У нас немає іншого виходу, як сказати людям правду

Тож перша цифра, що пропонується до уваги українського народу, який повинен запитати в урядів з 2010 по 2014 рік, — це цифра загального фіскального розриву. Іншими словами, скільки не вистачає в країні коштів у 2014 році?

Я хотів би, щоб персонально Партія регіонів зараз почула про те, до чого довели країну за останні чотири роки. Загальний обсяг фіскального розриву, або тих коштів, яких не вистачає на виживання країни, становить 289 мільярдів гривень. Вдумайтеся, в країні 289 мільярдів гривень немає на те, щоб покрити дефіцит. З чого складається ця цифра?

Перше. Це загальна цифра дефіциту державного бюджету 2014 року, яка становить 71,6 мільярда гривень.

Друге. Це так звані надуті доходи Державного бюджету України, які пропонувались урядом Азарова і які неможливо виконати, так як були неадекватні макроекономічні показники. Країна падала, а вони показували, що в економіці буде зростання. Промисловість скорочувалась, а вони показували, що промисловість зростає. Загальна сума таких коштів — 34 мільярди гривень.

Третє. Це втрати соціальних фондів через неправильно пораховану макроекономічну базу — 2,9 мільярда гривень.

Четверте. Ми зустрічалися з міськими головами і вони поставили запитання — де їхні гроші? Доповідаю: гроші територіальних громад у 2014 році фактично знаходяться на нульовому показнику, бо торік гроші територіальних громад і спецфондів були вкрадені урядом Азарова—Януковича. Такий обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку, який відсутній, становить 79,8 мільярда гривень.

П’яте. Це так звані проблеми з адмініструванням податків. Йдеться про дві цифри. Перша цифра — це переплачені податки і збори, а саме податок на прибуток. Щоб ви знали, що українські компанії за-платили на два роки наперед податок на прибуток в загальній сумі 37,3 мільярда гривень. Другий блок — це той, який стосується невідшкодованого податку на додану вартість. В українських компаній відібрали оборотні кошти і не відшкодували податку на додану вартість на 21,6 мільярда гривень.

Окремо хочу зазначити, що в судах знаходяться судові справи на додаткове стягнення з Державного бюджету України ще близько 30 мільярдів гривень податку на додану вартість. Значна частина цих коштів була фіктивним ПДВ, і це була одна зі схем розкрадання коштів з бюджету, коли фіктивні фірми подавали до Податкової адміністрації декларації на відшкодування податку на додану вартість, який ніхто і ніколи не сплачував.

Наступне. Це проблеми НАК «Нафтогаз України». Ми розрахували проблеми «Нафтогазу» з точки зору того, що з 1 квітня ціна на газ Російською Федерацією буде встановлена 480 доларів за одну тисячу кубічних метрів. Фактично буде подвоєно вартість ціни на газ природний, який поставляється з Російської Федерації. Загальний обсяг поточного дефіциту, підкреслюю, поточного дефіциту НАК «Нафтогаз України», становитиме 33,4 мільярда гривень. Далі: 9,2 мільярда гривень — це ті кошти, які залишились від так званої незбалансованості місцевих бюджетів. Їх можна поділити на три блоки: це 5,2 мільярда — незбалансовані місцеві бюджети, 2,3 — це обслуговування державного боргу, пов’язане з девальвацією національної грошової одиниці, і 1,7 мільярда — це компенсація тарифів на тепло.

Таким чином, загалом у 2014 році в країні не вистачає 289 мільярдів гривень, що практично тотожні сумі державного бюджету на поточний рік. Не вистачає такої ж суми, як і всі доходи і збори, які відбуватимуться в 2014 році. Якщо таке відбувається з будь-якою компанією, з будь-якою юридичною особою, то це означає, що така юридична особа повинна оголошувати про своє банкрутство.

Український уряд не допустить банкрутства країни. І саме з цим пакетом ми прийшли до парламенту, щоби цей пакет з дуже непопулярних, дуже складних, жорстких реформ, які треба було робити не вчора і не позавчора, а протягом останніх 20 років, зараз пропонується Верховній Раді України.

Чи ідеальний цей законопроект? Звичайно, що неідеальний. Як можна придумати ідеальний закон, коли 300 мільярдів гривень просто немає звідки взяти. Коли за три роки в офшорні зони вивели 70 мільярдів доларів. Але це ті речі і ті кроки, які Україна зобов’язана зробити у поточному році для того, щоби в 2015 і в 2016 роках відновилося поступове економічне зростання.

