З приводу ситуації, яка склалася в 2015 році на Волині, наш кореспондент розмовляє з начальником обласного управління водних ресурсів Ростиславом Кравчуком.

— Ростиславе Сергійовичу, 2015 рік запам’ятається на Волині не лише аномально теплим і сухим літом, а й тим, що вперше за останні півстоліття на річках області не було повені. Все це викликає занепокоєння: адже Волинь ніколи не страждала від посух, більше того, вона завжди була надійним джерелом постачання прісної води, саме тут починається найбагатоводніша притока Дніпра — ріка Прип’ять.
— Причина такого маловоддя на річках регіону проста: з осені запаси вологи в ґрунті були малі, зима теж не потішила снігопадами. Ми вже відвикли від цього. У нас бувало, що на деяких річках, наприклад на Стоході і Прип’яті, повінь затягувалася на весь рік. Усього місяць вони перебували у руслі, всі решта — на заплаві. Ґрунтові води були високі. Цього ж року річки зовсім не виходили на заплаву. Настільки спекотним і маловодним був період. Досить сказати, за червень випало всього 30 відсотків опадів до норми, за липень — 64, за серпень — 11. Температура ж повітря сягала 30 і більше градусів. Випаровування було велике. Понизилися рівні не тільки в поверхневих водних об’єктах, а й підземних вод, зокрема, четвертинного водоносного горизонту, з якого в основному з колодязів набирають наші люди воду. Десь на три метри впав рівень, якщо порівняти весняний період і кінець літа, і в артезіанських свердловинах.
— Уже-таки проблем із питною водою в області не було, хоч гасити пожежі на торф’яниках не завжди було чим.
— У наших каналах, незважаючи, що вони досить глибокі, води було мало, а деякі зовсім пересохли. Доводилося поглиблювати їх до 4—4,5 метра, робити спеціальні водойми і гасити пожежі. Навіть перекривали тимчасовими греблями окремі малі річки: Цир, Коростянку... Вигоріло десь майже 150 гектарів торф’яників. І це, вважайте, повторюється кожного року. Ми втрачаємо ці особливо цінні землі. Вони прекрасно акумулюють воду. Взяти для прикладу річки Західний Буг, Стир, які починаються у Львівській області, і річки, які починають свій витік на Волині: Стохід, Турія, Прип’ять. Останні перебувають у значно кращому стані. Наші місцеві річки вже досягли середньорічних рівнів, а ті, які починаються у передгірських районах, ще й зараз мілкі. Хрінниківське водосховище, що на Стиру, десь сантиметрів на двадцять ще нижче відмітки меженого періоду.
— Дуже обміліли наші Шацькі озера, зокрема Світязь.
— Цьогорічна суша дуже вплинула на Шацькі озера. Живляться вони переважно артезіанськими водами, площа водозбору в них невелика. А поскільки впав рівень артезіанських вод, живлення озер скоротилося Подекуди вода в них відійшла від берегів на тридцять і більше метрів. Говорили з білорусами по цьому питанню, вони знайшли матеріали 1915 року. Виявляється, тоді точно така само ситуація була, як зараз. І для того щоб відновилися водні об’єкти, в минулому століття знадобилося аж два роки, незважаючи на те, що після того періоду досить непогані дощі проходили. Тобто наступного року у нас теж ще будуть проблеми із водними ресурсами.
— Що треба робити у такій ситуації?
— Передусім берегти воду. У нас є руслові ставки і водосховища. Потрібно розробити зараз правила їх експлуатації на такий маловодний період. Максимально акумулювати воду, не скидати її для вилову риби, старатися, щоб зберегти її особливо на літній період. По меліоративних системах, у нас є 417 тисяч осушених земель, там є майже 12 тисяч регулюючих споруд, із них півтори тисячі — на балансі водогосподарських організацій. Кожна з них повинна перебувати в робочому стані.
— Але ж бачимо, що не всюди по-належному ставляться до використання меліоративного фонду. Канали заростають, замулюються, споруди руйнуються.
— Сьогодні внутрігосподарські канали передані сільським радам. Служб експлуатації там не створено, деякі роботи вони виконують силами громад, але  це робиться це дуже рідко, і справа важко йде. Ми підготували листа за підписом заступника голови облдержадміністрації Сергія Кошарука головам райдержадміністрацій стосовно того, щоб передати частину цих каналів і споруд крупним землевласникам або фермерам із сільських рад в оперативне управління. Така система успішно працює в Польщі. Вони зараз передали меліоративні системи в приватні руки землекористувачу, і він із ними наводить порядок. Підготуємо правила експлуатації, навчимо, технічну допомогу надамо, щоб навести порядок в цій справі. У будь-якому випадку саме внутрігосподарська мережа є регулюючою і основною. Проведемо такий експеримент на Волині вперше в Україні. Сподіваємося на успіх.
— Тож ми можемо з оптимізмом дивитися в рік 2016-й?
— Уже зараз наповнюємо водою всі наші водосховища, зростають рівні і в Хрінниківському водосховищі, що на Стиру. Як акумулятори вологи використаємо й магістральні канали. Тобто створюємо резерв, який дасть змогу нам активно впливати на ситуацію.

Розмовляв Максим СОЛОНЕНКО.

P. S. 2 січня 2016 року Ростиславу Сергійовичу Кравчуку виповнилося 60 років. Колектив «Голосу України» щиро вітає його з ювілеєм і бажає повноводдя щастя, доброго настрою, всіх життєвих гараздів.

 

 

Начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук.

 

 

Так виглядав обмілілий Світязь наприкінці літа 2015-го..

 

 

Цієї весни повені на Стиру не було, а в 2013-му Луцьк нагадував острів.

Фото автора.