Чи вирішить зйомка проблеми безпеки на дорогах
Безпека дорожнього руху — це життя.
Порушення правил — тягне відповідальність.
Ці дві фрази є ключовими, оскільки дотримання правил є гарантією безпеки руху, а отже, й збереження життя людей. Штрафи й невідворотність покарання за порушення мають, своєю чергою, стимулювати до дотримання Правил дорожнього руху. Лише за десять місяців нинішнього року в Україні сталося 107324 ДТП (а це 353 за добу), у результаті травмовано 25028 осіб, а загинуло 3124 (10 чоловік щодня!). Їх причиною переважно були перевищення безпечної швидкості, порушення правил маневрування та керування у нетверезому стані. Вагому роль у стимулюванні до дотримання правил має й автофіксація порушень Правил дорожнього руху, яка незабаром з’явиться на наших дорогах. Хоча закон про її функціонування почав діяти у листопаді, сама система автофіксації, за словами представників МВС, орієнтовно запрацює з літа 2016 року. Адже для цього необхідно виписати технічні характеристики необхідного устаткування, закупити та встановити його, визначити місця установки. Так, лише для Києва попередньо планували встановити 1000 камер. А поки є час, водіям треба звикати до нововведень.
Бонус
Кожному громадянину, який має право керувати транспортним засобом, на рік (з 1 січня до 31 грудня) надаватиметься 150 штрафних балів. У разі автофіксації порушення Правил дорожнього руху з власника автомобіля (тобто їх фіксації за допомогою спеціальних технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис) зніматимуть 50 балів. Після вичерпання 150 балів, тобто трьох порушень, на власника авто накладатиметься штраф. До речі, для штрафів скасовано так звану вилку: від-до, а встановлюється їх конкретний розмір (передбачений раніше мінімальний рівень штрафу для кожного з порушень ПДР).
Хто сплачує штраф
Накладатимуть штраф за порушення Правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, на власника автомобіля, тобто на юридичну чи фізичну особу, за якими зареєстровано цей транспортний засіб. Отже, якщо за кермом вашого автомобіля фактично була інша особа, штраф все одно сплатите ви як власник транспортного засобу. Що цікаво — штрафні бали нараховуються кожному, хто має право керувати, а відповідальність нестиме власник.
Порядок накладення санкцій
Постанова про накладення адмінстягнення виноситиметься без участі особи, яку притягають до відповідальності.
Надсилатимуть її власнику автомобіля протягом трьох днів з дня винесення (складення) рекомендованим листом із повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, за якою зареєстровано транспортний засіб, або повнолітньому члену сім’ї такої особи. У разі якщо особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, відмовляється від отримання постанови, днем її отримання є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. Саме на ці дати варто звертати особливу увагу, адже від них залежить своєчасність сплати штрафу чи дотримання строку його оскарження.
Крім цього, у постанові має бути зазначено адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому ви можете ознайомитися із зображенням чи відеозаписом автомобіля в момент вчинення порушення, та ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. Переглядаючи фото чи відео, насамперед перевірте, чи ваш це автомобіль, зверніть увагу на дату та час фіксації порушення.
Передбачається також можливість отримання інформації про порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, з використанням повідомлень sms або електронної пошти. Для отримання такої інформації власнику необхідно буде подати заяву, в якій зазначити бажаний спосіб отримання інформації. Однак, як це все працюватиме, поки що говорити зарано — процедуру мають визначити у МВС.
Сплата стягнення за порушення, зафіксовані автоматично
Якщо ви сплатите 50% штрафу протягом п’яти банківських днів з дня вручення постанови про накладення адмінстягнення, то постанова буде вважатися виконаною у повному обсязі.
У разі несплати штрафу протягом тридцяти днів, стягується пеня у подвійному розмірі штрафу. У разі ж несплати штрафу і пені протягом тридцяти днів з дня виникнення підстав для її стягнення, постанова підлягає примусовому виконанню.