Розпочну з перерахованих макроекономічних показників. Ми говорили і будемо говорити виключно правду. Так, як щойно я вам доповів про реальну суму діри в бюджеті України, так само хочу чітко зазначити, які макроекономічні показники ми прогнозуємо на поточний рік. Перше. Ми прогнозуємо падіння валового внутрішнього продукту на 3 відсотки. І це буде тільки в тому випадку, якщо ми приймемо пакет, внесений урядом. Якщо дані закони прийняті не будуть, ми прогнозуємо дефолт і ми прогнозуємо мінус 10 відсотків валового внутрішнього продукту.

Друге. Ми реально оцінюємо ситуацію по інфляції. В поточному році рівень інфляції становитиме від 12 до 14 відсотків залежно від того, яким чином ми стабілізуємо валютно-обмінний курс і який ефект матиме підняття адміністративних цін в українській економіці.

Третє. Ми вбачаємо, що в нас є при макроекономічному прогнозуванні основні ризики.

Перший ризик — це так званий енергетичний. При підвищенні цін на газ удвічі це матиме дуже складні наслідки для всієї української економіки і для українського населення. Така плата за українську незалежність — це подвоєння Росією тарифу на енергоносії.

Друге. Ми прогнозуємо, що Російська Федерація протягом поточного року також закриватиме обсяги двосторонньої торгівлі. І це може мати додатковий негативний ефект у розмірі мінус одного відсотка зростання валового внутрішнього продукту.

Четверте. Все залежатиме від того, як швидко і оперативно український парламент підтримує ініціативи, які внесені урядом. Якщо сьогодні ми проголосуємо ці ініціативи, то це означає, що протягом місяця в Україну прийдуть засоби для стабілізації макрофінансової ситуації. Я кажу про кредити: Міжнародного валютного фонду, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та Світового банку.

Окремо хотів би виділити з цієї макрофінансової картини три ключові державні монополії, які також знаходяться у фактичному неплатоспроможному стані. Як вже зазначав, дефіцит НАК «Нафтогаз України» в поточному році — 33,4 мільярда. Проте загальні борги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», окрім 33 мільярдів, перед кредиторами становлять 7,7 мільярда доларів США станом на сьогодні, майже 85 мільярдів гривень.

Друге. Така компанія, як «Укравтодор», залучила і не повернула загалом 37 мільярдів гривень.

Третє. Така компанія, як «Укрзалізниця», взяла кредити і не повернула додатково 24 мільярди. До 289 мільярдів гривень, які я вам щойно сказав, ми повинні додати квазіфіскальний дефіцит основних монополістів, які були щойно зазначені, НАК «Укравтодор» і «Укрзалізниця». Загальна сума — ще 140 мільярдів гривень.

Зараз я не можу вам дати остаточної картини по всіх інших державних компаніях. Нам просто не вистачило часу для того, щоб провести аудит сотень державних компаній, куди призначали керівництво, де брали кредити і розкрадали ці кредити, як розкрали кредити, що залучалися під державні гарантії, які залучалися державним бюджетом. Тобто ми можемо сміливо зараз заявити про те, що фіскальний дефіцит, який складається з фіскального розриву у розмірі 289 мільярдів гривень і квазіфіскального дефіциту, який складається з боргів державних компаній, вже перевалив за 500 мільярдів.

Окремо хотів би зупинитися на стані золотовалютних резервів і на стані державного боргу. Простий і зрозумілий графік. Станом на 1 січня 2011 року Національний банк України володів золотовалютними резервами, які складаються з доларів, євро, франків, фунтів стерлінгів і золота в загальному обсязі 34,6 мільярда доларів США. Нащо країні золотовалютні резерви? Для того, щоб оплачувати по імпортних контрактах, для того, щоб придбавати газ, і для того, щоб тримати валюто-обмінний курс в країні. 34 мільярди — це була цифра, яка прийнятна для так званої макроекономічної стабілізації, не менше ніж три місяці імпорту.

Не минуло і два роки, як з 34 мільярдів доларів залишилось всього 15. Протягом останнього місяця ми утримуємо курс золотовалютних резервів та їхній обсяг незмінним. 20 мільярдів доларів США були не просто витрачені, а спалені урядом і Національним банком: на виведення коштів за кордон і на фіктивне утримання стабільності в країні, зокрема, утримання валютообмінного курсу. Таким чином валові активи держави, які були в Національному банку (а це 35 мільярдів доларів) скоротились на 20 мільярдів. Ми стали бідніше як країна ще додатково на 20 мільярдів доларів. Зате було винайдено «чудотворне» рішення, як утримувати і виплачувати соціальні виплати: не через зростання економіки, не через дерегуляцію, не через боротьбу з корупцією, не через створення умов для нових робочих місць, а через залучення іноземних кредитів.

