«Ой, хто-хто Миколая любить». Учора слова цієї пісні лунали із гостьової ложі в парламенті. Хор апарату Верховної Ради виконав її для маленьких гостей. Глава парламенту Володимир Гройсман запросив дітей на свято — День Святого Миколая (на знімку). Понад дві сотні хлопчиків і дівчаток із різних регіонів країни відвідали сесійну залу. Здебільшого — це малеча героїв, загиблих в АТО.
Дітворі розповіли історію законодавчого органу, а потім до них завітав Святий Миколай. Він і віршики дитячі послухав, і про те, як працюють народні депутати, розповів.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман висловив сподівання, що цей день залишиться в дитячих серцях і пам’яті. «Приємно бачити в цій залі усміхнених, прекрасних молодих людей», —сказав він.
Святий Миколай поцікавився у глави парламенту, чи важко ухвалити хороший закон. «Це не просто», — відповів В. Гройсман, наголосивши одночасно, що, незважаючи на всі складнощі, у цих стінах приймаються історичні рішення, які змінюють країну. Він запропонував дітлашні приміряти на себе роль депутата і спробувати прийняти кілька надважливих документів — закони про те, щоб мрії збувалися, про мир та європейський вибір України. «Якщо закон добрий, треба натиснути зелену кнопку», — розповів він дітям. Спочатку провели сигнальне голосування. Зібрали 142 голоси «за», три опозиційні голоси, ще чотири делегати не визначилися у виборі. Щоб подальше голосування було більш результативним, В. Гройсман звернувся до дітей із поясненням: «Утримуватися не можна, голосувати проти теж». Так, закон про мрії набрав у цілому 220 голосів, за мир — 250 голосів. Європейський вибір підтримало 240 учасників голосування. «У нас є ще багато законів, — повідомив В. Гройсман, — може, приймемо»? Завершили особливе засідання традиційним виконанням Гімну. А потім було спільне фотографування.
Цікаво, що під час спілкування із Головою Верховної Ради деякі дітки давали йому листівки із побажаннями, хоч поруч із главою парламенту стояв Святий Миколай.
Але перед тим, як потрапити в зал, де приймаються доленосні для країни документи, діти, як і годиться, взяли участь у розважальній програмі. Малеча перевіряла свої здібності в конкурсах і жваво танцювала.
За словами мами запрошеного на захід Богданчика Наталі Новіцької, про можливість побувати на столичних владних пагорбах їх повідомили зі спілки волонтерів. Скористатися можливістю вирішили, навіть не вагаючись.
Приїхали в Київ аж із Мукачевого, а ввечері вже мали повертатися додому. «Як і будь-якій мамі, мені хочеться почути тут слова про віру в найкраще, отримати якісь надії на майбутнє, — каже пані Наталя. — От, стоїмо з Богданчиком і думаємо: це ж усі дітки тут або сироти, або без батька». У її сина тато теж загинув понад рік тому. Хлопчик тримався осторонь від галасливого загалу. В одинадцять років, каже, дитячі розваги йому не цікаві.
Свою дорослість підкреслив і побажанням для дітей: «Щоб слухалися батьків і вірили в чудо». Спробувала розпитати, що собі попросив у Святого Миколая. Зізнався: щось про колекційні моделі. Однак відчувалося — про справжнє бажання промовчав. Поцікавилася, як пані Наталя дає собі нині раду. «Відраду знаходжу в дітях, — відповіла. — Я педагог, тож у мене їх багато. Вони лікують. Це світло — що б не було на душі, завжди маєш прийти на роботу з усмішкою і не показувати свій біль. Як би не було важко».
Із Житомирщини делегацію організували в обласній державній адміністрації. Начальник відділу молодіжної та сімейної політики управління сім’ї молоді та спорту Тетяна Шмаюн привезла в столицю четверо дітей-сиріт і четверо діток, в яких батьки загинули в АТО. Каже, їхали сюди із задоволенням, і навіть не дуже вірили, що попадуть у саму Верховну Раду. Для дітей було радістю вже просто опинитися в стінах парламенту.
Під час ухвалення Закону Мрій.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
