Учора народні депутати, представники уряду та науковці обговорили в Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти структуру 12-річної загальної середньої освіти в контексті нової редакції Закону України «Про освіту».

 

Голова комітету Лілія Гриневич під час наради зауважила, що тільки в Україні, Росії та Білорусі існує 11-річна загальна середня освіта. Натомість у більшості європейських країн, де діти навчаються в школах 12—13 років, обов’язкова освіта завершується в 16 років. «Відповідно до нашої Конституції, повна загальна середня освіта є обов’язковою. Тому стикаємося з серйозним викликом, щоб, з одного боку, забезпечити для всіх 12-річне навчання у школі, а з другого — існує недостатнє суспільне сприйняття того, що кожна дитина мусить обов’язково до 18 років здобувати повну загальну середню освіту», — сказала вона.


Водночас реформа в середній школі, наголосила народний депутат, це не тільки зміни тривалості років навчання. Її суть полягає у зміні змісту та підготовці вчителів, які володіють новими методами викладання для формування компетентності дитини. «Звичайно, реформа послідовно запроваджуватиметься на різних рівнях. Після ухвалення закону потрібен буде час для підготовки початкової і базової школи. Тому прогнозую, що запровадження 12-річної загальної середньої освіти відбудеться в 2017 році. Але це не означає, що не буде інших елементів реформування системи освіти», — зазначила голова комітету.


Лілія Гриневич переконана, що вже сьогодні треба починати роботу над змінами методики викладання і підготовки вчителів. Також треба розробляти новий зміст освіти і відповідно до нього змінювати якість підручників.

Для цього не потрібно чекати ухвалення закону.


Закон, за її словами, має запустити відповідне бюджетне фінансування для тих напрямів реформи, які мають почати працювати вже з наступного року. «Важливо, щоб діти сприйняли реформи не як негативний стрес, а як реальне зростання якості освіти», — наголосила вона та повідомила, що 27 січня відбудеться засідання комітету, де обговорюватимуться пропозиції декількох робочих груп. 


На думку президента Національної академії педагогічних наук Василя Кременя, основною метою має бути створення умов для підготовки дитини до життя, зокрема, за рахунок збільшення кількості навчання по годинах та змінам у методиці. «Не можна бути поступовим громадській думці, треба йти попереду неї», — наголосив він.


Якщо комітет прийме рішення рекомендувати парламенту ухвалити відповідний законопроект в першому читанні, то, можливо, його можна буде одразу винести на розгляд парламенту.

 

Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень та голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.