Ось графік, як росли кредити. Якщо в 2011 році співвідношення до ВВП боргового навантаження було 36 відсотків, то за останні три роки борги України перед іноземними і внутрішніми кредиторами зросли вдвічі. Було запозичено 37 мільярдів доларів США. Загальний обсяг сьогоднішнього боргу перевищує 800 мільярдів гривень і практично сягнув критичного рівня. Нагадаю: критичний рівень, відповідно до вимог Європейського Союзу, — це 60 відсотків державного боргу відносно валового внутрішнього продукту. Ми вже підібралися — 53 відсотки.

Шановні члени парламенту, тепер — що треба робити. Аплодисментів за рішення, які будуть прийматися, нам буде складно почути, але іншого варіанта немає. Або ці рішення будуть прийняті, або Україна стане країною-банкротом і в Україні буде оголошений дефолт — всього два варіанти. Тому я наполягаю виключно на першому і прошу вибачення за всі попередні уряди, за все, що відбувалося протягом 20 років. Тому що крок за кроком ми йшли до цього. Але процеси ці прискорилися в 2011 році, коли корупція перейшла в ранг грабежу і розкрадання країни неймовірними темпами. Я окремо доповім парламенту про те, що відбувалося в Міністерстві доходів і зборів, про те, що відбувалося на митниці. Про те, що електронна система Міністерства доходів і зборів, знаєте, для чого використовувалася? Не для того, щоб справляти податки, а для того, щоб знати, хто скільки заробляє, хто на якій площадці, як у них це називалося, скільки відмиває грошей, і контролювати, чи занесли ту суму міністру чи не занесли. От до чого дійшла країна, за це купували золоті батони, витягуючи сотні мільярдів з державної кишені і фактично крадучи майбутнє в України і в наших дітей. І від нас зараз залежить, чи ми ухвалимо ці рішення і врятуємо країну, чи вже жодним чином не зупинимо її банкрутство.

На першому етапі нам треба скоротити фіскальний розрив на 48,5 мільярда. Ми розділили цю суму на дві частини. Перша — це збільшення доходів Державного бюджету на 24,7 мільярда. Друга — це зменшення витрат Державного бюджету, зокрема і скорочення соціальних програм на 23,8 мільярда гривень.

Мені прикро, що тут немає Партії регіонів. Я хотів до неї звернутися. Вони представляють великий бізнес. І я публічно заявляю з цієї трибуни: ми збільшуємо оподаткування великого монопольного бізнесу. (Оплески)

Про що йдеться? Вдвічі буде підвищена рента за користування корисними копалинами. (Оплески)

Ми чудово усвідомлюємо: те, що зараз буде піднято крик, що закриватимуться підприємства, що скорочуватимуться робочі місця. Я відповідально заявляю: за кожну цифру я готовий відповідати. Ми піднімаємо вдвічі відповідні рентні платежі й чітко заявляємо, що це не вплине на конкурентоспроможність українського гірничо-видобувного комплексу, оскільки такі тарифи суміжні з тими, що є на конкурентних ринках, зокрема і в Російській Федерації.

Друге. Ми збільшуємо плату за нафту і за газовий конденсат. Державні монополії або компанії, де держава володіла 50 плюс 1 відсотком, повинні також поділитися з Україною. І ще раз наголошую: цього ресурсу у них вистачає, і це не впливає на їхні фінансові показники. Великі монопольні компанії зобов’язані платити в бюджет. І так буде!

Третє. Також усвідомлюю, що зараз підніметься лобі алкогольне і тютюнове з тим, щоб не збільшувати відповідні акцизи. В українському парламенті протягом останніх декількох років триває дискусія про те, що не можна підвищувати акцизи на тютюн, пиво і алкоголь, оскільки це також вплине на створення робочих місць.

Я вважаю, що не вплине, а той обсяг пивного алкоголізму, який є в країні, зашкалює. Той обсяг викурених цигарок і фактично знищеного здоров’я українців неймовірний. У нас не вистачить жодної системи Міністерства охорони здоров’я для того, щоб потім лікувати і рятувати українців. (Оплески)

Ми підвищуємо ставки акцизів, взявши ті показники, які дали лобісти алкогольної і тютюнової компаній, я їх перерахував дещо по-іншому і хотів би вам запропонувати прості і зрозумілі цифри.

