Сьогодні Європейська комісія розглядатиме на своєму засіданні «польське питання». Йтиметься про ситуацію навколо Конституційного суду і громадських ЗМІ у зв’язку з ухваленням партією влади змін до національного законодавства. Незалежно від формального характеру обговорення — «дискусія, щоб зорієнтуватися» або запуск «механізму контролю за верховенством права», це означає початок оцінювання структурами європейської спільноти, наскільки реформи правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) відповідають базовим положенням договору про ЄС, твердять євросоюзівські політики і експерти.

 

Правду кажучи, дискусія ця на європейському форумі триває від самого початку діяльності нової польської партії влади. Відмінність — дотепер вона велася «неофіційно» через засоби масової інформації, у яких провідні європейські політики просили, застерігали, офіційну Варшаву. Але та чинила на власний розсуд, водночас даючи гострі відповіді на менторські рекомендації західних політиків. Наведемо кілька найяскравіших і найсвіжіших прикладів поки що медіального протистояння на лінії Варшава—Брюссель та «іскріння» на осі Варшава—Берлін, яке набуло політичного характеру.


На зауваження еврокомісара з питань цифрової економіки і суспільства Гюнтера Етінгера (висловлене в інтерв’ю «Франкфуртер альґемайне цайтунг»), що «не можна звільняти керівника радіо чи телестанції, не вказуючи причини», та обіцянку виступити на сьогоднішньому засіданні Єврокомісії за запуском щодо Варшави «механізму контролю за верховенством права», відповів листом польський міністр юстиції Збігнев Зьобро. Віднісши висловлювання Г. Етінгера до розряду «нерозсудливих зауважень про Польщу, висловлюваних зарубіжними політиками», З. Зьобро наголосив, що рекомендації німецького політика стосовно «механізму контролю» викликають у поляків, як і в самого міністра, «найгірші асоціації... з «німецьким наглядом» часів Другої світової війни. Польський міністр звернув увагу європейського політика німецького походження, що замість «з легкістю говорити про фіктивну загрозу для свободи ЗМІ в інших країнах», той повинен «засуджувати цензуру у своїй вітчизні», нагадавши про замовчування німецькими медіа упродовж кількох днів інформації про масові сексуальні атаки на жінок новорічної ночі в німецьких містах. На завершення міністр закликав єврокомісара «хоча б з огляду на престиж займаної посади дотримуватись у висловлюваннях більшої поміркованості та об’єктивізму».


В інтерв’ю недільному виданню газети «Франкфуртер альґемайне цайтунг» з новою порцією нищівної критики на адресу офіційної Варшави виступив голова Європарламенту Мартін Шульц. В розмові з журналістами він, зокрема, заявив, що «польський уряд вважає свою перемогу на виборах за мандат, який дає йому право на підпорядкування благополуччя держави волі партії влади», а реалізовану більшістю політику назвав «керованою демократією а-ля Путін» та «небезпечною путінізацією європейської політики».


Днем раніше керівник фракції ХДС/ХСС німецького Бундестагу Фолькер Каудер на сторінках тижневика «Шпіґель» висловив задоволення, що Єврокомісія «детально розгляне ситуацію в Польщі», та закликав країни спільноти «мати відвагу» до запровадженням стосовно цієї країни санкцій, якщо Варшава й «надалі не дотримуватиметься норм правової держави» та «порушуватиме європейські цінності». З приводу вищеописаних висловлювань німецьких політиків «на килим» до польського МЗС у понеділок викликали посла ФРН у Варшаві.


Тим часом головний архітектор змін, що нині відбуваються в Польщі, лідер ПіС Ярослав Качинський однозначно дав зрозуміти західним політикам, що Варшава не зійде з реалізованого партією влади курсу перетворень: «Хочу сказати, що жоден тиск, жоден шум, слова, які ніколи не мали бути сказані, а особливо з німецьких уст, не змусять нас звернути з цього шляху. Не звернемо! Будемо йти вперед, будемо вирішувати чергові справи, робитимемо поляків щасливішими, а Польщу сильнішою».

Варшава.