Оскарження
Постанова про накладення стягнення за порушення, зафіксовані автоматично, можна оскаржити в судовому порядку протягом 10 днів з дня її вручення. Однак не забувайте, що при подачі заяви до суду ви маєте також сплатити судовий збір (один відсоток ціни позову, але не менш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати).
Звільнення від відповідальності
Є декілька випадків, коли відповідальність буде покладено не на власника автомобіля, а на особу, яка фактично керувала ним. Для цього фактичний водій повинен протягом 14 днів з моменту отримання власником постанови особисто чи за допомогою засобів зв’язку звернутися до поліції із заявою про визнання ним факту порушення та згоду на притягнення до відповідальності його. Другий варіант — передача права володіння та користування автомобілем іншій особі за договором найму (оренди), лізингу, прокату або іншій підставі відповідно до закону чи договору. У цьому випадку відповідальність нестиме особа, яка володіє та користується таким транспортним засобом.
Також, якщо транспортний засіб буде викрадено чи неправомірно використано його номерні знаки іншими особами, то власник також звільняється від обов’язку сплати штрафу.
Регрес
Це можливість власника повернути штраф, сплачений за фактичного водія, який порушив ПДР на його автомобілі. Для цього необхідно звернутися до суду з аргументованим позовом та сплатити судовий збір. Отже, власнику фактично дешевше просто оплатити штраф, ніж спочатку штраф, а потім ще судовий збір за розгляд позову. Однак позиватися чи ні — кожен вирішує сам.
Водночас для юридичних осіб це чи не єдина можливість повернути суму штрафу, сплачену за свого водія, адже вся відповідальність за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, за водіїв сплачує юридична особа, як власник автомобіля.
До уваги законодавця
Маючи благу мету стимулювання до дотримання водіями Правил дорожнього руху та підвищення безпеки на дорогах, ухвалений закон залишає низку питань, які, на жаль, можуть звести усю чудову ідею нанівець.
Перше — це побоювання повторення ситуації 2010 року, коли з введенням автофіксації нічого не вийшло, зокрема, й через покладення відповідальності на власника авто, а не водія. У результаті рішенням Конституційного Суду було визнано неконституційним положення щодо притягнення до відповідальності власника авто та розгляду справи без його участі. Цим рішенням наголошувалося на індивідуалізації відповідальності та неможливості притягнення до відповідальності особи, яка його не вчиняла. Крім того, вказувалося на нелогічність притягнення до відповідальності юридичних осіб, оскільки адміністративній відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підлягає фізична особа.
Другим важливим моментом є часто невідповідність місця реєстрації та фактичного проживання, що може призвести до пропуску строку оплати штрафу чи оскарження. Або до банального отримання постанови, якщо за місцем реєстрації ніхто не проживає. Крім цього, на сьогодні велика кількість людей в країні є внутрішньо переміщеними, а деякі їздять на автомобілях, власники яких зареєстровані на окупованих територіях.
Також необхідно приділити увагу питанню відповідальності юридичної особи, адже вони опинилися у дискримінаційному становищі по відношенню до фізичних осіб. По-перше, вони чомусь не мають права на 150 штрафних балів, хоча їх нарахування було б цілком логічним, причому на кожен автомобіль, який є власністю підприємства. По-друге, їм доведеться постійно стягувати суми сплачених штрафів з водіїв або просто закривати очі на їх порушення. Добре, якщо водіїв декілька, а якщо підприємство велике і машин та водіїв кілька десятків? І де гарантія, що водії юросіб не стануть легковажити на дорозі, знаючи, що штраф все одно сплатить юрособа.
Потребує серйозної уваги питання самого введення автофіксації та системи її функціонування, роботи веб-сайту, на якому водії зможуть ознайомлюватися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, порядку використання цього запису при оскарженні постанови в суді. І тут варто згадати, що стан наших доріг змушує водія порушувати Правила дорожнього руху, навіть якщо він цього і не хоче. А тому паралельно варто навести порядок на самих дорогах, відремонтувавши їх, забезпечивши потрібними засобами регулювання, чіткою розміткою. До речі, вже прийнято за основу законопроект, який передбачає, що власник (водій) транспортного засобу може бути притягнений до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, лише на автомобільній дорозі, вулиці чи на залізничному переїзді, які відповідають державним стандартам України. Оскільки привести їх до стандартів не просто, чи не стане це ще більшою проблемою і гарантією безкарності для водіїв?