Отже. Пляшка пива коштувала станом на сьогодні 8 гривень. Після підняття акцизу вона коштуватиме аж 8,50. Як ви вважаєте, це катастрофічно? (Шум у залі) Ні.

Друге. Пачка цигарок коштувала 15 гривень. Після підняття акцизу вона коштуватиме 16 гривень. (Шум у залі)

Дорогі друзі! Я лише аплодуватиму, якщо ви проголосуєте за більше.

Третє. Пляшка алкоголю. Тільки не того, який я показував на засіданні уряду, де була спеціальна акцизна марка — вдумайтеся! До речі, в нас буде кримінальна справа щодо акцизних марок. Я не готовий зараз розкрити всю інформацію, але на пляшках горілки, які продавались в Україні минулого року, було дві акцизні марки. Одна — начебто про сплату акцизу, який ніхто не платив, а друга — для податкової міліції та органів внутрішніх справ, яка означала наступне: до цього товару ніхто не має права підійти. Так-от, щодо алкоголю. Пляшка горілки коштувала 32 гривні, коштуватиме 35 гривень. Треба менше пити, спортом займатися. (Оплески)

Далі, шановні колеги. Була дискусія про те, щоб перевести на загальну систему оподаткування податком на додану вартість весь агропромисловий сектор. Ми усвідомлюємо, що якщо переведемо весь АПК на загальну систему оподаткування, то це буде не просто дуже серйозний удар, це буде використано нашими політичними опонентами дуже серйозно проти. Тому ми прийняли рішення у поточному році не переводити весь АПК на загальну систему оподаткування ПДВ. Проте до нас звернулися Європейська бізнес-асоціація, Американська торгівельна палата і низка асоціацій підприємців з тим, щоб ми встановили оподаткування податком на додану вартість операцій з експорту зерна.

Нагадаю, що відбувалось. Це ті 20 відсотків, які жодна компанія і жоден експортер не платив у бюджет. Це просто був голий заробіток, коли у селян купували зерно, пропускали це зерно через власну компанію-прокладку, де накручували 20 відсотків ПДВ, який не надходив у бюджет. Потім через великого трейдера йшли на митницю, декларували й експортували це зерно і додатково з бюджету отримували 20 відсотків, які йшли не селянину, а у кишеню фірмі-експортеру. Тому ми пропонуємо введення податку на додану вартість на операції з експорту зерна. Нема чого дурить селян.

Третє. І тут я звертаюсь до всіх членів парламенту. Тут є багато тих людей, на яких поширюватиметься ця законодавча ініціатива. Уряд вважає за необхідне ввести фактично податок на багатих. Ми розглядали декілька варіантів, у тому числі одним із варіантів було оподаткування доходів, я підкреслюю, доходів з депозитів, не самих депозитів, як хтось це запускав, а виключно доходів із депозитів. Учора, наприклад, я розмовляв з Радеком Сікорським, який є міністром закордонних справ Польщі: у всіх країнах—членах ЄС пасивні доходи оподатковуються.

Що нині відбувається в Україні. Є депозит, цей депозит поставили в банк. Банк виплачує пасивний дохід 25 відсотків річних. З цього доходу ніхто не сплачує ніякі податки. І більше того, якщо проценти по депозиту 25 відсотків, скажіть, яка реальна ставка буде в економіці? Сорок. Логічно? Тобто банк же має на чомусь заробити. Тому це, звичайно, неприпустимо. Але я хочу, щоб ви чітко почули. В поточних умовах ввести оподаткування доходів від пасивних операцій у банківських установах означає, що також це буде використано з тією метою, щоб казати, аби забирали депозити.

Тому ми прийняли рішення в поточному році не вводити оподаткування доходів з банківських вкладів. Але що ми пропонуємо. Ми пропонуємо фактично введення прогресивної шкали на доходи з громадян.

Той, хто зароблятиме більше 300 тисяч гривень, платитиме податок у розмірі 20 відсотків. Той, хто зароблятиме більше 500 тисяч гривень, платитиме податок у розмірі 25 відсотків. Йдеться про оподаткування загалом у країні близько 300 тисяч громадян України. Цих 300 тисяч громадян України володіють фінансовим ресурсом, який становить 60 відсотків від загальних активів України.

