Голова Донецької обласної держадміністрації Павло Жебрівський на старті нового 2016 року розповів про результати своєї роботи на чолі області за минулий період і про найближчі завдання.

 

 

Керувати Донецькою областю Жебрівський розпочав у червні минулого року. Серед викликів, з якими йому довелося зіткнути майже сім місяців тому, Павло Іванович називає зруйновану в результаті воєнних дій інфраструктуру Донеччини, «закритість» регіональної влади й неналежний рівень комунікації із громадянським суспільством, штучну монополізацію економіки, приклади слабкої громадянської та національної ідентифікації, а також корупційні прояви.

 

Регіон заліковує рани війни

 

За словами Павла Жебрівського, у Донецькій області торік залишалися значні обсяги руйнувань на об’єктах інфраструктури, пошкоджених через бойові дії. Тому пріоритетним завданням обласної влади було відновлення зруйнованого.


За даними обласної держадміністрації, серед пошкоджених — 40 об’єктів житлово-комунального господарства, 102 об’єкти соціально-культурної сфери, 23 дороги й мости, 14 об’єктів промисловості, 40 закладів торгівлі, 7 банківських установ, понад 50 об’єктів інших сфер.


«Майже 6,6 тисячі зруйнованих об’єктів на суму понад 3,7 млрд. грн. І це без Пісок, Широкиного й інших населених пунктів, де тривають бойові дії», — наголосив очільник області.


На сьогодні, за словами Жебрівського, в області виконано роботи з повного відновлення 1167 житлових будинків, які було пошкоджено чи зруйновано через бойові дії, на суму 39,6 млн. грн.


Відновлювальні роботи проведено на таких об’єктах, як п’ятиповерховий житловий будинок у Слов’янську на вул. Бульварній, 4, три житлові будинки в Миколаївці на просп. Миру, 11 (100 мешканців), вул. Пархоменка, 7/8 (25 мешканців) і вул. Шкільній, 3 (50 мешканців).


У зв’язку з тим, що на сьогодні немає механізму компенсації збитків власникам приватних будинків, підготовлено проект закону «Про відшкодування майнової шкоди особам, приватне житло чи приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) у результаті воєнних дій». Проект передано народним депутатам України.


«Одним із пріоритетних завдань для нас стала інтеграція донеччан у єдиний український простір, незалежно від того, на контрольованій Україною чи тимчасово окупованій території вони мешкають. Зрештою, було розгорнуто жорстку й принципову боротьбу з корупцією», — зазначив очільник Донецької області.


За словами Жебрівського, Донецька облдержадміністрація виступила бенефіціаром частини проекту «Економічне і соціальне відновлення Донбасу», який реалізується ПРООН. Проект передбачає сім напрямів із загальним бюджетом 800 тис. дол.


Серед об’єктів, які відновлюють і вводять в експлуатацію за сприяння ПРООН, насосна й фільтрувальна станції в Краматорську, Слов’янську й селищі Семенівка, автомобільний міст у Добропіллі, підприємство з виробництва паливних пелет в Андріївці Слов’янського району.


За результатами конкурсу «Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу в Донецькій і Луганській областях», профінансованого урядом Японії, переможцями у Донецькій області стали 11 організацій, які одержать майже 6 млн. 700 тис. грн.


Крім того, досягнуто домовленості з Європейським інвестиційним банком щодо виділення коштів на відновлення трьох зруйнованих мостів — у Семенівці через річку Казенний Торець, у Закотному через річку Сіверський Донець, у Краснолиманському районі через річку Суха Плотва.


Роботи планують розпочати навесні з відновлення мосту в Семенівці.

 

СБУ й поліція перевірять усі тендери. Грошей «нагору» ніхто не носить

 

Правоохоронні органи з січня 2016 року перевірять усі тендери, проведені державними органами влади в Донецькій області, сказав голова Донецької ОДА Павло Жебрівський.


«Якщо закуплено за вищою ціною, то винних буде покарано... Сьогодні механізму передачі грошей «нагору» немає. Якщо хтось думає, що можна якимось чином одержати собі додатковий фінансовий ресурс, то має знати, що на нього чекає покарання», — сказав він.