З другого боку, варто було б вже зараз звернути увагу водіїв на необхідність вирішення питання з генеральними дорученнями, за якими «був проданий» не один автомобіль. Адже особі, яка є власником за документами, доведеться платити штрафи за того, хто керує автомобілем.
Також, можливо, було б варто продумати систему повідомлення власників про порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, за які з нього знімаються штрафні бали та скільки їх у нього залишилося.
Крім цього, все це чудово звучить для міста, а от чи встигне житель села вчасно сплатити штраф, чомусь нікого не хвилює, адже враховуючи, як часто до них приходить пошта, і що для сплати штрафу йому доведеться їхати до міста, це нікого не хвилює.
І чи не найголовніше — це потреба у висококваліфікованих спеціалістах з високою моральною планкою, яких необхідно відповідно готувати. Адже саме поліцейський вирішує на свій розсуд, порушила особа ПДР чи ні, а тому для уникнення конфліктних ситуацій з водіями та масового оскарження їхніх дій, ці спеціалісти повинні мати відмінну підготовку та ґрунтовні знання у цій сфері.
Порушення ПДР, зафіксовані не автоматично
У цьому питанні змін небагато. Тут відповідає за порушення, як і раніше, саме водій. Єдине, на що варто звернути увагу, що тепер водій може отримати два документи — постанову або адмінпротокол. Що саме йому надасть поліцейський, залежить від виду порушення: якщо воно віднесене до компетенції поліції, то це буде постанова (переважно це порушення, за які передбачено сплату штрафу), якщо ні (віднесено до компетенції розгляду суду, наприклад, позбавлення права керування), або порушення, вчинене особами від 16 до 18 років, то це адмінпротокол.
Протокол чи постанова
Адмінпротокол, як відомо, підписується вами та поліцейським, що його склав, свідками та потерпілими (за їх наявності), у ньому ви можете надати пояснення і зауваження, викласти мотиви відмови від підписання.
Постанова — це вже готовий вердикт поліцейського про те, що ви винні. Однак її також можна оскаржити до суду протягом 10 днів. До речі, на підтвердження своєї правоти ви можете використовувати запис відеореєстратора, адже доказом для суду є також і показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тих, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Копія постанови протягом трьох днів вручається водію або висилається поштою рекомендованим листом.
Сплата штрафу
Стягнення штрафу за бажанням водія може бути здійснено поліцейським на місці незалежно від розміру, виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв з видачею вам квитанції. Якщо ви не бажаєте чи не можете оплатити його на місці, то штраф сплачується не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
А тим часом, зокрема у Києві, зростає невдоволення водіїв, які намагаються оплатити штрафи через Інтернет. Система запрошує номер протоколу, який тепер не видається водіям, адже вони одразу отримують постанову про накладення стягнення. Крім цього, водіям доводиться для перевірки отримання оплати штрафу особисто їхати до сервісного центру чи платити там. Крім незручності, у результаті створюються черги. Такі незручності пояснюють тимчасовим перехідним періодом та обіцяють всім патрульним екіпажам надати термінали, щоб у водіїв була можливість сплатити штраф на місці.
ДУМКА ВОДІЯ
Сергій Сергійович, стаж керування 45 років:
— Вважаю, що введення автофіксації стимулюватиме водіїв бути уважнішими на дорозі та намагатися дотримуватися Правил дорожнього руху. Бо безпосередній контакт водія з поліцейським хочеш чи не хочеш, але підштовхує до спроби відкупитися від порушення, що, на жаль, стало для нас нормою життя.