Тому уряд звертається з наступним. 1,7 відсотка багатих українців повинні заплатити податки для того, щоб 98 відсотків українців відчули, що в країні прийшов час соціальної справедливості. (Оплески)

Шановні члени парламенту, там є ще два десятки різних законодавчих ініціатив. Я ще раз підкреслюю, ми не претендуємо на геніальність. Ми усвідомлюємо те, що в цій ситуації хороших рішень немає. У цій ситуації є тільки правильні рішення. І якщо в процесі обговорення цих законопроектів ми з вами дійдемо згоди щодо необхідності зміни тих чи інших положень, але при збереженні базових показників як секвестру, так і збільшення доходів ми готові про це говорити. Весь склад уряду зустрінеться з кожною фракцією для того, щоб обговорити ті питання, які вас турбують.

Тепер щодо непопулярних речей, які також будуть внесені до парламенту. Перше — що стосується прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати. З точки зору падіння ВВП на 3 відсотки і скорочення промислового виробництва, і скорочення української економіки, уряд повинен би був вчинити так, як вчинили в Греції і Італії. А саме: зменшити розміри мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Але ми усвідомлюємо — цей розмір настільки малий, що його зменшення  у поточній ситуації, як би ми цього не хотіли, є неприпустимим.

Проте ми офіційно заявляємо, що протягом 2014 року мінімальні прожиткові стандарти (мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум) не змінюватимуться, ми їх не будемо ні опускати, ні піднімати. Тобто протягом 2014 року один і той самий рівень мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, який встановлений станом на 1 число поточного року.

Друге. Що нам вдалося зробити. Виникає питання про індексацію. Звичайно, що ресурсу на індексацію немає. Але ми прийняли рішення і винайшли кошти для індексації на рівень інфляції пенсій для громадян України. Тому зростання цін буде скомпенсоване індексацією, яку проведе уряд.

Третє. Ми скорочуємо так звані капітальні видатки. Я вам нагадаю, на що йшли капітальні видатки протягом останніх трьох років. Наприклад, на будівництво органів прокуратури, приміщень органів міліції і правоохоронної системи. Нам таких капітальних видатків не потрібно, і в нас такі капітальні видатки нема за що фінансувати. Тому йде суттєве скорочення тих коштів, які спрямовувалися на ремонти органів державної влади і які не мали відношення жодного до зростання економіки.

Четверте. Уряд прийняв рішення про скорочення на 10 відсотків усієї кількості органів державної і виконавчої влади.

Ми з 249 тисяч скорочуємо близько 24 тисяч чиновників.

Це перший етап, який дасть можливість: з одного боку — скоротити витрати органів державної влади, з другого — при проведенні конституційної реформи, яка передбачатиме мою позицію як Прем’єр-міністра, що треба включити ліквідацію обласних державних адміністрацій, створення виконавчих комітетів, позбавлення центральної влади функцій, які не притаманні центральній владі, і передачу цих функцій на місцях, ми ще скоротимо центральні органи державної виконавчої влади на кількість до 20 відсотків. Але нам треба невідкладно провести конституційну реформу і передати людям те, що їм належить. А це — влада і повноваження на місцях. (Оплески)

Тепер, що стосується додаткових витрат на органи державної влади. Ми порізали витрати на адміністрацію Президента, уряд, Верховну Раду, на органи державного управління. Ми продаємо 50 відсотків всього автомобільного парку, який належить органам державної влади. Ми оголошуємо про приватизацію всіх об’єктів державної власності, які перебувають у так званому Державному управлінні справами. Дачі, заводи і інша нерухомість, яка не потрібна державі, має бути продана, і ми не повинні фінансувати з кишень платників податків утримання колишніх чиновників.

Саме тому в цьому завершується раз і назавжди фінансування резервацій на кшталт «Конча-Заспа» і «Пуща Водиця». Платники податків більше не утримуватимуть ці резервації. Ми знімаємо всі кошти і звертаємося з тим, що той, хто там проживає: будь ласка, за власні гроші утримуйте охорону, будь ласка, за власні гроші платіть за житлово-комунальні послуги і за власні гроші викупіть земельні ділянки під цими об’єктами за ринковою ціною.

Тепер, шановні колеги, що також ще буде додатково зроблено. Ви пригадуєте так звані надвеликі пенсії. Це тоді, коли судді Конституційного Суду самі для себе прийняли рішення про те, що якщо українець отримує пенсію 2 тисячі гривень, то чомусь судді можуть отримувати пенсію по 30 і по 50 тисяч гривень. Ми пропонуємо, щоби такі пенсії — вище 10 тисяч гривень — оподатковувались. І ми пропонуємо привести у відповідність систему нарахування пенсій для прокурорів, суддів, працівників правоохоронної системи так само, як і нараховується для всіх громадян України. (Оплески) З 80 опустити до 70 відсотків базу нарахування.

