На Херсонщині мешканці сусідніх з окупованим Кримом районів збунтувалися проти гопників, злодіїв та провокаторів, котрі видають себе за учасників блокади півострова. Першими до органів влади звернулися жителі села Чонгар біля однойменного КПВВ, котрих на дорозі почали зупиняти та обшукувати, а часом і відбирати харчі, які вони везли не до Криму, а до себе додому з магазинів та ринків. Далі терпець урвався у громади райцентру Каланчак. Тут група невідомих у камуфляжі з нашивками батальйону «Айдар» спершу влаштувала погром у кафе, віддухопеливши селян битками. А тоді одного з відвідувачів ще й поранили пострілом із травматичного пістолета. За кілька днів ті ж самі погромники ще й влаштували колективну бійку просто під стінами селищного відділення поліції!


Це переповнило чашу людського терпіння. Понад двісті каланчакців, серед яких були і прості люди, і очільники місцевого самоврядування, вийшли на загальні збори, де запропонували створити власний батальйон самооборони для захисту від «злодійських батальйонів». А ще — ухвалили рішення спрямувати Президенту України колективного листа з вимогою вжити заходів для зачистки прикордоння від сумнівних зайд, котрі мімікрують під добровольців та активістів громадських організацій.


— Каланчак за тридцять кілометрів від адміністративного кордону, але селищем щодня тиняються невідомі, представляючись учасниками блокади. Вони пиячать у кафе, б’ють та грабують людей, намагаються «віджимати» машини. Та ще й ображають земляків, безпідставно іменуючи їх «сепаратистами» тільки за те, що вони не бажають сусідства із двома—трьома десятками злодіїв та пияків, котрі взяли собі за штаб-квартири зовсім не намети в степу, а орендовані хати у селищі Червоний Чабан, — пояснює учасник сходу селищний голова Каланчака Володимир Зінчук. — Далі терпіти таке ми не збираємося.


Поліція, на яку каланчакці ображаються за нібито занадто м’яке ставлення до псевдоблокадників, розпочала кримінальне провадження з приводу завдання тілесних ушкоджень та хуліганства. До селища стягнули підкріплення досвідчених оперативників з Херсона та Нової Каховки. Однак заступник начальника Головного управління Національної поліції Херсонщини полковник Олександр Анохін каже, що встановити особи підозрюваних складно. «Учасники інцидентів у Каланчаку закривали обличчя і називали себе не іменами та прізвищами, а позивними, — наголосив Олександр Дмитрович. — Після того як правоохоронці ними зацікавилися, більша частина «камуфляжників» з району зникла».


Те, що невідомі з нашивками «Айдару» справді залишили Каланчак, після зібрання підтвердив і селищний голова. Проте це не означає, що у прикордонні запанували мир та спокій. Адже провокатори та призвідці бешкетів могли причаїтися до кращих часів десь у глухому селі чи перебратися у інший район поблизу, де заворушення повторяться незабаром. Тож учасники зібрання переконані: втікачів обов’язково слід знайти й з’ясувати, чи це звичайні алкаші-нероби зі схильністю до хуліганства, чи провокатори, заслані з Криму чи «ЛНР»/«ДНР» для того, щоб налаштувати місцеве населення проти блокади півострова як такої.

Херсонська область.