Запровадження штрафних балів нагадує мені колишні талони, у яких водії при порушенні правил могли отримати три проколи (дірки) від інспектора ДАІ. Поки не зрозуміло, коли і де запрацює автофіксація. Не виключаю, що вона почне діяти у Києві та великих містах, а до периферії дійде не скоро. У результаті «столичні» водії будуть у більш привілейованому стані, адже вони матимуть можливість використовувати 150 штрафних балів, тобто порушувати без покарання, а для нас все залишиться по-старому — штрафуватимуть одразу.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Володимир Караваєв, правозахисник, громадський діяч, письменник, володар премії «Золоте перо», заступник голови Координаційної ради Загальнонаціонального форуму з питань безпеки дорожнього руху:
— При реформуванні правоохоронних органів була допущена колосальна стратегічна помилка. Почали з реформування самого органу, не реформувавши законодавство, яке визначає сфери його діяльності. Поліції передали не тільки повноваження міліції, а й старі способи для їх реалізації. Порядок і підстави вилучення водійських посвідчень, тимчасового затримання транспортних засобів, порядок оформлення ДТП і т. д., все залишилось по-старому.
Національна поліція тільки створила робочу групу, яка напрацьовуватиме базу для запровадження автофіксації. Групі доведеться сформулювати завдання для автоматичної фіксації, технічні вимоги і нормативи стосовно обладнання, стандарти щодо обробки і захисту інформації. Це потребує не тільки внесення змін в чинне законодавство, а і ухвалення нових законів. Прийняті закони недосконалі, вони скоріше направлені на боротьбу з автоматичною фіксацією, ніж на її впровадження. У чинній редакції КУпАП є як мінімум п’ять підстав для такого ствердження. Чого тільки варта система нарахування штрафних балів водіям! В усьому світі вона застосовується як критерій оцінки схильності водія до систематичності правопорушень, у нас же її застосували в якості бонусів для порушників. Ти, мовляв, тричі можеш проїхати на заборонний сигнал світлофора, а ми тебе штрафувати не будемо. А на те, що при першому ж такому виїзді на перехрестя може статися смертельне ДТП, ми закриваємо очі. До того ж штрафні бали просто будуть продаватися (передаватися), тому що у нас тих, хто володіє водійськими посвідченнями, набагато більше, ніж реальних водіїв. Чом би й не продати бали, адже з початку календарного року їх знову нарахують!
Чинний закон суперечить нормам Конституції, і будь-який «лист щастя» може бути без особливих зусиль оскаржений в суді. Поза сумнівом, володіння транспортним засобом має накладати певні обов’язки на власника, адже керування транспортним засобом є джерелом підвищеної небезпеки. Однак не можна власника примушувати до сплати штрафу за перевищення швидкості, якщо він її не перевищував.
План заходів, хай навіть він називається комплексним, не може вирішити наявні на дорогах проблеми. Це достатньо чітко пояснила ще у 2002 році Європейська конференція міністрів транспорту (ЄКМТ), визначивши три рівні цих проблем.
Проблеми першого рівня — це проблеми, очевидні навіть при поверхневому аналізі ДТП: порушення водіями або іншими учасниками Правил дорожнього руху (швидкість руху, нетверезий стан водія, ігнорування вимог дорожніх знаків тощо); невідповідність доріг або технічних засобів регулювання дорожнього руху технічним нормам і правилам; недостатньо розвинені служби порятунку й медичної допомоги потерпілим під час ДТП.
Проблеми другого рівня — не такі очевидні, і виявляються при трохи більш глибокому аналізі проблем першого рівня: Правила дорожнього руху (законодавство) неясні, нелогічні й суперечливі; слабкий контроль за станом доріг та транспортних засобів з погляду їх безпеки; недостатньо високий рівень навчання водіїв і проведення іспитів на одержання права керування транспортними засобами; застосовувані санкції за порушення Правил дорожнього руху не завжди відповідають ризикам. Проблеми цього рівня зменшують ефективність контрзаходів, спрямованих на вирішення проблем першого рівня.
Проблеми третього рівня — це проблеми майже повністю сховані, які не можна виявити шляхом вивчення статистики ДТП. До таких проблем належать: недостатнє розуміння серйозності проблем безпеки руху особами, що ухвалюють рішення, і учасниками дорожнього руху; існуюча система підвищення безпеки дорожнього руху незадовільна, примітивна, повільна й неточна; взаємини між органами влади у сфері безпеки дорожнього руху далекі від ясних, відповідальність і ресурси розподілені неефективно.
