Із закінченням різдвяно-новорічних свят на вулицях Польщі знову з’явилися протестувальники проти політики правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС). Цього разу предметом маніфестації були зміни до законодавства, що регулює діяльність громадських засобів масової інформації.


Попри заклики низки неурядових організацій та європейських структур, президент країни Анджей Дуда підписав «малий закон про медіа». На підставі закону, який уже набув чинності, партія влади почала призначати «своїх людей» на керівні посади на громадському радіо й телебаченні. Кадрові резерви, як показує практика, черпатимуть із числа журналістів-прихильників правлячих політичних сил. Тобто медійників, які називають протести своїх колег «намаганням дестабілізувати польське суспільство шляхом дезінформації і формування неправдивого образу суспільно-політичної ситуації в країні громадськими і приватними ЗМІ». Нагадаємо, що працівники громадських радіо і телебачення розпочали протест з першого дня нового року одразу після ухвалення нововведень парламентською більшістю, закликаючи президента не підписувати їх і передати на розгляд до Конституційного суду.


Протест журналістів підтримало громадянське суспільство. Минулої суботи демонстрації на захист свободи громадських медіа пройшли у 20 містах Польщі, зокрема, у Варшаві, Познані, Гданську, Щецині, Білостоку, Кракові, Любліні, а також за кордоном — у Лондоні, Празі та Стокгольмі. Їх координатором, як і під час попередніх грудневих маніфестацій, про які інформував «Голос України», виступила громадська понадпартійна організація «Комітет захисту демократії» (КЗД). «Не зважаймо на те, чи ми дивимося громадське телебачення, чи слухаємо громадське радіо, чи любимо тих чи інших журналістів. Йдеться про принцип — незалежні ЗМІ.

Це одна із гарантій демократичної держави. Будьмо з ними», — написав КЗД у своїй відозві до співгромадян.


Про зростання критичних настроїв у суспільстві щодо дій партії влади свідчать також опитування громадської думки. Правляча ПіС уперше після жовтневих (2015 р.) парламентських виборів, в ході яких здобула 37,58% голосів, посіла друге місце за рівнем симпатій — 27,3%. На перше місце вийшла ліберально-демократична партія «Сучасна» (29,6%), яка, маючи лише 28 депутатів у Сеймі (найбільша опозиційна партія Громадянська платформа — 138 «штиків»), від самого початку правління нового правого уряду зайняла найбільш активну опозиційну позицію стосовно його дій, вийшовши у сприйнятті поляків в лідери опозиції.


Критично до кроків офіційної Варшави ставляться і в Євросоюзі. Зокрема, 13 січня польське питання (зміни в законодавстві про ЗМІ та Конституційний суд) стоятиме на порядку денному засідання Європейської комісії.

Варшава.