Тепер що стосується вугільної галузі. Я тут окремо хотів би зазначити. До мене звернувся один із шановних представників Сходу, який усе своє життя пропрацював у вугільній галузі. Він звернувся тільки з одним — з 13 мільярдів гривень, які йдуть на так звану дотацію для вугільної галузі, він вважає, що 10 мільярдів розкрадають, а тільки 3 мільярди надходить до шахтарів. І, за нашою оцінкою, справді так і відбувається. Ми усвідомлюємо, якщо нині вдвічі скоротити підтримку вугільної галузі, то це означає: політичні опоненти скористаються цим, виведуть шахтарів, казатимуть, що їм не виплачують зарплату. Тому ми зараз на цьому етапі приймаємо наступне рішення. З 13 мільярдів, які були, підтримки залишити 12 мільярдів. Але при цьому я вам скажу одну цифру, щоб ви зрозуміли, що ми робитимемо. Якщо закрити всі державні шахти, от просто їх закрити, звільнити всіх шахтарів і сказати їм: «Дорогі шахтарі, сидіть удома, не спускайтеся в забій, не ризикуйте своїм життям, просто сидіть удома. А ми візьмемо суму дотації, яку виділяє державний бюджет, і поділимо між всіма вами». Ви знаєте, скільки виходить на одного шахтаря? 80 тисяч гривень на рік! Тому зараз політично, я підкреслюю, це політичне рішення. Ми залишаємо 12 мільярдів як резерв, я поїду в Донецьк, зустрінуся з усіма шахтарями, покажу ці цифри, прийду до вас у парламент і скажу, скільки з 12 мільярдів ми віддамо безпосередньо шахтарям, а скільки з цієї суми буде знято і відправлено в бюджет на розвиток депресивних регіонів і на створення робочих місць. (Оплески)

Шановні колеги, тепер ще з дуже складного і неприємного, але я вам це буду так само доповідати. Йдеться про ціни на енергоносії. Ще раз нагадую, Російська Федерація підвищує вдвічі ціни на газ з 1 квітня. Росія є основною країною, яка видобуває найбільший обсяг енергетичних ресурсів. Тепер я вам покажу, що відбувається з цінами на природний газ для населення в країнах-імпортерах і експортерах енергоносіїв. Я не брав Німеччину, я не брав Великобританію, ну ті країни, що ви скажете, що там зовсім інші життєві стандарти. Я взяв такі країни, як: Росія, яка видобуває найбільший обсяг нафтопродуктів, Вірменія, Болгарія. Тож, сьогодні ціна на газ для населення в Україні становить 84 долари за тисячу кубічних метрів, а ціна на газ в Росії, яка нам його продає, яка видобуває найбільші обсяги газу і яка може задурно своїм громадянам віддавати газ, становить 128 доларів за тисячу кубічних метрів. Російська ціна на 44 долари вища, ніж українська.

Тепер я дам цифри, наприклад, Вірменії. У Вірменії ціна на газ — 380 доларів, в Румунії — 325, у Болгарії — 605, в Естонії — 562, в Латвії — 558, у Литві — 528, в Молдові — 470. Ми можемо це приймати, ми можемо це не приймати, тільки країна, яка не має необхідної кількості власного газу, а навіть якщо вона має, на відміну від Росії, не може поступати так безвідповідально чинити стосовно насамперед самої країни і наших дітей. Оця цінова політика по тарифах на енергоносії призвела до банкрутства НАК «Нафтогаз України», призвела до неймовірних боргів, які є сьогодні, і призвела, фактично, до переддефолтного стану в країні.

Тому у нас немає іншого виходу, як сказати Україні правду. В сьогоднішніх умовах ми зобов’язані підняти тарифи на енергоносії для того, щоб не збанкрутувала країна, для того, щоб нарешті відновити енергетичний баланс держави. І для того, щоб хоча б привести у відповідність ці ціни і тарифи не до економічного обґрунтованого рівня, а хоча б до сусідньої Росії, яка має власний газ і нафту, але на 40 відсотків продає його дорожче, ніж Україна своєму населенню.