В Україні історично існувала явна схильність приділяти значно більше уваги проблемам першого рівня, ніж проблемам другого й особливо третього рівнів. Ось і тепер ми змінюємо міліцію на поліцію, вводимо автоматичну фіксацію правопорушень, обговорюємо ефективність підвищення штрафів, але бажаних результатів не отримаємо, оскільки всі ці заходи впливають виключно на проблеми першого і частково другого рівня.
Європейські міністри транспорту чітко позначили закономірність в цих питаннях. Наявність проблем третього рівня виключає рішення проблем попередніх рівнів, а їх вирішення полегшить реалізацію значної частини наявних на сьогодні знань щодо ефективних контрзаходів для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Проект нового закону «Про дорожній рух і його безпеку», який включає в себе і нову редакцію Правил дорожнього руху, вже більш ніж півроку перебуває в профільному транспортному комітеті Верховної Ради, але ще навіть не зареєстрований. Законопроект напрацьовували півтора року кращі спеціалісти в цій галузі, включаючи зарубіжних експертів. Він спрямований на підвищення безпеки дорожнього руху в Україні шляхом законодавчого впливу на вирішення проблем всіх трьох рівнів, а також наближення законодавства в цій сфері до європейських норм. Він передбачає: чітке визначення і розмежування повноважень органів державної влади в сфері безпеки дорожнього руху і його безпеки, забезпечення їх взаємодії шляхом впровадження сучасних інституціональних засад державного управління; впровадження механізмів децентралізації і протидії корупції.
ДОВІДКОВО
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям їх учинення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
ДОСЛІВНО
Володимир Караваєв:
— Візьміть для прикладу зразкову трасу з Києва до Житомира. Якість асфальтового покриття просто відмінна, але кількість дорожніх аварій не зменшується. Даються взнаки недоробки при проектуванні реконструкції дороги в частині організації дорожнього руху. Рухаючись цією дорогою зі швидкістю 110 км/год., ви можете зустріти на своєму шляху... корову! А куди їй подітися, якщо розробники проекту не врахували, що корова «проживає» з одного боку придорожнього села, а пасовище знаходиться з іншого? Ось і ходить вона дорогою, а не підземним переходом. І це не єдина проблема. Неякісне обслуговування цієї зразкової траси також може призвести до плачевних наслідків. Під час руху в темну пору доби ви практично не бачите відбійників, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків. А на них же встановлені світлоповертаючі елементи. Просто їх давно ніхто не мив. Невже для цього потрібні якісь нечувані витрати з бюджету? Скільки коштує відро води і ганчірка?
ФАКТ
Тимчасове вилучення посвідчення водія
Зробити це поліцейський може за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили водієві видають тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком до трьох місяців з дати вилучення посвідчення. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення права керування транспортним засобом або якщо справа не розглянута у встановлений законом строк, водій має право звернутися за отриманням вилученого документа до територіального органу Національної поліції України.
Тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським
проводиться виключно у випадку, якщо розміщення авто суттєво заважає дорожньому руху в разі, коли неможливо усунути причину на місці. Здійснюється шляхом блокування авто за допомогою технічних пристроїв або доставленням на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності — до чергової частини територіального органу Національної поліції України.
ПОДРОБИЦІ
Перевірка на алкоголь
Огляду на стан сп’яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану:
— запах алкоголю з порожнини рота;
— порушення координації рухів;
— порушення мови;
— виражене тремтіння пальців рук;
— різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
— поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки автомобіля з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем (доставити вас повинні не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення. У разі скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.
Якщо ж проходите перевірку на місці, то зверніть увагу, що вона здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання, використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд проводиться в присутності двох свідків, якими не можуть бути самі поліцейські чи особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється, якщо показники після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Поверхнева перевірка
Це візуальний огляд особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:
1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час такої перевірки ви повинні самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
