Незважаючи на протести опозиції і велелюдні маніфестації, партія влади «Право і справедливість» (ПіС) ухвалила зміни до закону про Конституційний суд Польщі. До набуття чинності залишився лише один крок — підпис президента. Проте у Європейському Союзі не забарилися з гострими оцінками, не чекаючи на запланований на січень розгляд цієї ситуації у Європарламенті.

 

Як уже писав «Голос України», в основі протестів — все та ж конституційна криза. Нагадаємо, у червні цього року Сейм, більшість у якому тоді належала коаліції Громадянської платформи і Польської селянської партії, змінив закон «Про Конституційний суд» і на його підставі обрав п’ятьох нових суддів замість тих, дев’ятирічний термін повноважень яких закінчувався. Але проблема в тому, що каденція двох суддів з п’яти замінених закінчувалася в грудні, а отже, й обирати їх мав би Сейм уже нового скликання. Але новий президент Анджей Дуда відмовився приймати присягу всіх обраних парламентом попереднього скликання суддів. А ПіС, здобувши в результаті парламентських виборів 25 жовтня абсолютну більшість у Сеймі, обрала п’ятьох «своїх» суддів, яких президент привів до присяги негайно. Тепер, внісши поправки до закону про КС, влада отримала, як твердять експерти, не контролера законності, а слухняного виконувача її волі.


Напередодні слухань у Європарламенті до дискусії включилися і політики Євросоюзу. Найгострішою була реакція лідера четвертої за кількістю депутатів фракції ЄП «Альянс лібералів і демократів за Європу». Гі Вергофстадт написав, що «польський закон практично усуне КС із системи взаємного контролю та рівноваги гілок влади», наголосивши, що лідер ПіС Ярослав Качинський та його оточення «ламають демократичну систему, яка привела їх до влади», «ставлять під сумнів європейські фундаменти Польщі та наближають її до Москви». На думку політика, «нинішній польський уряд займає місце Путіна в роботі проти європейської єдності», але поляки «не схвалять такого руху на Схід, про що свідчать багатотисячні маніфестації проти влади». 


Г. Вергофстадт закликав Європейську комісію використати «всі доступні засоби для підтримки громадянського суспільства, демократичних польських ЗМІ та опозиції» і для тиску на офіційну Варшаву, аби та дотримувалася верховенства права і фундаментальних європейських принципів. На його думку, має бути застосований механізм, за яким у випадку виявлення ризику порушення ст. 2 Договору про ЄС, передбачається можливість призупинення Польщі в правах, наприклад, у праві голосу в Європейській Раді. Це можуть ініціювати Європарламент, Єврокомісія чи третина країн-членів спільноти. Про можливість саме такого «покарання» Варшави висловився днями також Жан Ассельборн — міністр закордонних справ головуючого нині в Раді ЄС Люксембургу, який застеріг, що «розвиток ситуації в Варшаві нагадує, на жаль, курс обраний диктаторськими режимами».


Тим часом міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський попросив про «арбітраж» Венеціанську комісію (авторитетний орган Ради Європи, який оцінює проекти законів та закони), звернувшись до неї «по об’єктивну правову оцінку». Ще раніше з аналогічним запитом до Комісії звернулися дев’ять польських неурядових організацій, зокрема, Гельсінкський фонд з прав людини та Фонд імені Стефана Баторія.

Варшава.