Позачергове засідання 18 грудня
Відкриваючи позачергове засідання, глава парламенту Володимир Гройсман висловив сподівання, що Верховна Рада зробить усе можливе для ухвалення якісних і професійних рішень. «На жаль, ми маємо досить стислі терміни для ухвалення держбюджету на наступний рік, маємо багато різних думок щодо супутніх законів, зокрема Податкового кодексу», — сказав він та підкреслив, що при цьому всі мають усвідомлювати, перед якими викликами стоїть країна.
«Тому я розраховую на абсолютний конструктив уряду, депутатських фракцій, щоб ці рішення були прийняті та відповідали критеріям, які вимагає українське суспільство — виконання перед громадянами соціального контракту, збереження можливості для розвитку малого та середнього бізнесу, закріплення децентралізації публічних фінансів країни, позитивний результат якої відчули тисячі місцевих громад», — наголосив В. Гройсман.
Інформуючи про підсумки наради керівників фракцій за участі Прем’єр-міністра, Голова Верховної Ради повідомив про такі досягнуті домовленості: по-перше, відбудеться обговорення запропонованих до розгляду на позачерговому засіданні законопроектів; по-друге, буде розглянуто можливості коригування чинного Податкового кодексу задля збалансування бюджету на наступний рік; по-третє, новий Податковий кодекс має бути спільним продуктом уряду та парламенту, тож робота над цим документом триватиме й наступного року. Для цього пропонується створити робочу групу з представників фракцій та уряду за безпосередньої участі у цій роботі Прем’єр-міністра.
Прем’єр Арсеній Яценюк, своєю чергою, зазначив, що одним з основних завдань держбюджету на наступний рік є забезпечення підвищення соціальних стандартів. «У цьому бюджеті ми пропонуємо підвищити соціальні стандарти на 12 відсотків», — сказав він та підкреслив, що це вперше з початку кризи впродовж року пропонується компенсувати втрати від зростання цін. «Об’єктивно ідеальних бюджетів ніколи немає і не буде. Але, сподіваюсь, що бюджет 2016 року буде ефективним і справедливим», — зазначив А. Яценюк та закликав парламентаріїв до наступного четверга узгодити як проект бюджету, так і необхідні для його виконання законопроекти, в тому числі й зміни до чинного Податкового кодексу, які мають набути чинності з 1 січня наступного року. «Переконаний, що ми знайдемо сили, щоб ухвалити і бюджет, і податкові зміни, створити робочі місця і дати Україні можливість далі розвиватися. Без політиканства і пустопорожніх заяв, а виключно шляхом поступових правильних і ефективних реформ», — наголосив А. Яценюк.
Він також підтримав позицію Голови Верховної Ради та депутатських фракцій щодо створення в парламенті робочої групи щодо бюджетного і податкового законодавства. «Разом із урядовцями ми будемо ходити до вас щодня з тією метою, щоб постатейно пройтися по всіх складних питаннях, які є в українських парламентаріїв, і, найважливіше, знайти рішення», — сказав А. Яценюк та, водночас, запропонував ухвалити внесену Кабінетом Міністрів редакцію Податкового кодексу в першому читанні, щоб, доопрацювавши, протягом 2016 року ввести в дію.
Після цього міністр фінансів Наталія Яресько, презентуючи проект держбюджету на 2016 рік та пов’язані з ним законопроекти, насамперед наголосила на необхідності належним чином фінансувати оборону країни, проведенні податкової реформи, зниженні загального обсягу видатків держави та посиленні адресності їхнього витрачання, фінансовій децентралізації.
Держбюджет на 2016 рік формується на основі таких макроекономічних показників:
— номінальний розмір ВВП — 2262 млрд. гривень;
— реальне зростання ВВП — 2%;
— доходи — 601 млрд. гривень;
— видатки — 674 млрд. гривень;
— дефіцит бюджету — 3,7% ВВП;
— загальний рівень державних видатків — 43% ВВП;
— інфляція — 12%;
— валютний курс на кінець 2016 року — 24,6%.
Міністр також повідомила, що законопроект враховує додаткові надходження від запровадження рентної плати за видобування бурштину на рівні 1,5 млрд. гривень, 18,1 млрд. гривень має надійти за рахунок збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та алкогольні напої, надходження за рахунок легалізації ігрового бізнесу очікують на рівні 5 млрд. гривень. Щоправда, ці податкові зміни поки що не ухвалено.
