Перш ніж розповісти читачеві просто фантастичну історію зухвалого шахрайства, почнемо з факту. Сьогодні, наприклад, будь-яка кримінальна хроніка тижня на Запоріжжі увінчується кількома епізодами з ошуканими пенсіонерами. Відрізняються лише суми відібраних грошей та часом спосіб їхньої передачі. Решта, як по лекалу: нічний дзвінок, а далі пенсіонеру, а частіше — пенсіонерці старше 65 років схвильовано повідомляють про сина (онука) в міліції і пропонують владнати всі справи за певну суму. Коли раніше вимагали 3—5 тисяч гривень, то зараз стартують із 20 тисяч, і не обмежуються і сотнею тисяч вітчизняних грошей.

Тенденція, «одначе»

Звичайно, це дуже підло — віднімати у стареньких усе нажите ними за вік, втім, хотілося б звернути увагу на ось яку обставину. Явочним порядком іде активна дискредитація міліції (тепер — поліції), хабарництво в якій, виходить, сягнуло такого рівня, що сплатити комусь за «доброту» десятки тисяч гривень є не просто нормою, а буденністю. Здавалося б, що вже з огляду на хоча б захист честі мундира всі правоохоронні органи мали би бути підняті на ноги, щоби не просто знайти зловмисників, а й жорстоко їх покарати саме за дискредитацію погонів поліції. Аби наступним бажаючим назавжди відбити охоту від подібного ремесла.
Утім, це добре, сидячи на дивані, когось повчати, а ти спробуй піймай сучасного шахрая з його «просунутістю» в телекомунікаційних системах! Тому найчастіше жертвам обману тільки поспівчувають, та на тому й усе... Бо шахрай відбитків пальців не лишає, прізвища, імені й адреси теж. Та й підпису не ставить і посади не вказує. Як такого знайти?
І ось наша історія. До корпункту «Голосу України» звернувся бердянський пенсіонер Володимир Олексійович. Йому 81 рік, і він вже продав гараж, потім квартиру, тепер живе на околиці міста, та й все рівно з боргами розрахуватися не може. Бо сплатив шахраям 805998 гривень. Шляхом здійснення 57 платежів!
Фантастика?! Саме так... 
Володимир Олексійович переслав нам свого листа Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковській. Ми, в свою чергу, надіслали скаржнику кілька уточнювальних запитань, і отримали відповіді. Після чого весь цей пакет доправили до прокуратури Запорізької області. З простим запитанням: як таке може відбуватися? І висловили прохання, у разі наявності якогось прокурорського реагування, повідомити нас про результати.
Відповідь не забарилася. Нам надійшов лист з облпрокуратури, датований 10 вересня 2015 року. Вірніше, копія листа відомства до Бердянської міжрайонної прокуратури. «З приводу можливих незаконних дій працівників міліції, вчинення кримінального правопорушення для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства». Окремо бердянським прокурорам нагадали, щоб не забули й собі відповісти авторам звернення (тобто кореспонденту «Голосу України» та пенсіонеру Володимиру Олексійовичу) «в установлений законом строк».
І хоча ошуканий чоловік дуже нервував, ми зберігали терпіння та спокій і все ж дочекалися відповіді. Про неї трохи нижче. А ось чому нервував Володимир Олексійович — всього кількома словами. Напевне, закінчувався третій квартал, і в когось «горіла» премія, тому (увага!) шахраї увесь жовтень штурмували його телефонними дзвінками і погрозами негайно сплатити 15 тисяч, а то й усі 35 тисяч гривень. Бо «буде ще гірше»...

Вас пограбовано? Розслабтеся і не заважайте нам боротися зі злочинністю!

