«Голос України» протягом року постійно інформував читачів щодо проблеми незаконного видобутку бурштину на території Волинської області. Публікації на актуальну для краю тему були надруковані у нашому парламентському виданні в номерах за 1, 6, 27, 28 жовтня, 3 і 7 листопада. Тож напередодні Новорічних та Різдвяних свят ми вирішили побувати на місцях, де встигли погосподарювати браконьєри, і написати про це, щоб суспільство зрозуміло, яка велика біда нас очікує. Хоч як прикро, саме прекрасні волинські бори стали заручниками проблеми, яку давно вже потрібно було б вирішити на державному рівні.


Ландшафти — наче на Місяці


Разом із заступником начальника обласного управління Національної поліції полковником Анатолієм Шумиком їдемо у Маневицький район. Знаний він тим, що ліси займають майже дві третини його території, це найбільш ягідний і грибний край регіону. Останнього ж року до всіх відомих характеристик Маневиччини додалася ще одна: район став своєрідним клондайком для незаконних видобувачів бурштину. Особливо великий наплив шукачів сонячного каменю тут був у вересні—жовтні. В окремі дні їх прибувало сюди по п’ять—шість тисяч. Налаштовані агресивно, чимало — в стані алкогольного сп’яніння, а окремі — після вживання наркотичних засобів. Ситуація склалася вкрай небезпечна, й достатньо було іскри, щоб виник великий конфлікт. На щастя, завдяки витримці правоохоронців, їхнім професійним діям, а ще — підтримці громадськості цього вдалося уникнути.


Перша зупинка на блокпості в селі Лісове. Тут перевіряють кожну машину, незважаючи на те, в який бік вона рухається.


За кілька кілометрів наш всюдихід з’їжджає на розбиту лісову дорогу. Поміж сосен бачимо перші вирви в землі, сліди роботи шукачів бурштину. Прошу зупинитися, проте Анатолій Шумик пояснює: ще не час, попереду нас чекають більш масштабні розкопи. І справді, через кілометр-півтора бачимо те, від чого перебиває подих. Величезна ділянка ще донедавна красеня-лісу перетворилася на галявину з майже місячною поверхнею, вкритою кратерами-ямами і тілами вмираючих дерев.


Поруч — базовий табір правоохоронців з наметами, кухнею, лазнею, потужними вантажними і легковими всюдиходами, дизель-генераторами, сторожовими собаками по периметру.


Люди від швидких грошей шаленіють


— Одна з найбільших наших проблем — це незаконний видобуток бурштину, — розповідає Анатолій Шумик. — Щоб не допустити його, вже півроку залучаємо до охорони лісових масивів значну кількість працівників правоохоронних органів. Сьогодні їх тут 150 чоловік, а бувало по тисячі й більше. Це спецпідрозділи превентивної служби, Національна гвардія. Якщо ж знімемо їх звідси, в області одразу виникне велика проблема. Люди бачать, що тут є працівники поліції, Нацгвардії, і це певною мірою їх стримує, вони замислюються: варто сюди йти чи ні? Скажу: це питання потрібно якомога швидше врегулювати на законодавчому рівні, щоб усе видобувалося в правовому полі. Що більше зволікатиме Верховна Рада з прийняттям цих законів, то довше ми тут перебуватимемо.


На сьогодні питання контролюється, але є поодинокі випадки, коли по двоє, троє, п’ятеро громадян затримуємо в лісовому масиві з лопатами, а це означає, що вони свідомо йдуть на «клондайк» для незаконного видобутку бурштину. Їх затримують, доставляють у відділок поліції, встановлюють особи, проводять профілактичну роботу.


У вересні—жовтні копачі масово пішли з Рівненщини, з боку Кузнецовська. В нас там стояли блокпости, вони не пускали сюди транспортні засоби. В окремі дні приходило по п’ять—шість тисяч чоловік. Щоб не допустити біди, на зустріч із ними виїжджали всі керівники області на чолі з головою ОДА Володимиром Гунчиком, начальником обласного управління внутрішніх справ Петром Шпигою. Проводили роз’яснювальну роботу серед громадян, зустрічалися з головами Костюхнівки і Лісового, з жителями цих сіл, казали, що це питання врегульовуватиметься тільки на законодавчому рівні, будь-хто видобувати бурштин тут не буде. Так ми не допустили нових масових походів сюди громадян з метою незаконного видобутку сонячного каменю. Відповідно було порушено кілька кримінальних проваджень. Вдавалося затримувати по 50—100 чоловік, в яких знаходили бурштин. Доставляли їх у райвідділ, все документувалося.


Величезні видатки ідуть, наші люди живуть в наметах у польових умовах. Зараз грудень, холодно, дощ, сильний вітер. А копачі, незалежно від того, 25 чи 30 градусів морозу, все одно йтимуть сюди, ритимуть. Для них перешкод не існує ніяких: їм не завадять ані холоди, ані снігопади, ні дощі. Вони чудово знають, що такі гроші на жодному підприємстві, в установі не отримають. Наскільки відомо, заробітки за день тут сягають сотень доларів. Стримати браконьєрів за таких умов дуже важко.


Вже півроку ми боремося з незаконним видобутком бурштину. Якщо заберемо звідси Нацгвардію, наші підрозділи, матимемо таку ж ситуацію, яка нині склалася на Рівненщині і Житомирщині. Від цього лісу абсолютно нічого не залишиться, буде пустеля.


Усі зачекалися, час діяти


Сьогодні доводиться констатувати: через діяльність незаконних видобувачів бурштину в області знищено 9,06 гектара лісів, прикордонники і митники запобігли 73 спробам контрабандного вивезення сонячного каменю за кордон. Всі ці негативні наслідки діяльності браконьєрів були б у десятки разів більшими, якби правоохоронці області та командировані з інших регіонів удень і вночі не охороняли ліси Волині.


А поки що тут сподіваються, що у новому році в державі зможуть спрямувати діяльність копачів у правове русло, що закон «Про видобування та реалізацію бурштину», який Верховна Рада України прийняла в першому читанні, нарешті набере чинності. Є також надія, що обласна рада нового скликання прийме обласну програму «Волинський бурштин» і нарешті в регіоні запрацюють перші підприємства з видобутку і обробки сонячного каменю.


Волинська область.

 

Блокпост у селі Лісове


Фото автора.