Окремо так само покажу вам тарифи на теплопостачання. Беремо середньозважений тариф по Україні, він становить 84 долари. Беремо середньозважений тариф Росії. Він становить 127 доларів за тисячу кубічних метрів. Тепер теплоенергія, беремо середній тариф в Україні за одну гігакалорію, він становить 22,7, тепер беремо Росію, він становить 39,15. Якщо в когось є інші цифри, інша аргументація, ми готові вислухати.

Настав час казати правду і робити складні речі, і тому ми змушені сьогодні піднімати тарифи на енергоносії, що не робилось останніх майже 10 років. Але ми усвідомлюємо те, що просто підняти тарифи — це не означає, що люди платитимуть. Тому що в нас є неймовірна кількість бідних людей, вразливих людей, які не в стані платити, тому уряд оголошує про те, що якщо станом на сьогодні у нас під систему субсидій попадало 1,4 мільйона сімей, не громадян, а сімей — це загалом майже 5 мільйонів громадян, то з сьогоднішнього дня ми запроваджуємо найамбіційнішу програму підтримки малозабезпечених верств населення. Загальна кількість домогосподарств, яка потрапляє під нашу програму соціальної допомоги, збільшується з 1,4 мільйона домогосподарств до 4 мільйонів домогосподарств.

Ми покриваємо соціальною програмою допомоги 30 відсотків українського населення. Кожна малозабезпечена сім’я буде додатково отримувати на покриття своїх виплат, на сплату за житлово-комунальні послуги, яка підпадає під дію цієї постанови, до 500 гривень. Уряд прийняв відповідне рішення. (Оплески)

Тепер що стосується, шановні колеги, наступних кроків. У нас є заборгованість, про яку я вам задекларував. Загальна сума заборгованості по податку на додану вартість, яку ніхто не збирався виплачувати, за нашими даними, 21,7 мільярда гривень. Переговори з нашими кредиторами проходять дуже складно. Але ми боремося за кожну цифру, щоб ви зрозуміли, тому що в тому стані, в якому сьогодні Україна, їй ніхто не хоче давати гроші. Але ми знайшли підходи і переконання, як пояснити, що це треба робити, тому що ми націлені на реальні реформи. Я вам окремо хочу зазначити, щоб ніхто в цьому залі не казав про те, що це вимоги МВФ. Та ні, це вимоги часу, це вимоги моменту до того, щоб уникнути дефолту і банкрутства країни. Тому, повертаючись до питання відшкодування податку на додану вартість, ми виступаємо категорично проти схеми, яка була напрацьована в минулому році, а саме: видачі так званих казначейських векселів під столом, кому хотіли — тому видавали, кому не хотіли — тому не видавали. Ми ліквідовуємо інструмент казначейських векселів. (Оплески)

Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо негайно влити кошти в українську економіку. Чи є в нас зараз гроші відшкодувати податок на додану вартість? Нема. І ми будемо так само казати вам правду: грошей в казні немає. Щоправда, у лютому, доки не прийшла нова влада, Міністерство доходів і зборів швиденько списало 5 мільярдів гривень на відшкодування ПДВ, на фірми, які не мали ніякого стосунку до ПДВ. Це ще було вкрадено за декілька днів 5 мільярдів гривень.

Наша пропозиція. Цей інструмент в Україні використовувався з 2004 року. Ми пропонуємо публічно, прозоро кожній компанії, яка має невідшкодований ПДВ, видати не векселі, а гарантовані державою облігації внутрішньої державної позики, під яку суб’єкти підприємницької діяльності підуть в банки і отримають дешеві і довгі кредити. Так ми повернемо в економіку близько 20 мільярдів гривень, які звідти були вкрадені і вилучені через невідшкодування ПДВ.

Друге. Що стосується позитивного так званого пакета. Ми провели переговори з низкою міжнародних фінансових організацій. Якщо ми приймемо рішення, які сьогодні вам оголошені, то ми вважаємо, що протягом 2014-го і 2015 року ми здатні зреалізувати дуже амбіційну інвестиційну програму. За рахунок чого буде ця програма. Я вам коротко скажу, про які обсяги коштів йдеться.

Я не можу зараз розкрити цифру, яка буде отримана у 2014 році від Міжнародного валютного фонду, але скажу вам загалом, скільки наш пакет дасть можливість влити коштів в українську економіку.