 

Проїзд у «сірій зоні» стане дешевшим

 

Протягом минулого року від мешканців області надходило чимало скарг на занадто високу вартість проїзду в так званій сірій зоні. Відповідаючи на запитання, які заходи передбачено з упорядкування тарифів на проїзд, Павло Жебрівський заявив: із січня 2016 року на маршрутах у районі КПВВ працюватимуть лише комунальні перевізники, а ціна на проїзд у таких автобусах зміниться.


«У так званій сірій зоні працюватиме винятково комунальне підприємство. Ціна по Зайцевому буде 15 гривень, від Майорська до Зайцевого. І інших сум не буде», — сказав очільник області.


«Якби ми не будували КПВВ, то нинішні черги здалися б раєм»


Ситуація на контрольних пунктах в’їзду-виїзду в області залишається складною, і наявність черг і досі притаманна для КПВВ. Проте без відкриття нових контрольно-пропускних пунктів на лінії розмежування черги на КПВВ були б у декілька разів більшими, заявив Павло Жебрівський.


«Ми відкрили чотири контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду. Сьогодні дуже багато критики з приводу того, що є черги. Але я хочу сказати, що з відкриттям нових КПВВ щонайменше удвічі збільшилася пропускна здатність. Тобто якби ми не будували КПВВ, то нинішні черги здалися б раєм порівняю з тим, що було б», — наголосив він.
За словами голови Донецької ОДА, фактично на КПВВ не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів. «Роботи з облаштування КПВВ було виконано за кошти приватних благодійників», — сказав Жебрівський.

 

Закон про декомунізацію виконується. Але монумент Артему у Святогірську збережуть як пам’ятку мистецтва

 

У Донецькій області загалом налічується 56 населених пунктів, назви яких підпадають під закон про декомунізацію, повідомив голова Донецької ОДА Павло Жебрівський. Стосовно 39 ухвалено рішення про перейменування, щодо 32 подано пропозиції до Верховної Ради. Під перейменування також підпадають чотири райони, з яких поки що рішення прийнято стосовно Першотравневого району, який перейменований на Мангуський, і щодо Артемівського — його перейменовано в Бахмутський.


Загалом станом на 16 грудня в області вже перейменовано 812 об’єктів топоніміки, і процес триває.


Сьогодні в області залишаються недемонтованими 17 пам’ятників. Іноді трапляються спроби уникнути демонтажу. Наприклад, у Волновасі пам’ятник Чапаєву хотіли видати за пам’ятник Козакові. Що стосується пам’ятника Артему у Святогірську, то він залишається, адже вважається пам’яткою монументального мистецтва національного значення, наголосив Жебрівський.

 

Що відкритіша влада, то швидше змінюватимуться люди

 

Які фактори дадуть змогу нашим співгромадянам, котрі мешкають і по один, і по інший бік лінії розмежування, швидше позбутися ілюзій, навіяних ідеологами так званого «русского мира», і від чого саме це сьогодні залежить?


Відповідаючи на це запитання, поставлене кореспондентом «Голосу України», Павло Жебрівський сказав:


— Однозначно після того, як ми почнемо будувати мости, дороги, водогони, каналізаційні мережі, люди насправді побачать, що влада про них піклується і що вони не кинуті напризволяще. Якщо ми запроваджуватимемо єдиний інформаційно-культурний простір України включно з патріотичним вихованням, мешканці Донеччини також увійдуть у єдиний культурний всеукраїнський простір.


Я думаю, що в міру того, як триватиме боротьба з корупцією — не на словах, не тільки форумами, а й реальними кроками — такими як proZorro, як система електронних закупівель тощо,  я думаю, що люди також побачать зміни в цьому напрямі.


Я думаю, що відкритіша, прозоріша буде влада, що краще ми відновлюватимемо інфраструктуру, що більше буде створено робочих місць і більше реалізовано інвестиційних проектів, що більше буде створено малого й середнього бізнесу, коли людина ставатиме власником, то швидше відбуватимуться в людях відповідні зміни. Це дуже важливо.

Донецька область.

Фото надане прес-службою Донецької ОДА.