У наступному році Національний банк України прагнутиме зміцнити довіру до гривні та робитиме все, щоб інфляція не була приводом для занепокоєння громадян. Про це під час учорашньої підсумкової прес-конференції заявила голова НБУ Валерія Гонтарева.


Оцінюючи ситуацію на валютному ринку, голова Нацбанку зазначила, що хоч Нацбанк здійснив перехід до гнучкого курсоутворення, проте досі лунають запитання щодо прогнозованого курсу гривні. «Що ми можемо сьогодні сказати з цього приводу? Як ви знаєте, Міністерство фінансів заклало до бюджету на 2016 рік прогнозований курс на рівні 24,1 гривні за долар. Зі свого боку, НБУ вважає такий прогноз реалістичним, але усвідомлює ризики, які можуть стати на заваді його реалізації», — сказала вона та додала, що під цими ризиками розуміються зовнішні та внутрішні фактори, які знаходяться поза зоною монетарної політики НБУ. 


Насамперед до таких ризиків вона віднесла погіршення зовнішньої кон’юнктури міжнародних ринків, адже протягом тривалого часу спостерігається зниження цін на основні товари українського експорту — сталь та зернові. Крім того, Федеральна резервна система США розпочала цикл підвищення відсоткової ставки, що створюватиме напруження на міжнародних ринках капіталу. «Відповідно, країни з ринками, що розвиваються, до яких належить і Україна, стикатимуться зі зростаючою вартістю залучення капіталів та тиском на свої валюти», — сказала голова НБУ. Ще одна загроза пов’язана із девальвацією валют країн-торгівельних партнерів України, що може призвести до вичерпання конкурентних переваг українських експортерів, а також очікуваного закриття доступу вітчизняних експортерів до російського ринку. «Ці зовнішньоекономічні ризики можуть позначитися на показниках платіжного балансу, та, відповідно, на курсі гривні і рівні інфляції», — констатувала В. Гонтарева, зауваживши при цьому, що йдеться лише про можливі ризики, які можуть бути пом’якшені іншими чинниками. Наприклад, скорочення валютних надходжень від експорту металів та зернових компенсуватиметься здешевленням імпортних енергоносіїв, а підвищення США відсоткової ставки матиме обмежений вплив, оскільки в найближчій перспективі Україна спиратиметься на підтримку офіційних кредиторів, а не надходження приватного капіталу. Водночас структурні реформи в Україні створюватимуть передумови для припливу валютних надходжень.


Стосовно інфляції, то за підсумками 2015 року вона очікується на рівні 44 відсотків, а наступного року має знизитися до 12 відсотків. Нацбанк також розраховує, що у 2017 році інфляція буде до 8 відсотків, у 2018 — до 6 відсотків та у 2019 році — до 5 відсотків. «У серпні 2015 року правління НБУ ухвалило проект стратегії монетарної політики на наступні чотири роки, яка повинна бути схвалена новою радою Нацбанку, коли вона буде обрана. Стратегія передбачає досягнення того рівня інфляції, який ми вважаємо оптимальним для України — до 5 відсотків», — сказала вона.


Одним із пріоритетних завдань В. Гонтарева також назвала нарощування міжнародних резервів України, які у 2015 році вже збільшилися до 13.3 мільярда доларів (на 77 відсотків). Це зростання досягнуто насамперед за рахунок отримання понад 11 мільярдів доларів США за програмою співпраці з МВФ та фінансування від країн-партнерів і міжнародних організацій. Ще одним джерелом нарощування міжнародних резервів стало придбання з початку цього року 1,6 мільярда доларів на міжбанківському валютному ринку. Також за рахунок придбання у населення 1,5 мільярда доларів значно покращили свої валютні позиції комерційні банки.


У 2015 році Нацбанк наполегливо працював над розвитком безготівкових розрахунків та скороченням готівкового обігу. «За результатами 11 місяців цього року в готівковому обігу країни банкнот і монет було на загальну суму 294,1 мільярда гривень, що майже на 11 мільярдів менше, ніж на початок 2015 року, а в 2014 році обсяг готівки в обігу, навпаки, збільшився на 43 мільярди гривень», — повідомила В. Гонтарева та уточнила, що загалом частка безготівкових платежів з використанням платіжних карток за всіма картковими платіжними системами протягом цього року збільшилася до 31 відсотка від загального обсягу операцій, а за кількістю операцій — до 65 відсотків.


Серед планів на 2016 рік В. Гонтарева назвала подальшу реалізацію проекту трансформації самого Нацбанку, що впродовж трьох років допоможе зекономити 7,3 мільярда гривень за поточними та капітальними видатками. «Починаючи з 2017 року проект трансформації лише на операційних витратах дасть змогу економити понад мільярд гривень щорічно», — запевнила вона та додала, що якраз впродовж 2016 року планується перезавантажити банківський ринок. «Уже наприкінці 2016 року ми плануємо перейти до третього етапу — сталого розвитку. А це означає, що ми завершимо повну очистку банківського сектору, тим більше, що левову частку роботи вже зроблено. До середини наступного року банки повинні довести капітал мінімум до 120 мільярдів гривень, а вже на початку року ми плануємо затвердити плани докапіталізації першої двадцятки банків, що є однією з передумов відновлення кредитування в державі», — повідомила вона та зазначила, що поряд з цим НБУ планує завершити роботу з розкриття кінцевих власників банків та посилити контроль над операціями з кредитування пов’язаних осіб. Крім того, НБУ ставить собі за мету створення умов, щоб фізичні особи могли отримувати електронні гроші від нерезидентів з використанням міжнародних систем інтернет-розрахунків.