Учора Міністерство фінансів представило поданий до Верховної Ради проект бюджету на 2016 рік та низку законопроектів, які визначають зміни в дохідній та видатковій частинах державного кошторису.
«Робота тривала так довго тому, що нашим завданням було запропонувати суспільству не один, відірваний від реальності, проект закону, а збалансований пакет документів, що забезпечить якісні та системні зміни як у дохідній, так і у видатковій частинах бюджету», — підкреслила міністр фінансів Наталія Яресько (на знімку).
За її словами, пропонуючи цей пакет, уряд має на меті зменшити податкове навантаження, профінансувати всі пріоритетні видатки держави, насамперед видатки на оборону та виплату пенсій і соціальної підтримки. При цьому зробити це потрібно так, щоб не перевищити узгоджений з Міжнародним валютним фондом обсяг дефіциту бюджету в розмірі 3,7% від ВВП.
Коментуючи ключові риси цього пакета законопроектів, міністр передусім повідомила, що проект бюджету передбачає зростання в розмірі 2% ВВП та інфляцію на рівні 12%. Уповільнення інфляції до 12%, на її думку, стане можливе внаслідок того, що девальвація гривні на початку 2015 року вже майже повністю знайшла своє відображення в цінах та що відбулося підвищення енерготарифів. Важливою рисою проекту бюджету Н. Яресько назвала те, що він передбачає збільшення на 12%, або на рівень інфляції, соціальних стандартів. Розмір коштів на енергосубсидії має збільшитися із 24 мільярдів гривень у 2016-му до 35 мільярдів у наступному році.
Міністр анонсувала низку ініціатив, які мають підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Зокрема, пропонується перевірити, чи всю соціальну підтримку та пенсії отримують реальні громадяни. «Цього року ми вже робили вибіркові перевірки і в одному місті виявили, що станом на серпень 2015 року було зареєстровано 46 тисяч переселенців, з яких 30 тисяч — пенсіонери. Водночас виявилося, що реально в цьому місті проживають 15—17 тисяч переселенців», — сказала вона та припустила, що лише один цей крок дасть змогу зекономити для бюджету щонайменше 5 мільярдів гривень. Подальше впровадження електронних закупівель додасть ще 2 мільярди гривень економії.
Кажучи про необхідність подальшого розширення адресної допомоги малозабезпеченим, Н. Яресько навела приклад харчування дітей у школах. «Нині на одну дитину в день виділяється 10 гривень, тож якість цього харчування погана, а батьки все одно дають дітям бутерброди з собою», — сказала вона та зазначила, що кошти, які є, краще спрямувати на забезпечення якісного харчування дітей, про яких нікому подбати.
Ще один пропонований урядом напрям стосується створення стимулів для надання якісних освітніх послуг. «Сьогодні в Україні працює 373 школи, в кожній з яких навчаються менш як 10 дітей, у 564 школах кількість учнів становить від 10 до 19. Про яку якість освіти тут може йтися», — запитала міністр і запропонувала піти шляхом укрупнення шкіл із довезенням до них учнів із навколишніх сіл. З цією метою передбачається виділення 600 мільйонів гривень на закупівлю шкільних автобусів.
Оцінюючи перспективи збільшення фінансових ресурсів місцевих громад, міністр згадала про запровадження податку в розмірі 25 тисяч на рік на елітне житло (квартири понад 300 та будинки понад 500 квадратних метрів), скасування пільг з оподаткування комерційної нерухомості та складських приміщень та ін.
Низка урядових пропозицій стосується посилення бюджетної дисципліни. За словами міністра фінансів, у попередні роки бюджет був заручником політичних процесів. «Це призводило до того, що з року в рік формувалися нереалістичні плани по доходах бюджету. У 2012—2013 роках плани по надходженнях були на 7% вищі від реальних доходів, у 2014 році вони були вже вищі на 10%», — сказала Н. Яресько та підкреслила, що нестачу доходів доводилося перекривати або за рахунок нових запозичень, або наприкінці року переходити до ручного режиму управління бюджетними коштами. Щоб припинити таку практику, уряд пропонує запровадити чіткий перелік випадків можливих змін до держбюджету протягом року. При цьому виключне право вносити зміни, пов’язані з дефіцитом бюджету чи іншими макропоказниками, матиме тільки Кабінет Міністрів та й то лише в разі перевиконання чи недоотримання за результатами трьох кварталів доходів держбюджету. Також пропонується, щоб народні депутати могли вносити зміни до бюджету лише за погодженням Міністерства фінансів та лише в рамках перерозподілу наявних державних видатків. «У такий спосіб ми зможемо утримувати баланс не тільки в момент ухвалення бюджету, а й протягом усього року», — підкреслила Н. Яресько.
Прогнозуючи перспективи ухвалення цього пакета законопроектів у парламенті, міністр зазначила, що уряд готовий вислухати пропозиції фракцій та комітетів. «Очевидно, що якісь компроміси буде зроблено, як це відбувається кожного року», — сказала вона, проте підкреслила, що кожна пропозиція про збільшення видатків має містити пропозицію про їхнє зменшення за іншою статтею.
Перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський також повідомив, що бюджет формувався на основі консервативного прогнозу ціни на газ на рівні 225 доларів за тисячу кубометрів. Водночас він не виключив і оптимістичного сценарію, за яким у 2016 році газ може коштувати 190—200 доларів за тисячу кубометрів.
Макроекономічний прогноз на 2016 рік:
— номінальний розмір ВВП — 2262 млрд. гривень (у 2015 році — 1958 млрд. гривень);
— реальне зростання ВВП — 2% (у 2015 році очікується падіння на рівні 12%);
— доходи — 601 млрд. гривень (у 2015 році — 517 млрд. гривень);
— видатки — 674 млрд. гривень (у 2015 році — 582 млрд. гривень);
— дефіцит бюджету — 3,7% ВВП (у 2015 році — 4,1 ВВП);
— загальний рівень державних видатків — 43% від ВВП (у 2015 році — 53%);
— доходи місцевих бюджетів — 146 млрд. гривень (у 2015 році — 104 млрд. гривень);
— інфляція — 12% (у 2015 році — 50%);
— експорт — збільшення на 7% (у 2015 році очікується падіння на 20%);
— імпорт — збільшення на 7% (у 2015 році — зменшення на 32%)
— валютний курс за офіційним припущенням НБУ на кінець 2016 року має становити 24,4 гривні за долар.
Соціальні стандарти:
— мінімальна зарплата: з 1 січня 2016 року — 1378 гривень, з 1 травня — 1450, з 1 грудня — 1550 гривень;
— прожитковий мінімум:
з 1 січня — 1330 гривень,
з 1 травня — 1399, з 1 грудня — 1496 гривень.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
