На засіданні Комітету з питань бюджету прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити в першому читанні та в цілому проект закону, поданий Кабінетом Міністрів, яким пропонується поліпшити умови кредитування Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) проекту «Реабілітація гідроелектростанцій».
Проект отримав старт ще восени 2013-го, коли парламент ратифікував відповідну угоду, підписану 2012 року. Тоді йшлося про надання нам 200 мільйонів євро для модернізації гідро- та електромеханічного обладнання на семи станціях (Канівській, Кременчуцькій, Дніпродзержинській, Київських ГЕС та ГАЕС, ДніпроГЕС-1 та ДніпроГЕС-2). Повідомлялося, що залучення коштів дасть змогу продовжити термін експлуатації 22 гідроагрегатів мінімум на 40 років і навіть збільшити їх потужність та енергоефективність.
Ратифікованою кредитною угодою визначено, що першою датою погашення є березень 2015 року, а остання вибірка коштів має статися в березні 2018-го, йдеться в пояснювальній записці, яка супроводжує урядовий документ. ЄБРР пропонує замінити суверенний кредит держави на суму невибраної частини позики в сумі, що не перевищує 180 тисяч євро на інституційний кредит публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», сто відсотків акцій якого належить державі, під гарантію Кабміну. До того ж новий пільговий період погашення кредиту становитиме п’ять років, термін вибірки коштів продовжиться до 2021 року, терміни погашення триватимуть до 2031-го. Інші фінансові умови залишаються незмінними. Також не доведеться повторно сплачувати комісію.
Поданий Кабміном проект змін до бюджету на поточний рік пропонує визначити механізм надання відповідної державної гарантії для забезпечення виконання зобов’язань «Укргідроенерго» в сумі, що не перевищує 180 тисяч євро, та анулювати невибрану частку кредиту. Додаткових витрат такі зміни не передбачають, натомість їх реалізація позитивно впливатиме на показники дефіциту держбюджету та державного боргу, вважають їх автори, зазначивши: запропонований ними документ не потребує громадського обговорення.
Натомість, на засіданні профільного парламентського комітету зауважили: для прийняття рішення було б слушним отримати більш докладну інформацію про стан використання кредиту, залученого державою за кредитною угодою, а також довідатися про доцільність умов кредитування. Зазначалося й те, що документ потребує техніко-юридичних правок для забезпечення його коректності. Незважаючи на це, народні депутати зійшлися на думці, що проект приймати треба. Під час розгляду в сесійній залі його співдоповідачем визначено голову підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Андрія Гордєєва.