Маячня якась... Може, й так. Читаємо листа з міжрайонної прокуратури, датованого 16.10.2015 р., який дістався Запоріжжя лише 11 листопада. (До слова, Володимиру Олексійовичу лист із Бердянська до Бердянська так і не надійшов!). «Слідчим СВ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080130002157, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2014 р. за частиною 1 ст. 190 КК України, за заявою гр. В. щодо шахрайських дій невстановлених осіб. Крім того, в провадженні старшого слідчого СВ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12015080130000780 за заявою гр. В., внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2015 р. за ч. 1 ст. 190 КК України. Постановою прокурора від 16.10.2015 р. вказані матеріали досудових розслідувань об’єднані в одне провадження під номером 12014080130002157».
Переведемо подих, і звернемо увагу читача на два ключові моменти. Перший: розслідуються «шахрайські дії невстановлених осіб». Другий: вказана дата внесення до ЄРДР першого кримінального провадження — 24.05.2014 року і другого — від 25.02.2015 року.
Таким чином, щонайменше в бердянській міліції знають про біди Володимира Олексійовича з 25 травня минулого року. Потім там же ще раз взялися за справу в лютому вже поточного року. А тепер знову увага! Найбільший сплеск платежів бердянського пенсіонера спостерігався не до його скарг до міліції, а вже після! Володимир Олексійович веде детальну бухгалтерію, і в листі до В. Лутковської детально описав, якого саме числа, яку суму, на яке прізвище і на номер якої картки відправив гроші. Найменшу суму — 5 травня 2015 року (3107 грн.) і найбільшу — 80102 гривень уже 17 липня цього ж року. В усіх випадках, прізвище, ім’я, по батькові отримувача та номер його картки вказані чітко. Тож про «невідомих осіб» — це, напевне, жарт?

А все почалося з телереклами та атракціону небаченої щедрості від...