Отже, бюджетна позика Світового банку — це 

1 мільярд доларів. Кошти, які виділяє Європейський Союз на так звану макрофінансову допомогу, — це 2 мільярди доларів. Сенат, Конгрес Сполучених Штатів виділяє 1 мільярд доларів на макрофінансову допомогу. 200 мільйонів доларів — це додатковий кредитний ресурс, який видає уряд Канади.

100 мільйонів доларів — це те, що пропонує уряд Японії. 100 мільйонів доларів, які вчора оголосив польський уряд. 200 мільйонів доларів, які додатково дасть Світовий банк на так звану проектну діяльність. 200 мільйонів доларів — це Європейський банк реконструкції і розвитку. 170 мільйонів доларів — це Європейський інвестиційний банк. І 400 мільйонів доларів — це міжнародна фінансова корпорація.

Окрім цього, ми все-таки домовились з нашими кредиторами, щоб залишити такий інструмент підтримки економіки, як державні гарантії під інвестиційні проекти. Це 25 мільярдів гривень, які ми зможемо віддавати під агропромисловий і індустріальний сектор. Загальний обсяг, який ми бачимо, підтримки економіки становитиме 13,6 мільярда доларів США. Якщо цей пакет буде, прийнятий.

Тепер окремо по проектах, які ми хотіли би реалізувати в 2014—2015 роках. Я на базових зупинюся.

Модернізація газопроводу. Наші магістральні газопроводи. Це спільний проект ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Під цей проект залучимо 308 мільйонів євро.

Далі. Будівництво метрополітену в місті Харків. Під цей проект протягом 2014-го і 2015 року — кошти Європейського інвестиційного банку, ЄБРР в розмірі 300 мільйонів євро.

Далі. Підтримка реформування оптового ринку електроенергії. Кошти Європейського банку реконструкції і розвитку — 70 мільйонів.

Наступний проект — це розширення Каховської ГЕС. Ми не маємо остаточної цифри, але Міжнародний європейський банк реконструкції і розвитку готовий кредитувати.

Далі. ЛЕП Луцьк—Тернопіль — це також проект Європейського банку реконструкції і розвитку.

Далі. Розвиток мережі електропередач саме на півдні України, де у нас є найбільші проблеми і де у нас є найбільші втрати. Це до 40 відсотків втрат в енергетичних мережах країни. Також Європейський банк реконструкції і розвитку.

Далі. Завершення будівництва метрополітену в Дніпропетровську. Європейський інвестиційний банк готовий фінансувати на це 152 мільйони євро.

Далі. Муніципальна програма в Україні. Це те, що потрібно головам міст, маленьким містечкам на підтримку місцевого самоврядування і реалізації проектів у цих маленьких містечках. Це 400 мільйонів євро. І основний кредит щодо кліматичних змін України — це також програма Європейського інвестиційного банку, який має відношення до екології. Це ще 200 мільйонів євро.

Ще раз зазначу, що в нас залишається кредитний ресурс, який може видаватися під державні гарантії центрального уряду — це 25 мільярдів гривень.

Окремо хотів би зазначити про ту політику, яку, ми вважаємо, повинен сповідувати Центральний банк. Національний банк є незалежною установою, і уряд не має права і не буде ніколи диктувати політику Центральному банку. Але, на наше переконання, ставки залучення у розмірі 25 відсотків, а кредитні ставки у розмірі 35 відсотків є неприйнятними. Ми закликаємо Національний банк розпочати найширшу програму рефінансування комерційних банків під ставку 14 відсотків. Це дасть можливість відправляти ресурс в економіку за ставкою не вище 17—18 відсотків. При інфляції 12—14 відсотків, шановні колеги, плата за ресурс становитиме всього-на-всього 4—5 відсотків, як є в країнах — членах Європейського Союзу. Ціни зросли на 14, ставка у кредитуванні — 18. Фактична плата 4 відсотки. Ми працюємо над цією програмою з Національним банком України.

Шановні колеги! Там є низка речей, які стосуються переформатування програми з допомоги сім’ям з дітьми. Ми, з одного боку, змінюємо суми за першу, другу і третю дитину, але, з другого боку, збільшуємо разову виплату і продовжуємо її з трьох до чотирьох років. Вам міністр соціальної політики про це доповість. Там є маса речей, які, ще раз кажу, не викличуть оплесків, але нам аплодуватимуть наші діти. Тому що ми врятуємо країну, ми врятуємо українську економіку. І у 2015 році, і далі Україна вийде з падіння і продемонструє економічне зростання, зайнятість, збільшення соціальних стандартів і високі економічні стандарти країни. Прошу підтримати і врятувати країну. Дякую за увагу.