Останнім часом період обговорення державного бюджету на наступний рік перетворився для національної та галузевих національних наукових академій на боротьбу за виживання науки. Пропозиції щодо ліквідації, скорочення фінансування до точки неповернення, позбавлення статусу суб’єкта господарювання змушують усю наукову спільноту України завмирати від подиву і жаху. Від подиву — невже ці крихти від національного бюджету, що виділяються на науку, — лише 0,3 процента — можуть врятувати бюджет держави. Від жаху — як у наш час «знаннєвого суспільства», коли весь прогресивний світ розвивається за рахунок наукових досягнень, — руйнувати вітчизняну науку, яка, попри те, що їй довелося пережити за роки незалежності, усе ще гідна називатися наукою.

Коли у публікаціях учених, управлінців, політиків ідеться про підвищення якості освіти, то це означає, що існує об’єктивна необхідність і потенціальна можливість зробити освіту кращою. Об’єктивна потреба виникає з огляду на цивілізаційний розвиток сучасного світу — високі технології, інформатизацію, інформаційно-комунікаційні системи, розвиток людського капіталу тощо. Потенціал же — інтелектуальний, науковий, кадровий — Україна мала, даруйте, завжди (українська наука не постала разом із сучасною незалежністю держави!), і наразі ми можемо і повинні його використовувати на благо українського народу, а не попирати.

Наукові школи — національне культурне надбання

Що стосується психологічної і педагогічної наук, то Україна має багатовікові традиції їх розвитку і всесвітньо відомі наукові школи. Це те, що прийнято називати національним культурним надбанням, і нищити його — завдавати шкоди державі зокрема і нинішнім та прийдешнім поколінням загалом.
Заснування Національної академії педагогічних наук України у 1992 році мало на меті об’єднання сил і примноження потенціалу педагогічної і психологічної наук у нашій країні, оскільки постало питання утворення національної системи освіти. І як результат напруженої роботи академії у співпраці з освітянами — у нас є національна освіта!
З часу заснування НАПН України здійснює методологічне та науково-методичне забезпечення освітньої сфери, розроблення її законодавчої і нормативної бази, створення концепцій і стратегій модернізації загальноосвітньої, професійної та вищої школи, підвищення ефективності виховного процесу, а також повністю забезпечує дидактичний і науково-методичний супровід навчання громадян з особливими потребами 
(загалом сфера освіти налічує 8,5 млн. осіб, що навчаються і працюють, 40 тис. закладів, річний бюджет освіти 100 млрд. грн.).
Попри те, що академія об’єднує кращі наукові сили галузі, є підмурком усіх освітніх інновацій, а для педагогічної і освітянської спільноти — оплотом у наукових дослідженнях, нарешті, є свідченням високого рівня освіти в Україні для зарубіжних освітян, про діяльність академії, як і про всяку іншу, краще судити за її результатами.

