Приазовський степ сьогодні являє собою не лише безкрає поле та кручі над морем, а й цілу систему оборонних укріплень. Трасу із Донецька до Маріуполя перекривають «наїжачені» бетонні тетраподи. Візерунки в кольорах національного прапора, що ними розмальовані споруди, викликають захоплення. Але сам факт розташування бетонних блоків посередині шляху нагадує, що поряд — війна.

Донбас заривається в землю в буквальному розумінні: цілі ділянки в «мирних» районах зайняті фортифікаційними спорудами, а польові роботи селяни проводять з урахуванням карти мінних полів. На шляху від Запоріжжя до Маріуполя — кілька блокпостів, де перевіряють транспорт, документи і речі пасажирів. Приморське місто — в кількох кільцях оборони, хоча й живе повноцінним життям з усіма його атрибутами: ходить транспорт, димлять заводські труби, працюють школи, лікарні й театр.
Спокій мешканців забезпечують військові. На опорному пункті відділу прикордонної служби «Маріуполь», розташованому на березі затоки Азовського моря, облаштовують позиції військовослужбовці. На схилах споруджені бліндажі та окопи. Частину робіт уже виконано, хоча складені неподалік дошки, інші будматеріали та мішки з піском свідчать: після завершення будівництва пункт спостереження готовий стати справжнім переднім краєм оборони.

Піднімаємося на верхній поверх пункту технічного спостереження. У гарну погоду крізь прилади (на знімку внизу) видно протилежний берег Таганрозької затоки, територію колись сусіда, а нині — супротивника. У мирний час звідси можна було милуватися морськими краєвидами та панорамою індустріального міста. Зараз на фоні моря — силуети бійців у повному екіпіруванні (на знімку вгорі).

«У зв’язку з обстановкою вносяться корективи до організації служби та чисельності персоналу. Якщо раніше основним завданням було насамперед спостереження за морською ділянкою, супроводження суден, контроль за дотриманням прикордонного режиму, то тепер додалися нові. Такі, як виявлення та протидія диверсійно-розвідувальним групам, недопущення висадки десанту супротивника, ведення бойових дій у разі необхідності», — перераховує начальник відділу Володимир Різник.
Каже, що на морській ділянці кордону траплялися факти появи нерозпізнаних суден, які не виходили на зв’язок і не відповідали на запити.
«Взаємодіємо із загоном морської охорони, вони на катерах виходять, здійснюють огляд, встановлюють, що за судно. Хто і з якою метою перебуває на нашій ділянці. Трапляється, причина «мовчання» — суто технічна: не всі судна оснащені сучасними навігаційними системами. Або людський фактор, коли просто невідповідально ставляться до правил», — зазначає співрозмовник.
«Поки що спроб висадки диверсійних груп на берег у зоні відповідальності нашої ділянки не було зафіксовано. Головним чином вживаємо заходів із недопущення таких фактів, і робота ведеться серйозна», — підкреслює начальник відділу.

Маріуполь 
Донецької області.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.