Інститут законодавства Верховної Ради України продовжує серію заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення реформ
На початку грудня Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України та Інститут законодавства Верховної Ради України за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні провели семінар «Ефективний парламент: міжнародний досвід. Проблемні аспекти та шляхи вдосконалення діяльності народних депутатів України». Цей семінар став продовженням практики плідної співпраці Інституту з комітетами Верховної Ради України.
Відкриваючи засідання, виконуючий обов’язки голови комітету — перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник наголосив на актуальності вивчення та врахування міжнародних стандартів і кращого зарубіжного досвіду функціонування парламентів, зокрема Бундестагу ФРН. На його думку, накопичений досвід законодавчого забезпечення депутатської діяльності та, зокрема, правопорядку в парламенті є надзвичайно корисним. Доповідач також поінформував присутніх про те, що у Верховній Раді України створена Робоча група, яка, серед іншого, займається розробкою рекомендацій для підвищення етичного рівня та поліпшення дисципліни в українському парламенті.
Директор Інституту законодавства Верховної Ради України чл.-к. НАН України Олександр Копиленко відзначив багаторічну традицію співпраці українських та німецьких парламентаріїв і науковців щодо пошуку шляхів удосконалення законодавства України в частині утвердження атмосфери толерантності в парламенті і суспільстві. Підводячи коротко підсумки співпраці, Олександр Копиленко презентував учасникам семінару науково-практичне видання «Законодавче забезпечення депутатської діяльності: міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід», яке викликало жваве обговорення. Значну частину тиражу видання було передано для практичного використання в роботі Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Манфред Ріхтер, колишній депутат Бундестагу ФРН, у своєму виступі розкрив особливості роботи німецьких парламентаріїв на пленарних засіданнях, у комітетах, фракціях, поділився досвідом діяльності органів, які забезпечують порядок та дисципліну.
Учасники семінару, в тому числі народні депутати України, працівники апарату Верховної Ради України, науковці, помічники-консультанти народних депутатів України, висловили особливу зацікавленість досвідом роботи комітетів Бундестагу ФРН із громадськістю, механізмами врахування суспільних зауважень і побажань. Наголошувалося, що співпраця із Фондом Науманна є надзвичайно корисною та має надалі розширюватися й набувати нових форм.
Інститут законодавства Верховної Ради України в рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, провів черговий круглий стіл із питань упорядкування системи програмних документів щодо соціально-економічного розвитку України.
Відкриваючи засідання, участь в якому взяли науковці та представники громадськості, модератор заходу д. е. н. Валерій Сергієнко привернув увагу присутніх до завдань, які випливають із необхідності невідкладної розробки нової моделі економічного розвитку країни, опрацювання короткотермінової і середньострокової економічних стратегій. Він відзначив надмірну деталізацію і суперечливість чинної системи документів державного планування та прогнозування й на основі практичного досвіду довів, що здійснення повного циклу розробки та узгодження документів займає багато часу.
Завідувач відділу Інституту вищої освіти НАПНУ к. е. н. Юрій Вітренко зосередився на методологічних засадах стратегічного планування, навів аргументи щодо необхідності вдосконалення системи бюджетування, проаналізував відповідність критеріїв оцінки деяких програм стану економіки, а також приділив увагу проблемі вдосконалення понятійного апарату.
У свою чергу д. е. н., проф. ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки» НАН України Олександр Попович навів приклади втрат частини вітчизняного наукового потенціалу, зупинився на складностях упорядкування законодавчого поля в цій сфері та необхідності залучення наукової спільноти до визначення пріоритетів науково-технічного розвитку України. У виступі завідувача сектору Інституту законодавства Верховної Ради України д. н. держ. упр. Валерія Воротіна було висвітлено досвід опрацювання середньострокового плану законотворчої діяльності українського парламенту.
Заступник директора ДУ ІДНТПІН НАНУ д. е. н. В’ячеслав Соловйов зосередився на таких проблемах програмування розвитку країни, як неналежне використання порівняльних міжнародних досліджень при ретроспективному аналізі та цілепокладанні, відсутність загальнодержавного стратегічного документа та середньострокових планів дій, впровадження реформ без їх достатнього законодавчого забезпечення.
Значну увагу було приділено аналізу зарубіжного досвіду розв’язання означених проблем. Так, професор КНТЕУ, д. н. держ. упр. Ольга Іваницька посилалася на досвід Франції в подоланні кризових явищ у соціальній сфері, зокрема щодо програмування бюджетних витрат та інвентаризації власності громад. Головний консультант Інституту законодавства Верховної Ради України д. е. н., проф. Микола Швець поінформував присутніх про досвід формування вітчизняного глосарію, а також досягнення США у плануванні й розробці динамічних моделей прогнозування.
