Нещодавно на в’їзді до центрального Ворошиловського району Донецька з’явився барвистий білборд із великим написом: Malіna. Хоча це просто реклама якоїсь фірми, але сприймається вона як вивіска на в’їзді до «столиці» горезвісної «ДНР». Сприймається вона як обіцянка забезпечити розкішне й веселе життя, як у злодійській малині, де відпочивають і розважаються після своїх нічних справ лихі люди. Враження посилюється ще й тим, що правителі новоявленої «республіки» зі шкіри лізуть, прагнучи підбадьорити зажурених городян, організовуючи всілякі масові заходи — що ні день, то якесь свято: то парад на честь річниці своєї влади, то день Георгіївської стрічки, то День прапора, то річниця горезвісного референдуму про незалежність Донбасу... Придумали ще врочисте погашення нових поштових марок у Донецьку, Єнакієвому та інших містах. Найсмішніше те, що жодна пошта в «ДНР» уже півтора року не працює! А вже всіляких концертів, виставок, великих і малих збіговиськ із різних приводів та інших заходів узагалі не злічити. Загалом, прокинься, танцюй і співай.
Підбадьорювати народонаселення Донбасу — нагальна потреба, тому що обіцяне ватажками «ДНР» благоденство, немов міраж у безкрайній пустелі, не наближається, а, швидше, віддаляється, розчиняючись у повітрі. Людей насамперед турбує стрімке падіння життєвого рівня. Хоча харчів на полицях магазинів начебто достатньо: є хліб, м’ясо й ковбаси, овочі поки що не переводяться, однак ціни на все піднялися на важкодоступну висоту. Такі колись дешеві продукти, як макарони, крупи, цукор, стають не по кишені незаможним. Та що там казати, навіть квашена капуста перейшла сторублеву відмітку! А до аптеки хоч не заходь, оскільки, глянувши на ціни, ще більше занедужаєш. Тут навіть у твердолобих прихильників «ДНР» виникають похмурі думки, що вбивають будь-які ілюзії стосовно прийдешнього процвітання.
А з настанням зими стає зовсім сумно — у квартирах дончан стало холоднішати. Навіть у центральних районах Донецька батареї тижнями стоять холодні, а гаряча вода подається за графіком, який називають стрибаючим, — її частіше немає, ніж є.
У таких ситуаціях зазвичай намагаються знайти винуватих, насамперед, звісно, на стороні. Так діють і ватажки «ДНР» — відповіді в них давно готові: тепла в будинках немає через підступ українських олігархів, які скорочують подачу газу. Ну а ціни на харчі та ліки, на думку ватажків «ДНР», зростають винятково через блокаду, що її влаштувала Україна. Багато продуктів доставляють з Росії, до того ж не тільки із сусідніх Ростовської, Білгородської, Курської областей, а навіть з Алтаю та Приуралля. Перевезення їх стає у велику копієчку, тому, мовляв, ціни і зростають. От тільки, судячи з них, відстані цих перевезень розтягуються як гума.
А справжня причина відома будь-якій більш-менш грамотній людині: Росія накачує ринок «ДНР» грошима, які не підкріплені виробництвом товарів і послуг, і вони, ці порожні гроші, як їм і належить за законами економіки, стрімко дешевшають, перетворюючись на фантики. З огляду на все, мабуть, незабаром жителі «ДНР» стануть мільйонерами, як це було під час «великої інфляції» у середині 1990-х.
Ну а оскільки ватажкам «ДНР» не під силу впоратися з інфляцією і зростанням цін, то вони діють за відомим рецептом, усілякими шумними акціями відволікаючи населення від темних думок про сьогодення й майбутнє. Добре, по досвід далеко ходити не треба: більшовики 75 років дурили народ, відволікаючи шумом навколо полярних станцій, ідіотськими витівками з риттям каналів, підніманням цілини, БАМом, казками про прийдешній комунізм, де всі будуть задоволені та щасливі. Тільки от чи надовго вистачить терпіння в жителів Донбасу, як-не-як люди все-таки порозумнішали.