Дві об’єднані громади створено на Вінниччині. Утім, передбачені законом податки не світять ні одній, ні другій. Принаймні на 2016 рік. Чому?
Одна громада створена у Калинівському районі (місто Калинівка приєднало до себе сусіднє село Дружелюбівку). Друга — у Піщанському районі. Там створили Студенянську громаду: до села Студена увійшла сусідня Гонорівка. Названі громади справді об’єдналися добровільно. Тут відбулися перші вибори депутатів і керівників новостворених громад. Зібралися перші сесії новообраних рад. Але фінансування, як то передбачено законом, залишається під великим знаком питання.
Учора голова громади, нині — староста села
— На першій сесії об’єднаної Калинівської міської громади, куди тепер входить наша Дружелюбівка, вирішили зберегти посади всіх чотирьох працівників сільради, — каже в. о. старости села Дружелюбівка Інга Притуляк.
— Тому по довідки у Калинівку людям не треба буде їхати. Їх, як і раніше, видаватимуть у селі.
Так само залишиться керівник села. Його посада називатиметься «староста». Як пояснила пані Інга, його також обиратиме громада. Дату виборів призначить сесія об’єднаної громади. Але спершу треба розробити і затвердити положення про вибори старости. Поки готуються документи, депутати доручили виконувати обов’язки колишньому сільському голові Інзі Притуляк.
— Для чого об’єднувалися? — перепитує пані Інга. — Щоб мати більше грошей. Закон про добровільне об’єднання громад передбачає суттєве збільшення фінансування. Сподіваємося, що зростуть суми надходжень і на ділі.
Керівник Студенянської громади Олександр Кирнасівський каже, що після сесії зіткнулися з проблемою щодо посади секретаря об’єднаної громади. «Коли на першу сесію збиралися в об’єднаній громаді в Калинівці, то керувалися законом, що передбачав ліквідацію тих громад, які зливаються в одну, — розповідає співрозмовник. — Там створили ліквідаційну комісію і далі працюють над створенням структури об’єднаної громади. Потім парламент ухвалив закон, який передбачає не ліквідацію, а реорганізацію громад, що об’єднуються. Тобто ліквідаційна комісія не передбачена. У Гонорівській сільраді працівники опинилися у підвішеному стані. Юристи підказують, що після першої сесії вони мають бути звільнені. А хто ж довідки видаватиме? Шлюби реєструватиме? Нотаріальні дії чинитиме? Ці та інші обов’язки покладено на секретаря сільради.
Олександр Кирнасівський звернув увагу на ще одну проблему. «Нам кажуть, що ми неправильно об’єдналися, — продовжує він. — Мовляв, узагалі не мали права цього робити, бо наша громада не передбачена в обласному перспективному плані, відповідно, її створення не затверджене Кабміном. Я запитую: який документ важливіший для формування нової громади — закон про добровільне об’єднання чи методика Кабміну?
Виходить, коли керуєшся законом, водночас і... порушуєш його. Це якась дивна логіка. Повторюю, Студена і Гонорівка об’єдналися на умовах, передбачених чинним законодавством. Нас зареєструвала ЦВК, оголосила проведення виборів. На ділі вийшло, що самі себе загнали у глухий кут. Передбачені законом податки нам не надходитимуть. Для чого ж тоді було об’єднуватися?»
Добровільно, але за методикою
Щоб роз’яснити ситуацію, а також дати поради для інших, як краще пройти процес об’єднання, кореспондент «Голосу України» звернувся до експерта — директора регіонального ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрія Кавунця.
— Справді, можна об’єднуватися хто з ким бажає, — каже Андрій Кавунець. — У Калинівці і Піщанці саме так і зробили — на добровільній основі. Але фінансову допомогу від держави і податки громада отримає лише в тому разі, коли об’єднається так, як записано в законі, перспективному плані, затвердженому на сесії облради, і методиці Кабміну. Ні в Калинівці, ні в Піщанці цих вимог не дотрималися.
