26 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу».
Що нового?
Внесено зміни до Кодексу законів про працю України, згідно з якими юридичні та фізичні особи-підприємці (ФОП), які використовують найману працю, нестимуть відповідальність у вигляді штрафу за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі захищають країну в зоні АТО.
Сума такого штрафу становить десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, тобто 13780 гривень за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Нагадаємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності, а також надається низка інших гарантій.
Окрім того, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими передбачено, що порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.).
Штучно створена проблема
Якщо в юридичних осіб із забезпеченням гарантій мобілізованих працівників особливих складнощів не виникає, то в фізичних осіб-підприємців є певні труднощі.
Наприклад, роботодавець має гарантувати мобілізованому працівнику середній заробіток, який компенсується з державного бюджету. Порядок повернення коштів врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105. Проте в тексті постанови прописано право на компенсацію таких коштів з бюджету «підприємствам, установам та організаціям». З цього випливає, що ФОП, які мають найманих працівників, повинні сплачувати їм середній заробіток із власної кишені. І роботодавець мимоволі замислюється: що краще — платити працівнику зарплату з власного доходу чи звільнити його? Адже, якщо штраф і нарахують, то він буде менший, ніж сумарний розмір виплат, які потрібно сплатити мобілізованому працівнику.
Судова практика показує, що ФОП нарівні з юридичними особами мають гарантувати трудові права мобілізованих, а тому і заслуговують на компенсацію з бюджету середнього заробітку мобілізованого працівника, навіть якщо це не передбачено чинною постановою. Однак чи захоче роботодавець витрачати час, фінанси та нерви на судову тяганину? Відповідь очевидна.
Так чи інакше, посилення відповідальності роботодавців за недотримання гарантій мобілізованим працівникам, безперечно, позитивне явище. Однак наскільки ефективним воно буде — покаже час.
