З учителькою однієї із сімферопольських шкіл я розговорився на місцевому ринку. Вона купувала щось із дитячих речей. І гірко скаржилася на життя. Говорила про нестачу грошей, високі тарифи, зростання цін на продукти.

— Таке враження, що Росія просто затягла нас до себе, поклавши як безплатний сир у мишоловку спочатку високий обмінний курс рубля до гривні, потім підвищену зарплату, виплати тощо. А тепер це все обрізали й ми залишилися ні з чим, — каже вона.
І справді, кримські педагоги та лікарі відчули зміни на краще, але тільки в перші кілька місяців. Ейфорія зникла після того, як почали платити реальні пенсії й зарплати, без надбавок за «кримськість». Ці стимулюючі виплати і вчителям, і медпрацівникам торік виплачували, але із цього року виплати припинили.
Причина проста — немає грошей, а ті, що виплатили, було переведено з кожного з російських регіонів. Тобто кримський лікар отримував надбавки, а його колега десь у Краснодарі чи Сибіру — ні.
Що ж буде цього року? Місцева влада каже, що все буде добре, а бюджет такий, якого не було за всі роки в Криму. Повідомляють також, що він найбільш соціально спрямований, понад 45 відсотків його видатків підуть на освіту та охорону здоров’я. Звучить, звичайно, переконливо й на публіку діє безвідмовно.
Але влада замовчує про один маленький нюанс: звідки гроші? Загальний обсяг доходів кримського бюджету на наступний рік становить трохи більш як 67 млрд. руб., або приблизно 1 млрд. дол. Отож  частка власних надходжень, тобто те, скільки заробляє Крим сам, становить не більш як 20 відсотків, решта — трансферти й субвенції з російського бюджету. А головна скарбниця Росії сама зазнає, м’яко кажучи, неприємностей через падіння цін на нафту.
Від цього постраждають кримські пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Пере-дусім лікарі й вчителі, у тому числі й моя знайома вчителька із сімферопольського ринку.
Приміром, сума, передбачена на реалізацію програми «Земський доктор», виявилася нижче очікуваної на 40 відсотків. А цього року за цією програмою планують відправити на роботу в сільські регіони Криму, в яких бракує медиків, 200 фахівців.
Якщо говорити про село, то в бюджеті не закладено коштів  на компенсацію педагогічним працівникам витрат за комунальні послуги.
«Медичні працівники, працівники освіти й сільські бібліотекарі користуються заходами соціальної підтримки, — зазначила вона. — Але необхідність соціальної підтримки визначається за критеріями потреби, за загальним доходом родини», — цитує слова «міністра» соцполітики Криму Олени Романовської провладне агентство «Крыминформ».
Романовська пояснила, що раніше за законом медпрацівникам у селах була передбачена невелика компенсація витрат на оплату житла, опалення й електроенергії. Однак із 1 січня 2016 року ця компенсація призначатиметься тільки за умови, що після оплати комунальних послуг сума доходу родини виявиться нижче прожиткового мінімуму.
Також удвічі знижено суму на газифікацію сільських населених пунктів Криму.
Ейфорія на півострові поступово спадає, коли кримчани стикаються з повсякденними, а не агітаційно-пропагандистськими реаліями російського життя.

Крим.

 

 

На знімку: біля одного з кафе Сімферополя.

Фото автора.