Які порушення допустили названі громади? Як пояснив Андрій Кавунець, згідно з перспективним планом, до Калинівської міськради має увійти 11 населених пунктів. Поки що приєднали Дружелюбівку.
— Щоправда, у Калинівки є запасний варіант, — наголошує пан Кавунець. — У парламенті чекає свого часу для розгляду документ про надання Калинівці статусу міста обласного значення. Такі міста визначено центрами об’єднаних громад. Отримавши його, Калинівка зможе претендувати на передбачене фінансування.
Набагато складніша ситуація у Студеній. За словами експерта, створення Студенянської об’єднаної громади взагалі не передбачалося навіть на обласному рівні. До того ж Студена не відповідає параметрам центру територіальної громади. Можливо, для першопрохідців зроблять виняток із правил і внесуть об’єднану громаду в перспективний план. Іншого виходу із ситуації не бачу.
Як правильно «перекроїти» територію
Пан Кавунець по пунктах перелічив, на яких умовах формуються громади:
1. У методиці формування об’єднаної спроможної громади нема жодних вимог до того, якою вона має бути за площею і кількістю населення. Натомість визначено зону доступності — відстань від населених пунктів до центру територіальної громади має бути 20—25 км. Обов’язкова умова — по дорозі з твердим покриттям.
2. Передбачено три пріоритети центру об’єднаних територіальних громад. Ними можуть бути міста обласного значення та райцентри, на Вінниччині таких 28 (27 районів і місто Ладижин), а також населені пункти, які раніше мали статус райцентрів.
3. Центрами громад можуть також стати села, в яких є школа І-ІІІ ступенів, де навчається не менше 250 дітей, і не менше 100 дошкільнят. Навіть за умов, що такий населений пункт розташований у зоні доступності до іншого центру. Приклад — село Стрижавка, що на відстані трьох кілометрів від обласного центру. Село мало б увійти у зону доступності Вінниці. Але у Стрижавці є школа, де понад 250 учнів та більше ста дошкільнят. Місцеві депутати прийняли рішення не приєднуватися до Вінниці, а створити об’єднану громаду.
4. З незадіяних у названих параметрах населених пунктів обирається найбільше з сіл, і навколо нього формується об’єднана громада. Так нові громади мають заповнити всю територію області.
5. Формуються громади не обов’язково у межах окремо взятого району, але однозначно у межах території області.
6. Щоб новостворювана громада отримала у перспективі фінансування, її створення має бути передбачено у перспективному плані розвитку територій, підтриманому на сесії облради і затвердженому Кабміном.
Вінницька область.
ДОВІДКА
Замість нині діючої на Вінниччині 701 територіальної громади (найбільше в Україні) в області планують створити 106. Така кількість передбачена перспективним планом. Найбільше громад — по сім — буде у Вінницькому і Немирівському районах. Один із найбільших районів області — Бершадський — планують поділити лише на дві територіальні громади, одна з яких нараховуватиме майже 50 тисяч мешканців. У невеликому Мурованокуриловецькому районі планують створити чотири громади. В одній із них проживатиме три тисячі мешканців. Оратівський і Теплицький райони перетворяться на однойменні територіальні громади, тобто у них буде по одній громаді.
Об’єднані громади отримуватимуть у свій бюджет 60% податку на доходи фізичних осіб та ще близько 30 різних видів податків. Ідеться лише про ті громади, що об’єднаються на основі обласного перспективного плану, затвердженого Кабінетом Міністрів. Нині Кабмін затвердив об’єднання 27 громад Вінниччини зі 106, які були у плані. До речі, дві — Теплицьку й Оратівську — з порушенням норм чинного законодавства. Відстань між центром і населеними пунктами перевищує визначену в законі. Обласний документ про об’єднання повернули з Києва до Вінницької облдержадміністрації на доопрацювання.
Директор регіонального ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець: «Можна об’єднуватися хто з ким хоче, але за методикою Києва, інакше грошей не дадуть».
