Хто в лісі хазяїн? Це зовсім недитяче запитання з огляду на те, що довгі роки відбувалося у лісовому господарстві країни. Через «чорні» вирубки та незаконну реалізацію сировини державний бюджет щорічно втрачав два мільярди гривень. Корупційні схеми пустили корені у нашому лісі — тіньовий ринок деревини становить 20%. Як припинити запальний процес у «легенях» країни, щоб вони могли відновитися, розвиватися і вільно дихати? Про це розмовляємо із першим заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич.

 

— Пані Христино, вас призначено на посаду кілька тижнів тому. Олександр Ковальчук — голова агентства керує півроку. По суті нова команда відносно недавно взялася наводити лад, так би мовити, у державному лісі.

 

Напевно, за цей нетривалий час важко добитися кардинальних змін. Все ж таки, з чого розпочали перетворення?


— Наше агентство за участі представників інших відомств із урахуванням міжнародного досвіду запропонувало модель управління у вигляді єдиного господарюючого суб’єкта. Це сприятиме збалансованому фінансуванню східних і південних областей — держпідприємств, які там знаходяться. Якщо лісгоспи на заході країни традиційно ресурсні і здатні заробити самі, то на сході завжди були неприбутковими. А зараз, коли там тривають бойові дії, вони особливо потребують підтримки.


Цю модель обговорювали на колегії МінАПК у жовтні. Дискутували у колі експертів, представників ФАО (Європейська лісова комісія), Світового банку тощо. Почули пропозиції зберегти лісгоспи як юридичні особи та відкоригувати запропоновану вертикаль менеджменту. Їх опрацьовує спеціальна робоча група за участі незалежних експертів-фахівців. З урахуванням її висновків ще до кінця року сподіваємося надати Кабміну узгоджену модель управління лісової галузі, яка дасть змогу рівномірно розподілити кошти між усіма нашими підприємствами, бо законодавчо це можливо лише в межах однієї юридичної особи. А це вкрай важливо, оскільки проект держбюджету-2016 передбачає на розвиток галузі лише 120 млн. грн. (утричі менше, ніж цього року).


— Які перші кроки треба зробити, аби збалансувати та стабілізувати галузь?


— Насамперед обрати правильну модель господарювання. Визначити кінцевий результат і працювати на нього. Наприклад, у Латвії функціонує лише одна господарююча структура у лісовому секторі, яка має річний обіг — мільярд євро! Якщо б ми дійшли хоча б до половини такого обігу, це був би великий плюс.


— Напевно, на тому шляху до мети чимало пеньків, за які доводиться перечіплюватися? Зараз багато говорять про незаконні вирубки лісу, контрабанду, корупцію... Чи є у вас стратегія, аби подолати ці явища?


— Першочергове завдання — завести у галузь молоді перспективні кадри, які будуть незаангажовані та стійкі до корупції. Тому вперше за всі роки незалежності у вітчизняній лісовій галузі проводимо кадровий конкурс. У конкурсній комісії більшу частину становлять незалежні експерти.


Усі матеріали за фактами зловживань та незаконних вирубок передаємо до правоохоронних органів. За час дії нашої команди таких заяв було понад півтори тисячі.


— Тимчасовий мораторій на експорт необробленої деревини, введений Законом України № 1362, теж протидія корупційним схемам вивезення?


— Певною мірою так. Але, насамперед, це робилося, аби наситити кругляком внутрішній ринок. Сьогодні намагаємося усунути деякі колізії цього закону. Відповідно до нього Держлісагентство сформувало порядок видачі безплатних сертифікатів на експортний ліс та запропонувало вносити їх до електронного обліку деревини, що міститься на офіційному сайті агентства. Це унеможливить незаконну заготівлю. Але правильно виписати такий механізм не дозволяє низка існуючих нормативних актів. Отож зараз погоджуємо цей порядок із митницею, Мінфіном. Подали пропозиції щодо проекту змін на розгляд у Верховну Раду.


— Керівництво Держлісагентства раніше анонсувало повний перехід лісгоспів на електронні закупівлі з 1 січня нового року. Чи все іде за планом?


— Так. Формат електронних закупівель — це теж протидія корупції. Все має відбуватися прозоро. У цьому контексті позитивним кроком є запровадження електронного обліку деревини, яке ініціювало Держлісагентство. Переходимо на відкриті аукціони, де виставлятиметься вся деревина. Новий порядок реалізації передбачає на першому етапі аукціону пріоритет продажу на регіональному рівні. На другому етапі — все, що не буде продано на регіональних торгах, виставлятиметься на всеукраїнському аукціоні.


— Певною мірою ліс є стратегічним матеріалом як паливо для обігріву наших бійців на передовій, як матеріал для укріплення фортифікаційних споруд. Яка участь лісової галузі у цьому процесі?


— На потреби оборони лісгоспи поставили 17 тисяч кубометрів деревини на безоплатній основі та по собівартості, згідно з договорами для зведення фортифікаційних споруд, ще приблизно 80 тисяч кубометрів лісу. Майже 1300 наших працівників залучено до такого будівництва.


Одночасно вирішуємо питання горілого лісу. Таких масивів у зоні АТО чимало, і всі вони практично заміновані. Що з цим робити, голова Держлісагентства Олександр Ковальчук обговорював із представниками Міноборони під час перебування у Луганській області. Зараз готується проект урядової постанови, що дасть змогу нам ці площі передати оборонному відомству, аби військові самі заготовляли обгорілий ліс, який цілком придатний для опалення. Натомість лісгоспи не можуть його реалізувати, і їх треба позбавити рентної плати.


— Що варто змінити на законодавчому рівні для раціональної роботи лісового господарства?


— По-перше, внести зміни до закону про мораторій на експорт кругляка. Розробляємо законопроект, який посилить відповідальність громадян за порушення правил поведінки у лісі. Також пропонуємо створити механізм довгострокового використання лісів. Варто посилити захист зелених насаджень, аби державні ресурси не потрапили у приватні руки. Щоб навіть «довгострокові» ділянки, які передаються для рекреації, не були використані для будівництва споруд — потім їх важко демонтувати.


— Наближається Новий рік — святкова пора для нас і особливо небезпечна для лісових зелених красунь. Що робиться для їх охорони в цей час? І чи в змозі лісгоспи країни задовольнити попит українців у ялинках?


— У ці дні традиційно державна лісова охорона посилено діє у співпраці із правоохоронцями. Задіяна й нова поліція. Закликаємо громадян не рубати дерева! Пропонуємо купувати ялинки у горщиках, аби потім висаджувати їх. Така пропозиція коштуватиме трохи дорожче за звичайну, але, таким чином, ви робите подарунок самій зеленій красуні — даруєте їй життя після свята.


Лісгоспи підготували до свят майже 360 тисяч ялинок. Зважаючи на те, що останніми роками багато українських родин прикрашають свої оселі штучними деревами, така кількість, на нашу думку, має забезпечити новорічний попит споживачів.


Розмовляла Ольга Вітер.