає інтернетів, давно мовчить радіо. По телевізору самі розваги показують. Мабуть, влада хоче, щоб жили ми, як у лісі, й не знали нічого ні про закони, ні про свої права...»
Гіркі та справедливі слова написав ветеран. Можливо, вони нагадають місцевій владі, обраним депутатам про те, що обіцяли на виборах людям.
Черкаська область.
Фото надане центром поштового зв’язку №8 Черкаської дирекції УДППЗ.
