Останнім часом Польщею прокотилася хвиля мітингів на захист демократії. Поляки продемонстрували свою незгоду з діями правлячої партії «Право і справедливість» щодо Конституційного суду не лише в понад 20 найбільших містах країни, а й за кордоном — у Токіо, Нью-Йорку, Лондоні, Лісабоні, Брюсселі, Берліні та Гамбургу.
Суть проблеми
В основі громадянських протестів, як уже повідомляв «Голос України», — конституційна криза, яка триває в Польщі вже місяць. Усе почалося з того, що в червні цього року Сейм, більшість у якому тоді належала коаліції Громадянської платформи і Польської селянської партії, змінив закон «Про Конституційний суд» і на його підставі обрав п’ятьох нових суддів замість тих, дев’ятирічний термін повноважень яких закінчувався. Але проблема в тому, що каденція двох суддів з п’яти замінених закінчувалася в грудні, а отже, й обирати їх мав би Сейм уже нового скликання. Але новий президент Анджей Дуда відмовився приймати присягу всіх обраних парламентом попереднього скликання суддів. А партія «Право і справедливість» (ПіС), здобувши в результаті парламентських виборів 25 жовтня абсолютну більшість у Сеймі, обрала п’ятьох «своїх» суддів, яких президент привів до присяги негайно.
Все це відбулося до вердикту Конституційного суду, який отримав подання щодо оцінки дій як попередньої правлячої коаліції, так і нинішньої партії влади. Суд визнав часткову невідповідність Основному Законові у діях і попереднього, і діючого парламенту та видав вердикт: президент має привести до присяги трьох суддів, визначених попереднім парламентом, а Сейм — обрати двох нових. Рішення КС остаточні, але для того, щоб вони набули чинності, вирок має бути оприлюднений у віснику законів, за видання якого відповідає уряд. Проте міністр кабінету міністрів відмовилась публікувати постанову КС, бо «мала сумніви» щодо кількісного складу суду, який його постановив.
Перший виступ і «поступка» влади
Тоді нещодавно створена громадська організація «Комітет захисту демократії» (КЗД) вперше закликала поляків продемонструвати вимогу до влади, аби та дотримувалась положень чинної конституції. Майже 50 тисяч варшав’ян вийшли на вулиці столиці. Під тиском громадськості рішення Конституційного суду було опубліковано. Втім, ані більшість у Сеймі, ані президент навіть не збиралися ним керуватися. ПіС внесла на розгляд Сейму проект «коригуючого закону» про Конституційний суд, який було ухвалено в першому читанні. Серед нововведень — переведення КС із Варшави в одне із віддалених від столиці міст країни та перегляд рішень КС, які були прийняті раніше «невідповідно до положень цього закону». Більшість у Сеймі не прийняла до відома критичної оцінки законопроекту Верховним судом та Національною радою судочинства, які вважають, що пропонований закон «паралізує діяльність КС» та «позбавляє незалежності суддів». Партія влади відмовила у праві взяти участь в обговоренні проекту громадянському суспільству, не допускаючи до слова представників Гельсінкського фонду прав людини на засіданні парламентської комісії...
Мета — зміна ладу без зміни Основного Закону?
Що ж насправді стоїть за протистоянням влади та громадськості? Вже понад місяць минув з часу, як ПіС отримала фактично безроздільну владу в країні: більшість у Сеймі, однопартійний уряд та президент, який хоч офіційно відмовився від партійного квитка, але всі його кроки свідчать про реалізацію спільного плану дій. За твердженням юристів, партія влади, володіючи звичайною більшістю і не маючи шансів на зміну Конституції, вирішила нейтралізувати Конституційний суд, аби могти змінити існуючий лад шляхом ухвалення законів. За одностайним твердженням політологів, які різняться в оцінці деталей ситуації, головним режисером цього сценарію є голова ПіС Ярослав Качинський. Він уже назвав організаторів маніфестацій на захист КС представниками «найгіршого сорту поляків», а прихильників своєї політичної сили закликав до «солідарності, мобілізації і готовності» в будь-який момент прибути в указане ним місце, щоб «спільно показати пальцем на тих, хто не дає можливості реалізувати права на зміну законодавства і велику перебудову Польщі».
Температура протистояння тим часом підігрівається. Суботній мітинг КЗД поблизу Сейму у Варшаві (до 20 тисяч учасників) довелося перервати через анонімний (і, як згодом з’ясувалося, фальшивий) дзвінок до поліції про підкладення вибухового пристрою у місці його проведення. Натомість у Лодзі біля понад тисячної антиурядової маніфестації з’явилися понад 400 молодиків, які намагалися спровокувати конфлікт. Охорона маніфестації КЗД вивела провокатора з-під сцени. Варто згадати, що в усіх місцях проведення антиурядових мітингів формуються групи охорони, а учасників закликають бути пильними.
Далі буде... але як?
Посередником у вирішенні кризи намагається виступити лідер легендарної «Солідарності» Лех Валенса. Підтримуючи владу в намірі провести зміни, перший президент демократичної Польщі критикує її методи. Якщо правлячі нині кола їх не змінять, то це закінчиться громадянською війною, застерігає Л. Валенса. З відкритим листом «занепокоєння і протесту з приводу підривання авторитету і незалежності Конституційного суду» до партії влади звернулися 15 колишніх президентів, прем’єрів, маршалків нижньої і верхньої палат парламенту. Нагадавши, що в часи їхнього перебування при владі КС «також коригував плани та законодавчі ініціативи», підписанти наголосили, що значення КС як «сторожа принципів правової держави» особливо зростає в ситуації, коли влада зосереджена «в рамках одного політичного табору».
Варшава.
