На другому шведсько-українському форумі з енергоефективності та чистих технологій, організованому в Житомирі Посольством Швеції і Busіness Sweden спільно з Житомирською міською радою, було представлено інноваційні рішення шведських фахівців у сферах центрального опалення, водоочищення, поводження з твердими побутовими відходами, відновлювальної енергетики.
Потеплішало й посвітлішало
Учасники форуму побували на кількох об’єктах міста, зокрема в дитсадку №21. Це один з прикладів успішного співробітництва Житомира з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). Ця міжнародна організація, утворена п’ятьма країнами Північної Європи: Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією та Швецією, фінансує екологічні проекти. А підвищення енергоефективності саме і дає змогу зменшити викиди в атмосферу шкідливих речовин.
— Коли, ще перед ремонтом, експерти з енергоаудиту обстежили садочок тепловізором, були вражені, скільки тепла втрачалося через стіни, — розповіла його завідувачка Катерина Томашевич. За її словами, дитячий заклад відвідують приблизно 200 дітей дошкільного віку та ще учні початкових класів. Утеплення розпочали з горища. Затим взялися за стіни, замінили віконні блоки металопластиковими, встановили новий теплообмінник у бойлерній і тепловий лічильник, систему автоматичного регулювання подачі тепла.
— Зміни ми одразу відчули. Від естетичних — садочок став гарніший, до практичних — узимку тут тепло й затишно, не гуляють протяги, — кажуть матері.
— Раніше взимку температура повітря не перевищувала 18 градусів, а після утеплення стін не опускалася нижче 21, — розповідає Катерина Томашевич.
Чергова перевірка з тепловізором підтвердила значні зміни. І у міській раді порахували, що завдяки термомодернізації дитсадка місто щороку заощаджуватиме від 225 тисяч гривень. Значну вигоду матимуть і від заміни міських ліхтарів: у рамках проекту НЕФКО на вулицях та в провулках Житомира було замінено понад 1600 ламп розжарювання на світлодіодні.
— Ці ліхтарі спеціально призначені для маленьких вулиць і провулків. Вони споживають лише 20 ват — у п’ять разів менше електроенергії, а світять яскравіше за стоватні лампи розжарювання, — так прокоментував цю зміну директор КП «Міськсвітло» Юрій Янушевич. — За рік ми економимо до 300 тисяч кіловат-годин електроенергії за загальних витрат на освітлення міста чотири мільйони кіловат-годин.
— Замінити одну лампу вартістю 5 гривень ставало нам у 50 гривень. А розрахунковий строк служби нових, світлодіодних — 12 років. Ми зможемо економити на ремонті й утриманні мереж навіть більше, ніж на електроенергії, — каже Юрій Янушевич.
Треба доганяти Швецію
— Успішна реалізація проектів з корпорацією НЕФКО дає сигнал іншим міжнародним організаціям, що з Житомиром можна працювати, — каже міський голова обласного центру Сергій Сухомлин. — Залучено понад 65 мільйонів євро грантових і кредитних ресурсів. Досить значна їх частина — це грантові кошти, якими нам надали допомогу європейські держави і фонди. Ми за це їм безмежно вдячні.
Про те, що інтерес до співробітництва справді великий, свідчить приїзд до Житомира представників 25 шведських компаній, які розповіли про свої здобутки в царині енергозбереження та розвитку зелених технологій. Щороку Швеція надає приблизно 25 мільйонів євро на фінансування реформ, що здійснюються в Україні. Майже половина цієї суми витрачається на програми зі сталого розвитку та енергоефективності. Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат.
Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк наголосив, що курс на енергоефективність відкриває великі можливості для місцевого бізнесу та іноземних партнерів. Він оцінив ринок сумою в 55 мільярдів євро, з них 40 мільярдів — на проекти з енергоефективності будівель, 15 мільярдів — на розвиток альтернативних джерел енергії. Урядовець повідомив про концепцію Фонду енергоефективності на наступний рік, що наповнюватиметься за рахунок бюджету та коштів донорів і стане ключовим інструментом для мотивації впровадження реформи енергоефективності.
— Кожне інвестоване євро сьогодні принесе в Україну економію енергоресурсів, а завтра повернеться нашим інвесторам великим прибутком. За нашими оцінками, річний потенціал ринку може сягати 2 мільярдів євро та майже 100 тисяч створених робочих місць. Ми зацікавлені розгортати в Україні підприємства, які використовуватимуть усі сучасні наукові та технічні надбання й випускатимуть продукцію, спрямовану на заміщення природного газу, — наголосив Едуард Кругляк.
Але поряд із перспективами є і проблеми. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак наголосила на головних. Це передусім неефективне державне регулювання енергетики і житлово-комунального господарства. Жоден кіловат, жодна гігакалорія не може бути вироблена без ліцензії на здійснення цієї діяльності, без встановлення тарифу на державному рівні.
Отож децентралізація має відбутися і в цій сфері. Виробники енергії, скажімо, з біомаси не повинні стояти в черзі на встановлення тарифів. Звернула Альона Бабак увагу і на те, що правила надання субсидій на житлово-комунальні послуги вимагають змін, бо система соціального захисту населення не працює на енергозбереження. Ще одна проблема — відсутність законодавства у сфері поводження з відходами: необхідно розширювати відповідальність виробників упаковки. Говорили на форумі і про те, що надто багато часу і сил доводиться витрачати на різні погодження та дозволи.
Житомир.
До речі
Тепер у місті спільно з НЕФКО реалізується вже третій інвестиційний проект — «Підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери Житомира». Його вартість — приблизно 4,5 мільйона євро, з яких три мільйони — це кредитні кошти НЕФКО, 1 мільйон 350 тисяч — безповоротна фінансова допомога від фонду Е5Р, а міський бюджет виділяє 155 тисяч євро. Експерти запевняють, що проект окупиться вже за чотири з половиною роки. Житомир зможе зменшити річне споживання газу на півтора мільйона кубометрів. Екологічні вигоди також будуть високі: викиди вуглекислого газу в атмосферу значно зменшаться. Йдеться про термомодернізацію 22 об’єктів. Це передусім дитсадки і школи, а також корпуси міської лікарні. На практиці проект спрямований на встановлення індивідуальних теплових пунктів, утеплення дахів і стін, а також заміну старих вікон новими енергоефективними.