Соціальні стандарти на 2016 рік передбачають такі розміри мінімальної зарплати: з 1 січня — 1378 гривень, з 1 травня — 1450, з 1 грудня — 1550 гривень. Пенсії у 2016 році мають становити: з 1 січня — 1074 гривні, з 1 травня — 1130 гривень, з 1 грудня — 1208 гривень, що на 134 гривні більше, ніж у грудні 2015 року. До того ж на наступний рік пропонується продовжити деякі обмеження, зокрема, передбачається, що не виплачуватимуться пенсії працюючим держслужбовцям та прирівняним до них осіб, а максимальний розмір пенсій не повинен перевищувати 10 740 гривень. За словами міністра фінансів, готуючи ці документи, уряд мав на меті зробити податкове поле прозорішим та справедливішим, суттєво зменшити податкове навантаження на зарплати, забезпечити достатнє фінансування армії, та всіх соціальних гарантій, зміцнити фінансовий стан місцевих громад.
Утім, глава парламенту після виступу міністра фінансів зазначив, що, на його думку, «в держбюджеті пропонується не децентралізація, а централізація». «Потрібно будувати ту систему, яка довела свою ефективність. Зростання місцевих бюджетів на 40 відсотків — це саме та система, яку запроваджував парламент і схвалив Президент. Руйнація її недопустима», — підкреслив В. Гройсман.
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко зазначив, що народних депутатів найбільше хвилює податкова база, на основі якої формується проект держбюджету, міжбюджетні відносини та чимало інших проблем. «Ухвалення бюджету має відбутися лише після ухвалення остаточних рішень щодо внесення змін до Податкового і Бюджетного кодексів та іншого законодавства, що має забезпечити збалансованість усіх його показників», — сказав він та висловив сподівання на результативний пошук компромісу, що дасть змогу ухвалити бюджет на 2016 рік.
Під час обговорення народний депутат Віктор Пинзеник (Блок Петра Порошенка) зазначив, що бюджет — це відповідь на запитання, кому та скільки дати коштів. «Але для того, щоб дати, треба мати, що дати, бо інакше ми обманюємо людей», — сказав він та констатував, що, на жаль, ігнорування цього правила призвело до нарощування боргів, неможливості їхнього обслуговування та неможливості отримати нові кредити. При цьому зменшення дефіциту бюджету в основному досягається через зменшення заробітних плат та пенсій. «Цифру мінімальної зарплати, яка існувала до 1 вересня 2015 року — 1218 гривень, ви знайдете ще в бюджеті 2013 року. Торік інфляція становила 25 відсотків, цього року — вже 50 відсотків», -нагадав В. Пинзеник та підкреслив, що тим, хто живе на мінімальну зарплату, затягувати пояси більше нікуди. Також він висловив сумнів щодо пошуку компромісу на базі чинних податкових норм.
Павло Унгурян («Народний фронт») зауважив, що під час обговорення бюджетів попередніх років також лунало дуже багато критики. Водночас цього року спрацювало багато новацій Бюджетного кодексу, зокрема, бюджетна децентралізація, в частині адміністрування і збору податків, зменшення зовнішнього боргу, який вдалося частково реструктуризувати. Місцеві бюджети перевиконані на 30—40%, десятки мільярдів гривень сьогодні є на єдиному казначейському рахунку. «І в цьому році ми маємо пройти цей шлях, і у дискусії між урядом та коаліцією вийти на оптимальний варіант Податкового та Бюджетного кодексів і проекту держбюджету на 2016 рік, — сказав П. Унгурян. — Бюджет має бути прийнятий збалансований, зберігаючи кращі досягнення держбюджету 2015 року».
Микола Скорик (Опозиційний блок) наголосив, що спочатку треба було розглянути питання змін до податкового законодавства. «Якщо уряд вимагає від суспільства і бізнесу нових податків, то й бізнес і суспільство мали б розраховувати на те, що видатки бюджету будуть спрямовуватися більш ефективно», — зауважив парламентарій. Зокрема, в питаннях індексації заробітних плат і пенсій, які уряд пропонує індексувати лише на 12 відсотків наприкінці наступного року. Депутат також висловився проти намірів уряду скоротити на 2,2 мільярда субвенції на охорону здоров’я. М. Скорик заявив, що Опозиційний блок за пакет законів, які мають з точки зору уряду реформувати економіку, не голосуватиме.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко назвала неприпустимим те, що проект бюджету обговорюється без нової податкової бази. За її словами, за два роки діяльності нинішнього уряду ВВП упав у 2,2 разу в доларовому еквіваленті, чого не було в інших країнах навіть під час глобальних потрясінь. Серед негативних тенденцій Ю. Тимошенко назвала те, що через скасування пільгового оподаткування 5 мільйонів дрібних підприємців разом із родинами будуть викинуті на вулицю. Фактично знищується фермерське господарство. Уряд хоче забрати всі пільги у одиноких матерів, пенсіонерів і надалі штовхати країну в боргову яму. За два роки державний борг України дорівнює розміру ВВП. Уряд передав повноваження на місцеві бюджети на 62 мільярди гривень, але відповідних грошей на місцевий рівень не передав. Ціна на імпортований газ знижується, а в бюджеті закладаються завищені тарифи. «Це не бюджет, а вирок державі, — заявила лідер «Батьківщини». — Або прощаємося з урядом, або прощаємося з країною. Цей бюджет треба відправити на доопрацювання разом із урядом».
Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко сказав, що люди, які прийшли під Верховну Раду, — це і є оцінка діяльності нинішнього уряду. Промовець закликав до модернізації країни — модернізації промисловості, економіки, організації виробництва, створення робочих місць. «Якщо закладено зростання ВВП на 2%, з такими темпами до рівня Уганди будемо йти 25 років, а до рівня Швейцарії — 250 років», — заявив він. О. Ляшко також наголосив на потребі підтримки українського експорту, звільненні як мінімум на рік від оподаткування малого бізнесу, підвищенні рівня життя людей. «Ця політика, яка пропонується, це політика жебраків, це політика дефолту, треба припиняти цю ганебну політику», — сказав О. Ляшко. Після виступу лідера радикалів Голова Верховної Ради Володимир Гройсман напівжартома запропонував створити в уряді міністерство модернізації, і призначити його главою представника Радикальної партії.
Андрій Деркач («Воля народу») звернув увагу на те, що уряд обрізає видатки на найбільш вразливі верстви населення — пенсіонерів, інвалідів, освіту, науку, охорону здоров’я, самозайняте населення, підприємців. На 8 мільярдів пропонується скоротити фінансування медицини, на 4 мільярди — фінансування вищої освіти, можуть закритися майже 90% сільських шкіл. Депутатська група запропонувала ухвалити постанову, якою визнати роботу уряду за 2015 рік і підготовку проекту бюджету на 2016 рік незадовільними. «Або прощання з урядом, або прощання з Україною», — резюмував А. Деркач.
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк зазначив, що кожен із нас сподівався на певні успіхи в 2015 році, і що новий бюджет формуватиметься вчасно, ще з літа. «Робоча група зараз має зробити за п’ять днів усе те, що мали зробити за рік, — сказав парламентарій. — Цим бюджетом знищуємо малий і середній бізнес, село, систему охорони здоров’я, а бюджети міст фінансуватимуться на рівні 2013 року. Місцеве самоврядування просто фізично пограбоване. Не кажучи про індексацію заробітних плат». На думку лідера фракції «Самопоміч», подальша робота над бюджетом має базуватися на двох підходах: зниження податкового тиску на бізнес і перегляд кожної статті та цифри, в яких можна знайти не менше 100 мільярдів гривень, які використовуються не ефективно для прихованих схем.
Розкритикував проект бюджету і лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. «Підкидати неякісні закони парламенту не припустимо, — сказав він. — Але треба не просто відкинути урядові закони, а знайти розумний компроміс». За його словами, бухгалтери не повинні вішатись 1 січня, а повинні знати, що закон гарантує їм нові правила щонайменше за півроку до нового податкового року.
Фракція БПП, зокрема, запропонувала:
— запровадити нові податкові правила з 1 січня 2017 року. А бюджет наступного року формувати на основі чинної податкової бази;
— забезпечити прозору процедуру справляння податку на додану вартість;
— у податку на доходи фізичних осіб зберегти сьогоднішній бар’єр, який не оподатковується, — 1710 гривень;
— для малого бізнесу залишити спрощене оподаткування при річному обороті до 5,5 мільйона гривень, а з другого півріччя перейти на касові апарати.
«Народ чекає від нас бюджету і зрозумілих та справедливих правил оподаткування», — сказав Ю. Луценко та підкреслив, що оскільки урядові фахівці цього зробити не змогли, то це завдання лягає на плечі парламенту. «Я хотів би, щоб під час підготовки бюджету та податкової реформи ми не боролися за наступну каденцію в парламенті, а боролися за наступну каденцію в Європарламенті», — наголосив Ю. Луценко.
Підбиваючи підсумки обговорення, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман ще раз наголосив на необхідності спільної з урядом підготовки таких законопроектів про бюджет на 2016 рік та про зміни до Податкового кодексу, які б відповідали інтересам країни та стимулювали розвиток економіки. При цьому він особливо підкреслив, що потрібно зберегти позитивний досвід децентралізації.
«Для цього ми створюємо робочу групу, до якої увійдуть представники фракцій та груп українського парламенту, бюджетний та податковий комітети, міністри та особисто Прем’єр-міністр», — сказав В. Гройсман та закликав усіх до «відповідального компромісу».
«Думаю, що тут дуже важливо не шукати, хто крайній, а думати, що треба зробити, щоб стабілізувати ситуацію», — підкреслив глава парламенту.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
Олександр Марченко, голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Андрій Павелко.
Міністр фінансів Наталія Яресько.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