НАПН здійснює супровід усіх ланок освіти

Для дошкільної освіти (15 тис. дошкільних закладів, 1,3 млн. дітей, 140 тис. педагогів) розроблено Базовий компонент (стандарт) дошкільної освіти (затверджено МОН України), за яким створено навчально-методичне забезпечення, зокрема програми — «Зернятко», «Малятко», «Дитина», «Я у світі». У практику дошкільних закладів упроваджено методи особистісного розвитку дитини. Триває розроблення рекомендацій щодо освіти дітей від народження до 2 років.
У загальній середній освіті — 19 тисяч шкіл, 3,8 млн. учнів, 450 тис. учителів. 
Виключно зусиллями науковців академії у короткий термін на зорі незалежності було створено програми й перше покоління вітчизняних підручників для українських шкіл. І нині авторами 80 % шкільних підручників є вчені НАПН України. Академія зініціювала та обгрунтувала запровадження нового змісту та 12-річного терміну навчання, 12-бальної системи оцінювання.
Розроблено Державні стандарти початкової, базової і старшої школи. Їх реалізовано у програмах, підручниках, навчальних і методичних посібниках на нових засадах — компетентнісному, діяльнісному та особистісно зорієнтованому підходах. Запропоновано електронні засоби навчання: інформаційно-комунікаційні технології, підручники і посібники на електронних носіях, інформаційні середовища. Розроблено концепцію профільного навчання в старшій школі і науково-методичне її забезпечення; технології організації освітніх округів для шкіл сільської місцевості, державно-громадського управління навчальними засобами. Опрацьовано нову структуру загальноосвітньої школи, яка буде наповнена новим змістом освіти. Досліджено методики виявлення, підтримки і розвитку обдарованих дітей.
Освіта осіб з особливими потребами (400 закладів, 50 тис. дітей, 16 тис. педагогів). Упроваджено новий зміст, технології і навчально-методичне забезпечення навчання дітей з особливими потребами, зокрема в умовах інклюзивної освіти. Розроблено Державний стандарт початкової загальної освіти дітей з особливими потребами, концепції розвитку системи освіти дітей з особливими потребами, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів спеціальних загальноосвітніх шкіл та ін. У 2014 році напрацювання українських учених представлено у багатотомнику «Спеціальна освіта. Міжнародна практика та перспективи» серед аналітико-узагальнюючих матеріалів дослідників із США, Канади, Великобританії, Норвегії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та інших країн.
Для професійно-технічної освіти (понад 800 навчальних закладів, 300 тис. учнів, 45 тис. педагогів) розроблено проект концепції розвитку професійної освіти в Україні шляхом децентралізації управління, укрупнення професій і закладів. Створено державні стандарти з інтегрованих професій, навчально-методичну літературу на електронних носіях, методики навчання робітничих кадрів з урахуванням кращого світового досвіду.
Вища освіта (400 технікумів, коледжів, училищ та 250 тис. студентів, 277 університетів, академій, інститутів та 1,4 млн. студентів, 150 тис. педагогічних і науково-педагогічних працівників). Розроблено Національну рамку кваліфікацій, проект національної стандартної класифікації освіти, які відображено в Законі України «Про вищу освіту». Запропоновано моделі фінансово-економічного і управлінського забезпечення вищої школи; систему моніторингу якості навчального процесу; модель очно-дистанційної підготовки науково-професійних кадрів у системі післядипломної освіти; технології розвитку педагогічної майстерності.
Нині академія проводить науково-практичні семінари з керівниками вищих навчальних закладів щодо імплементації цього закону, Болонського процесу, інтеграції у європейський простір вищої освіти і досліджень.
Позашкільна освіта (1,3 тис. позашкільних закладів, 1,5 млн. дітей, або 36 % дітей шкільного віку). Розроблено програми, методичне забезпечення навчально-виховної роботи педагогів.
Започатковано дослідження психолого-педагогічних проблем освіти дорослих, розроблено її зміст і напрями розвитку. Значна увага приділяється проблемам підготовки педагогів нової генерації з урахуванням особливостей і потреб різних освітньо-виховних систем. Опрацьовано концепцію законопроекту про освіту дорослих в Україні.
Психологічний супровід усіх освітніх рівнів. Серед основних суспільно актуальних розробок психологів академії можна назвати: психологічну модель формування особистості на всіх етапах неперервної освіти, концепцію психологічного забезпечення розвитку дошкільників, розробку вітчизняної парадигми психотерапевтичної допомоги, методологію формування громадянської самосвідомості, концепцію творчої діяльності в особливих умовах, технології профілактики алкоголізації та наркоманії учнівської молоді, теорію розвитку медіакультури особистості освітніми засобами та рекомендації для цілісного розвитку особистості, прогнозування та запобігання виникненню особистісних розладів та соціальних конфліктів. За оцінками авторитетних експертів, у найближчі роки майже п’ять мільйонів українців потребуватимуть психологічної допомоги у зв’язку з подіями на сході країни. Лише допомога цій численній групі дасть змогу економити державі у середньому на рік близько 29 млрд. грн., що втрачаються (не рахуючи витрат власне на лікування) внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, що потерпають від посттравматичних стресових розладів. Нині психологи академії здійснюють масштабну роботу з психологічної підтримки і реабілітації учасників АТО.
Практична психологія (14 тис. практичних психологів системи освіти і соціальних педагогів). Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України здійснює науково-методичне керівництво всією вітчизняною психологічною службою в системі освіти, виконуються функції науково-методичного забезпечення та координації практичної психології; науково-методичні, організаційні та аналітичні функції в діяльності регіональних психолого-медико-педагогічних консультацій.
У сфері післядипломної освіти у структурі академії до 2014 р. включно щорічно підвищувало кваліфікацію 6 тис. осіб усіх освітянських категорій — учителів, вихователів, соціальних педагогів, психологів, методистів, керівників ЗНЗ та управлінь освіти, а у 2015 р. (у зв’язку із скороченням фінансування) підвищило кваліфікацію 5 тис. осіб за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.
Науково-інформаційна діяльність в освіті Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, що є найбільшою спеціалізованою бібліотекою освітнього простору, в якому, окрім наукових, ще 16 тис. освітянських бібліотек, нею очолюваних. Наукова бібліотека працює над розвитком інтегрованого інформаційного ресурсу, спрямованого на забезпечення інформаційних потреб фахівців освітянської галузі України; розробляє шляхи модернізації науково-інформаційної діяльності бібліотек; розробляє практичні рекомендації в умовах інноваційних змін.

