Єврокомісія зробила українцям та грузинам надзвичайно приємний подарунок на Новий рік — ухвалила фінальні звіти про виконання національних планів дій з лібералізації візового режиму. В Україні цієї події чекали п’ять довгих років. Хоча основний об’єм роботи з реалізації двох фаз плану — законодавчої та виконавчої — було здійснено протягом 2014 і 2015 років.
Тож цими вихідними не на одній українській кухні обговорювали перспективи літньої поїздки хоча б до близької Варшави, Кракова чи Будапешта. Втім, чи варто вже починати відкладати гроші на подорожі?
Завдання номер один — біометричний паспорт
Першим, на що потрібно буде витратити заощадження, — біометричний паспорт, який видає Державна міграційна служба. Ви можете звернутися для оформленням цього документа до будь-якого підрозділу ДМС, незалежно від місця реєстрації.
При цьому мешканці окупованого Криму та Донбасу отримати біометричний паспорт не зможуть. За словами Президента України Петра Порошенка, ці документи видаватимуть лише «після повернення українського суверенітету, української влади, державної міграційної служби, українських реєстрів».
Лібералізація — не скасування
Другий важливий момент, який слід розуміти, готуючись до поїздки за кордон, що лібералізація візового режиму не означає його скасування. Українці отримають право на короткотермінові подорожі без віз. Сьогодні — це не більше 90 днів на півроку. Якщо ви бажаєте навчатися, працювати чи жити в країнах Євросоюзу, то вам, як і раніше, знадобиться віза. Крім того, за словами заступника міністра закордонних справ України Олени Зеркаль, необхідними документами для подорожі будуть біометричні паспорти, квиток на повернення, а також броня готелю чи запрошення від осіб, у яких ви плануєте зупинитися. Погодьтеся, що це в рази менше, ніж зараз потрібно нести до консульських відділів, які до того ж розташовані у великих містах (а деякі — лише в Києві). Мало того, вам не знадобиться вистоювати довжелезні принизливі черги й заповнювати стоси паперів чи звертатися до сумнівних посередників, платячи їм значно більше вартості звичайного «шенгену».
Коли?
І нарешті, найбільш очікуване запитання: коли ж можна буде, маючи на руках лише паспорт, квитки та броню готелю, поїхати у подорож? Насправді, після ухвалення звіту Єврокомісії, на нас чекає ще ціла низка узгоджень. Наступний етап — розгляд питання Радою ЄС (заплановано на початок 2016 року) та його обговорення представниками держав-членів Євросоюзу.
Європейський комісар з міграції та внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос назвав термін у 3—7 місяців для завершення усіх необхідних процедур. Утім, він залежатиме від наявності чи відсутності додаткових питань до України з боку країн-членів ЄС. І ось тут варто дослухатися до думки українських експертів, які наголошують, що Україна отримала позитивну відповідь, виконавши не весь обсяг «безвізових завдань», а лише їх мінімум. На цьому, зокрема, наголошують директор Європейської програмної ініціативи МФ «Відродження» Дмитро Шульга і президент ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Вони нагадують про проблеми зі створенням Антикорупційної прокуратури й призначення її голови. Якби їх не вдалося вирішити, зеленого світла візам ніхто б не дав. І сьогодні, на думку експертів, важливо продовжити цей шлях, не зменшувати темпу реформ й активніше боротися з корупцією. Тоді українці не лише матимуть можливість спокійно і без перешкод їздити за кордон, а й менше задумуватимуться про імміграцію.
