Символом року, що минає, в Японії назвали ієрогліф «дешевий». Так японці прореагували на різке здешевлення нафти і єни. Центробанк Японії також переконаний, що ці два чинники вплинули на розвиток японської економіки.
Конкурси на визначення ієрогліфа року проводить Японська асоціація перевірки ієрогліфічної грамотності. І вони викликають жвавий інтерес у суспільстві. Тему року обговорюють з друзями, у сім’ї, в колективі. Потім тисячі листівок надходять на адресу асоціації. Інформацію про ієрогліф-лідер тримають у надсуворому секреті. Доступ до неї має обмежене коло осіб.
А коли результат конкурсу оголошено, завершальним акордом стає урочисте написання ієрогліфа-переможця на спеціальному аркуші (1,5 на 1,3 метра) японського паперу «ваші». Це робить настоятель відомого буддистського храму Кійомідзу з Кіото. Він обов’язково використовує пензель діаметром 4,5 сантиметра, який виготовлено, згідно із традицією, у префектурі Хіросіма із хвоста білої кобилиці. А пишуть ієрогліф винятково тушшю, привезеною із префектури Нара. Звісно, написання відбувається під яскравими софітами й об’єктивами телекамер головних телеканалів країни. Таким чином, символ року стає ще одним об’єднувальним фактором суспільства.
Цікаво глянути в ретроспективі на ієрогліфи, які японці називали символами минулих років. 2014 рік характеризував ієрогліф «податок»: у такий спосіб учасники конкурсу відзначили економічну подію, яка зачепила всі сім’ї і мало не призвела до рецесії японську економіку — підвищення споживчого податку з 5 до 8 відсотків. Символом 2013-го став ієрогліф «5 кілець» — на ознаку того, що Японію обрали столицею Олімпіади-2020. 2012-й японці відзначили ієрогліфом «золото» — на честь присудження японському науковцю-фізіологу Нобелівської премії за створення штучних стволових клітин. А 2011-й — рік жахливого землетрусу, цунамі та аварії на АЕС «Фукусіма» — передав теплий і обнадійливий символ «родинних зв’язків», родинної підтримки й любові, яка завжди перемагає.
Токіо.
