Урядовий законопроект «Про фінансову реструктуризацію» (реєстр. № 3555) має розв’язати проблему надмірного боргового навантаження на життєздатні українські підприємства. На думку НБУ, у такий спосіб вдасться реструктуризувати майже 200 млрд. грн. заборгованостей, що становить майже чверть загальної заборгованості корпоративного сектору України.
Згідно із законопроектом, на фінансову реструктуризацію зможе претендувати компанія-боржник, яка тимчасово відчуває проблеми з ліквідністю і зі своєчасним погашенням боргів перед кредиторами, однак потенційно є життєздатною, і в разі розв’язання проблеми непідйомного боргового навантаження має шанси повернутися до успішної економічної діяльності. «Життєздатність» компанії-боржника повинна бути підтверджено звітом незалежного експерта.
«Підхід, закладений у законопроекті, дасть змогу підприємствам, які мають ефективну і потенційно успішну бізнес-модель, розв’язати проблему платоспроможності, уникнення ризику банкрутства і так повернутися до зростання», — вважає міністр фінансів Наталя Яресько.
Законопроект також спрямований на виконання зобов’язань української сторони перед міжнародними фінансовими організаціями і розроблено за участю експертів Світового банку та ЄБРР із урахуванням міжнародних стандартів та світового досвіду проведення фінансової реструктуризації.
Законопроектом, зокрема, визначено:
— умови участі боржника та кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації, а також участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державних банків у такій процедурі;
— основні засади співробітництва між кредиторами під час проведення процедури фінансової реструктуризації;
— зобов’язання боржника щодо надання інформації та проведення огляду його господарської діяльності;
— умови отримання боржником фінансування під час проходження процедури фінансової реструктуризації.
Для організації та проведення процедури фінансової реструктуризації має бути створено спеціальні органи — міжвідомчу спостережну раду з представників Національного банку, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Мін’юсту та секретаріат. Законопроектом також передбачено особливий порядок вирішення спорів в арбітражі, а саме — створення арбітражного комітету, який призначатиме арбітрів зі списку, затвердженого спостережною радою. Спори будуть вирішуватися відповідними арбітрами. Арбітражний процес регулюватиметься спеціальним арбітражним регламентом.
Водночас з метою створення додаткових стимулів для участі у процедурі фінансової реструктуризації положеннями законопроекту передбачено особливий податковий режим при оподаткуванні окремих операцій, пов’язаних з проведенням процедури фінансової реструктуризації та захист від визнання правочинів недійсними.
Пропонується, що Закон «Про фінансову реструктуризацію» діятиме протягом трьох років з дати набрання ним чинності, хоча строк дії цього закону може бути подовжено.
Коментар заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслана ДЕМЧАКА (фракція Блоку Петра Порошенка):
— Коли економіка згортається, то закономірним наслідком є криза тотальних взаємних неплатежів. Законопроект №3555 «Про фінансову реструктуризацію» включений до порядку денного третьої сесії Верховної Ради і спрямований на те, щоб розмотати цей платіжний клубок.
Основне завдання законопроекту, якщо компанія-боржник є потенційно життєздатною (що має бути підтверджено звітом незалежного експерта), — можливість уникнення ризику банкрутства та повернення до стабільної діяльності.
Кредиторами такої компанії-боржника можуть бути як банки України, так і ФГВФО, а також звичайні контрагенти.
Результатами реструктуризації можуть бути: перегляд строків погашення, розміру процентних ставок чи інших умов кредитного договору; надання нового фінансування боржнику; списання частини боргу; зміна структури корпоративного управління боржника; вжиття інших заходів, погоджених сторонами.
Така практика широко використовувалась у світі країнами, які пройшли через кризи корпоративного боргу: Великобританія, Австрія, Угорщина, Туреччина.
За основу законопроекту №3555 було взято успішний «Стамбульський підхід» (Іstanbul Approach), яким скористалася Туреччина після глибокої фінансової кризи 2000—2001 років і який прописаний у турецькому законі «Про реструктуризацію заборгованості фінансового сектору і змін до деяких законодавчих актів» від 31 січня 2002 року.
Туреччина дозволила компаніям, які не могли оплатити свої борги перед банками та іншими фінансовими установами, у зв’язку з економічною кризою 2001 року, реструктуризувати борги за кредитами і, за необхідності, надавали додатковий ресурс боржнику.
«Стамбульський підхід» був застосований протягом 2002—2005 рр. За цей період було реструктуризовано борги 322 компаній, 221 з яких були великими. Сума реструктуризованих боргів станом на кінець 2002 року становила майже 16% від загального обсягу виданих кредитів у країні.
Сьогодні фактично ми створюємо такі самі можливості на внутрішньому українському ринку з реструктуризації, які є в міжнародному праві, аналогічно яким нещодавно скористалася Україна при реструктуризації своїх зовнішніх зобов’язань.
Для підприємств це розв’язання проблеми платоспроможності. Вони матимуть шанс повернутись до успішної економічної діяльності, а для громадян — це збереження робочих місць підприємствами, які виграли від реструктуризації.