Скорочення фінансування зруйнує систему досліджень

Наука має певну особливість: вона не може постати враз на пустому місці і не має переривати традицію мислення. Це об’єктивні закони її існування, і порушувати їх — значить, знищувати науку як сферу суспільної діяльності, без якої, зауважимо, настане кінець цивілізаційного розвитку країни. Це розуміють у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти, це розуміють учені, представники яких організовано вийшли 9 грудня на мітинг під стіни Кабінету Міністрів.
При формуванні проекту державного бюджету України на 2016 рік видатки НАПН України становили понад 136 млн. грн., а у проекті закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки НАПН України вже передбачено тільки у сумі 97,2 млн. грн., тобто зменшено на 29 відсотків, а за розділом «Наука» — на 31,3 відсотка, що призведе до скорочення кількості науковців НАПН України майже на 40 відсотків та спричинить руйнацію системи наукових досліджень, фактичне припинення роботи наукових установ НАПН України, знищення наукового потенціалу та відповідної інфраструктури у галузі педагогіки і психології. Науково-методичний супровід усіх ланок освіти — від дошкільної до вищої й освіти дорослих — буде скасовано. Цим знову закладається дедалі сильніше відставання України від більшості країн.
Хочу звернути увагу, що при зменшенні бюджету Національної академії педагогічних наук у 2015 році на 25 % було скорочено лише 18 % працівників академічних установ, відповідно зменшено зарплатню тим, хто залишився. З огляду на економічну кризу й зовнішню агресію, що вбачалися основними тимчасовими причинами скорочення фінансування, було збережено наукові сили, продовжено нагальні наукові дослідження. Науковець — працівник затребуваний, він мислить інноваційно, творчо, компетентно реагує на будь-які запити, стопроцентно здатний до адаптації, у своїй галузі знає більше за інших. А залишаються науковці на своїх місцях, попри матеріальне приниження, через сформовану власну духовну сферу — патріотизм, громадянськість, почуття обов’язку, переконання у цінності наукової праці для українського суспільства і прийдешніх поколінь.
Нині НАПН України спрямовує свою діяльність на вдосконалення вітчизняної освіти та адаптацію її показників до міжнародних з метою наближення України до Європейського простору. Результати досліджень та практичні розробки учених академії методологічно орієнтують процес навчання й виховання на особистість, методично створюють такі організаційні й педагогічні умови, що найповніше враховують інтереси, потреби, запити молодої людини, формують необхідні їй у сучасному світі компетентності, що в цілому робить її суб’єктом власного життєтворення й успішного творення майбутнього своєї країни. Іншими словами — завдяки педагогіці утворюється людський капітал, який впливає на зростання національного доходу, є чинником економічного розвитку країн. Хіба не на це орієнтоване суспільство, що прагне розвитку й утвердження у глобалізованому світі?

Василь КРЕМЕНЬ, президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАНУ і НАПН.