Але досить інтригувати читача, і про все по порядку. Своє 77-річчя Володимир Олексійович зустрічав у не дуже гарному настрої. Ноги боліли так, що й ходити не міг. По телевізору побачив рекламу чогось чудодійного і звернувся по вказаних телефонах. Немає запитань — допоможемо суперліками! Втім, коли їх вартість перевалила за 20 тисяч гривень, а ефект виявився нульовим, Володимир Олексійович припинив контакти з розрекламованими «фірмачами».
До того ж сталося справжнє диво: в самому Бердянську один із місцевих судинних хірургів взявся допомогти, і тепер (уже через чотири роки після операції) Володимир Олексійович і кілометр може пройти власними ногами, а раніше і квартирою ходити було важко.
І тут... А навесні минулого року в його двері постукали. Дві приємні жіночки назвалися, як пише Володимир Олексійович в листі Уповноваженому з прав людини В. Лутковській, «співробітницями «Державної інспекції України із захисту прав споживачів». «Вони» назвали моє прізвище, де лікувався, скільки заплатив, що не вилікувався, і «тому» держава виявила турботу і сплатить мої витрати на лікування, але для цього необхідно доплатити до державних ставок на лікування і тільки-но я сплачу, то протягом однієї години мені повернуть гроші в повному обсязі».
Зауважимо, що гроші платити потрібно було не жіночкам, а перерахувати їх на платіжні картки зовсім іншого чоловіка. Що Володимир Олексійович і зробив 19 та 20 травня, сплативши в такий спосіб витребувані жіночками 15 тисяч гривень. Після чого від адресатів — ні дзвінка, ні гудка, і пенсіонер вперше звернувся до міліції. Так у Бердянському міськвідділі МВС у Запорізькій області з’явилося кримінальне провадження стосовно «невідомих осіб».
Минуло кілька місяців. Міліція, на жаль, не подавала ознак активності, і Володимир Олексійович звернувся до СБУ. І ось наприкінці вересня дзвінок із Києва. Перед бердянським пенсіонером щиро вибачилися. Навіть не по телефону, а листом! І перш ніж попросили грошей ще і ще, повідомили, що в сучасних «рогах і копитах» «відбулася дуже серйозна перевірка, та зауважень немає... Хоча вони свою провину визнали, а зараз, на жаль, терміни вийшли, і вони перекваліфіковували захворювання, тому доведеться доплатити... Але всі доплати вони компенсують».
Поки Володимир Олексійович шукав, кому продати гараж і квартиру, в Києві, схоже, думали під яким соусом відняти його гроші. Хай нас вибачить читач за трішки сумбурну цитату, але ми вважаємо за потрібне подати її в авторській стилістиці, так, як це зазначено в листі омбудсмену (щоб нас бодай у чому не звинуватили). Ось перелік причин, з яких Володимир Олексійович мав сплатити шалені гроші (і таки їх сплатив): «1. Прибутковий податок; 2. Штраф за прострочення платежів; 3. Військовий податок — два; 4. Аудит; 5. Комісійні збори; 6. Страховий збір; 7. Не вчасно приходять платежі; 8. Закінчилися терміни договорів; 9. Заміна валюти у зв’язку зі зміною курсу; 10. Зміна часу доставки платежів у зв’язку з міжбанківською доставкою; 11. Збори грошей у борг тощо; 12. Адміністративні збори, і жодного разу не прислали жодного документа 
13. Медичне страхування; 14. Паспорт на видачу бюджетних грошей; 15. 14.04.2015 ще якісь 11731,30 грн. і кожна доба затримки — 5000 гр.».
А далі — увага! Вересень 2014 року — п’ять платежів (нагадаємо, що в цей час активно триває слідство!), жовтень — дев’ять платежів, листопад — шість платежів, грудень — один платіж перед самим святом — 15 тисяч (напевне, вистачило на новорічне офісне застілля). 2015 рік почався спокійно, хоча в кінці місяця довелося чотирма платежами переказати понад сорок тисяч гривень. У лютому все тихенько, пенсіонер сходив, було, до міліції, і там відкрили нове провадження (25.02.2015 року). А після цього...
А після цього київська контора запрацювала на повну потужність: у березні з Володимира Олексійовича видурили одразу вісім платежів. У квітні і травні здійснено по п’ять платежів, у червні — чотири, а в липні лише два. Зате які! 50 тисяч і 80102 гривні...
Далі Володимир Олексійович не витримав і написав листа Валерії Лутковській. А ще пізніше звернувся і до «Голосу України». Ми, в свою чергу, — до прокуратури. І тут телефон і так вже ошуканого пенсіонера знову почервонів від напруги: починаючи з кінця вересня і практично весь жовтень з нього вимагали негайно сплатити податки. Чоловік уже й до податкової навідався — чи справді і він НА ВІДНЯТІ У НЬОГО 805 996 ГРИВЕНЬ (із них документально підтверджених як таких, що дійшли до отримувача, — 768900 гривень) має ще й ПОДАТКИ ЗАПЛАТИТИ? Там його заспокоїли, що — ні, він, здається, нікому нічого не винен.
А поки неспішно рухалася уся ця історія, бердянський пенсіонер встановив не одну, а цілі три київські організації, їх керівників, адреси та телефони. І ще: за словами Володимира Олексійовича, окрім бердянської міліції, дві справи встиг порушити Печерський райвідділ МВС у місті Києві та одне провадження відкрили в Запоріжжі. Хоча, судячи з тієї активності «невідомих осіб» напередодні свят та в кінці практично кожного кварталу, слідство не дуже їм докучає...

Замість післямови

Не утримаємося від ще однієї цитати з листа Бердянської прокуратури. «Роз’яснюю, що відповідно до ст. ст. 303—307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора оскаржуються слідчому судді».
Як то мовиться, завіса... На очах освіченої, наділеної повноваженнями і можливостями публіки пенсіонера обібрали  майже на мільйон гривень. І далі ситуація розгортається вже за принципом Ходжі Насреддіна. Тобто всі, схоже, чекають, що все вирішиться «природнім шляхом». Ну скільки ще буде скаржитися і судитися з прокурорами 81-річний хворий пенсіонер? Ну рік, ну п’ять. А потім — нема скарг, нема і проблеми. Чи не так, шановні?

Запоріжжя.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.