Цього тижня Федеральна резервна система (ФРС) США вперше з 2006 року підвищила ключову процентну ставку. Йдеться про збільшення з 0—0,25% до 0,25—0,5%. У Федеральному комітеті з відкритого ринку (FOMC) також прогнозують, що до кінця 2016 року ставка може сягнути 1,4 відсотка. Таке рішення одразу вплинуло на світові ринки.
Дві найбільші економіки світу — США та Китай — є двома її головними рушіями. Але в той час як зростання в Китаї уповільнюється, американська економіка стабільно відновлюється після обвальної кризи 2008—2009 років та ери майже нульових процентних ставок, яка тривала протягом останніх дев’яти років.
Дешеві гроші були необхідні, аби пожвавити попит. Людство уперше стикалося з кризою, спричиненою проблемами з іпотечним кредитуванням. Було не зрозуміло, як правильно «ремонтувати» економіку. Тоді ухвалили рішення зробити запозичення настільки дешевими, щоб люди і компанії могли позичати (або брати кредити) майже безплатно. А отже — продовжувати розвивати бізнес і створювати робочі місця, купувати житло, товари та послуги. Ризики залишаються і досі, але головні економічні показники США свідчать, що двигун економіки вже працює непогано. І якщо мастила в ньому — тобто дешевих грошей — буде менше, двигун не «забарахлить». Навпаки, з’явилися ознаки того, що подальше утримування аномально високого рівня дешевих грошей в економіці може призвести до негативного результату (в першу чергу, розгону інфляції).
Більш висока процентна ставка США означає посилення долара і здешевлення сировини, бо сильніший долар робить метали, нафту та зерно дорожчими для тих покупців на біржах, головна валюта в яких не є американським доларом. Іншими словами, європейські трейдери, наприклад, повинні спочатку перевести євро у більш сильний долар і лише потім купувати нафту на біржі Нью-Йорка чи зерно — на Чиказькій товарній біржі.
З підвищенням ставки Україні також слід очікувати падіння цін на свою експортну продукцію — таку як сталь та вугілля. Зберігається і ризик для гривні. Проте миттєвого чи то потужного здешевлення гривні у зв’язку з підвищенням ставок у США не буде, оскільки рівень інтеграції української економіки у світові фінансові потоки залишається украй низьким. На-приклад, в Україні мало розвинуто біржі, й тому перетоку грошей з гривні в долар — а відповідно, і здешевлення гривні очікувати не варто.
Набагато більше курс гривні залежить від рішення Міжнародного валютного фонду про кредити для України, ніж від рішення ФРС США про ставку. Кредити МВФ миттєво потрапляють у резерви Національного банку України, а процентна ставка в США впливає на курс гривні лише опосередковано — через ціни на товарних ринках. Якщо зерно, сталь та інші метали дешевшають, то українські експортери отримують менше доларів, і відповідно — дешевшає гривня.
Уповільнення економічного зростання в Китаї є ще одним фактором тиску на ціни (стосується це металів чи сільськогосподарської продукції), оскільки саме Китай є найбільшим у світі споживачем металів та іншої сировини.
Підготувала Єва БОРСУК.
Нью-Йорк.
