У Полтаві менш як за шість років завалився вже другий «здешевлений» спорткомплекс
В обласному центрі негода зруйнувала спорткомплекс заводу медичного скла. Тут над величезною ігровою залою «просів» і обвалився арковий дах, а також деформувалися прямокутні стіни. На щастя, того різдвяного дня після 21-ї години у згаданому приміщенні вже нікого не було, тож обійшлося без жертв і постраждалих.
Грали у футбол і гралися з небезпекою
За інформацією Управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА, «причина обвалу встановлюється». Однак голова правління ПАТ «Полтавський завод медичного скла» і водночас керівник обласної федерації футболу Олександр Кудацький не сумнівається в тому, що руйнування металевих конструкцій спричинили рясний мокрий сніг, яким засипало місто, та сильний вітер. Тож, мовляв, через природний форс-мажор до проектувальників споруди у керівництва підприємства «претензій немає». При цьому заводський спорткомплекс тут збираються «відновити», зміцнивши його конструкції «з урахуванням того, що сталося».
Однак такий оптимізм поділяють аж ніяк не всі полтавці. Надто з огляду на те, що цей спортивний об’єкт, який ввели в експлуатацію 10 років тому, був одним із найзатребуваніших і найвідвідуваніших саме взимку. Його розміри, покриття підлоги та наявність трибун для глядачів давали змогу грати тут навіть професійним гандболістам, волейболістам, баскетболістам і футболістам. Досить сказати, що віднедавна спорткомплекс став базовим для жіночої команди «ПЗМС», більш відомої під назвою «Ніка», що 10 разів перемагала в чемпіонаті України з футзалу. А на відкриту першість заводу з «футболу під дахом», яка тривала майже постійно, сюди з’їжджалися провідні аматорські колективи зі всієї області.
Повболівати за улюбленців чи самим поганяти м’яча у сніг і дощ приходили сотні людей. І, як з’ясувалося, наражалися на небезпеку. Адже ніякого апокаліпсису на Різдво у Полтаві не було. Хуртовини з мокрим снігом і поривчастим вітром для нас зовсім не екзотика. «Поправки» на них проектувальники та будівничі таких споруд для спортивних ігор і масових видовищ зобов’язані враховувати. А найголовніше — гарантувати безпеку перебування в них не тільки за повного штилю... Що маємо натомість?
Висновків так і не зробили
Міркуйте самі. На початку лютого 2010 року в обласному центрі ще «гучніше» завалився недобудований спорткомплекс технічного університету. Його металевий каркас і дах, під яким, згідно з проектом, могли одночасно перебувати півтори тисячі (!) студентів, перетворилися на купу брухту. Тільки тому, що взимку будівельно-монтажні роботи зупинили, тоді також ніхто не постраждав. Але висновки будівельно-технічної комісії, яка «докопувалася» до підґрунтя тієї руїни, вражали не лише фахівців. Як з’ясувалося, на території профільного вишу (донедавна — інженерно-будівельного інституту) спорткомплекс зводили ніби задля унаочнення тези «як не треба будувати»...
Адже офіційно причинами його руйнації визнали і помилки при конструюванні вузлів рамних конструкцій, і використання при будівництві некондиційних (!) матеріалів, і низьку якість зварювальних та монтажних робіт, і, м’яко кажучи, неналежний контроль за ними. Щоб «відпихнути» відповідальність за згадане нехлюйство подалі від Полтави, «крайнім» тоді робили фундатора приватного підприємства з Миколаєва. Саме він розробив проект такої «здешевленої» будівлі, яку належало монтувати з металевих рам і щитів з утеплювачем між ними.
При цьому посадовці та чиновники воліли «забути» про існування багатьох комунальних і державних контролерів, інспекторів, покликаних перевіряти передовсім на безпечність та надійність і такі проекти, і параметри будівельно-монтажних робіт, і готовність об’єктів до експлуатації. Хто сумнівається в їхній здатності виконувати функції «недремного ока», спробуйте без особливої уваги з боку таких наглядачів збудувати у Полтаві чи іншому обласному центрі бодай собачу будку...
Чим підпирати нехлюйство і халтуру?
Парадоксально, але факт: саме ті посадовці та контролери, у тому числі повпреди згаданої будівельно-технічної комісії, після падіння спорткомплексу техуніверситету ставили за приклад... спорткомплекс заводу медичного скла. Бо з’ясувалося, що обидва об’єкти споруджували за одним (!) проектом. Але ж, мовляв, один із них упав іще до «народження», а інший на той час простояв уже п’ять років. Чому? Та тому, що керівники підприємства, яке виготовляє скляну медичну тару, одразу засумнівалися в надійності запроектованого і дали вказівку зміцнити конструкцію «своєї» споруди.
Таке часткове відхилення від проекту полтавські «будівельні» контролери вважали тоді особливою доблестю. І розраховували, певно, на те, що така «позапрофільна самодіяльність» довічно «підпиратиме» відверту халтуру. Бо як інакше назвати капітальні споруди, що падають від снігу та вітру? І тільки завдяки щасливому збігу обставин — не на голови сотень уболівальників і спортсменів. А чого чекати від таких «здешевлених» проектів завтра?
Полтава.