У дискусії також узяли участь к. е. н., доц. НАУ Марина Висоцька, к. е. н., с. н. с. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Василь Гуменюк, заступник директора ПП «Інтелектуальні студії людської діяльності» Марина Гуменюк, аспірант КНТЕУ Тетяна Середа, інтерни Верховної Ради Роман Кот, Альона Береза, Юлія Дзісь та ін.
У рамках започаткованого в Інституті законодавства Верховної Ради України науково-практичного семінару «Моніторинг колізій та прогалин у законодавстві України» обговорено методологічні проблеми виявлення неузгодженостей і суперечностей між окремими нормативними актами; узагальнено пропозиції щодо заповнення законодавчих прогалин та уникнення колізійності правових норм.
Директор Інституту законодавства Верховної Ради України чл.-к. НАН України Олександр Копиленко наголосив на потребі системної науково-експертної оцінки прогалин та колізій у національному законодавстві, а також необхідності розробки рекомендацій з їх усунення. З огляду на те, що законодавство має вчасно реагувати на соціальні перетворення в суспільстві, звільнятися від застарілих форм та підходів у нормотворенні, зусилля колективу Інституту законодавства Верховної Ради України спрямовано на розробку відповідних пропозицій.
Сутнісним та інструментальним складовим юридичної техніки підвищення ефективності законодавства приділила увагу завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України д. ю. н., проф. Наталія Оніщенко. На її думку, розв’язання проблеми законодавчих дефініцій на науковому та прикладному рівнях не лише є передумовою створення впорядкованої узгодженої системи законодавства, а й сприяє підвищенню якості й ефективності нормативно-правової бази загалом.
Наукові концепти визначення ефективності законодавства, за твердженням завідувача сектору парламентаризму Інституту законодавства Верховної Ради України д. ю. н., проф. Олександра Ярмиша, передбачають розробку критеріїв оцінки якості правового регулювання суспільних відносин, з’ясування зовнішніх та внутрішніх факторів колізійності законодавчих норм, застосування дієвих способів (форм) усунення суперечностей, виправлення недоліків законодавства.
Підґрунтям поліпшення якості законів та дієвості їх реалізації, на переконання професора кафедри теорії права і держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка д. ю. н. Жанни Дзейко, є наявні моделі суспільних відносин і принципи права, які закріплено в Конституції України, норми міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Основою подолання колізійності правових норм може стати прийняття концепцій розвитку галузей права, галузей законодавства та концепції розвитку законодавства України загалом.
Василь Костицький, д. ю. н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та Михайло Савчин, д. ю. н., проф., директор НДІ порівняльного права та міжнародного права Ужгородського національного університету, називають суддівську правотворчість серед шляхів усунення недоліків у законодавстві, яка, з одного боку, виключає суддівське свавілля, а, з другого — надає можливість «заповнювати» прогалини в законодавстві.
Під час дискусії порушено важливі проблеми теоретико-методологічних основ законотворчої діяльності у вітчизняній та зарубіжній правовій доктрині, обговорено правову природу колізій і прогалин законодавства, їх роль у законотворенні, визначення критеріїв ефективності законодавчих норм, кодифікаційну діяльність як засіб подолання колізій тощо.
У форматі науково-експертної дискусії «Корупційні ризики в законотворчості України: моніторинг та перспективи подолання» обговорено проблеми подолання корупціогенності національного законодавства та практичні аспекти усунення корупційних ризиків на стадіях законодавчого процесу.
Презентуючи законотворчий досвід України у сфері протидії корупції, перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, чл.-к. НАН України Євген Бершеда підкреслив важливість оцінки корупційних ризиків законодавства на початкових етапах законотворення, розробки механізмів їх виявлення та усунення, а також висловив сподівання щодо дієвості цих механізмів під час реалізації завдань антикорупційної реформи в Україні.
Проблемам тлумачення та застосування Закону України «Про запобігання корупції», зокрема в частині використання оціночних понять та категорій, «зарегульованості» окремих процедур, присвячено виступи представників Запорізького національного університету д. ю. н., проф. Тетяни Коломоєць і д. ю. н., доц. Павла Лютікова.
Пріоритети антикорупційної політики України представив д. н. держ. упр., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Соловйов, який зосередився на першочергових заходах із подолання колізій нормативно-правових актів у контексті ухвалення нової редакції Закону України «Про державну службу».
Предметом моніторингу експертів також стали: правові засади запобігання корупційним ризикам у законодавстві України, історичні аспекти вивчення феномена корупції в контексті законодавчої колізії, антикорупційна експертиза нормативно-правових актів, шляхи усунення корупціогенних факторів у галузевому законодавстві України.
За результатами обговорень Інститутом законодавства Верховної Ради України підготовлено науково-практичні видання: «Теоретико-методологічні засади виявлення та подолання колізій і прогалин у законодавстві України», «Корупційні ризики в законотворчості України: моніторинг та перспективи подолання».
