У січні Україна відзначала 78-річчя від дня народження поета, Героя України Василя Стуса. Молоді роки Стуса були пов’язані з Донбасом — Горлівкою, де в 1962—1963 роках він викладав українську мову та літературу в школі № 23 шахтарського селища Кіндратівка, і Донецьком, де поет закінчив філологічний факультет держуніверситету. У роки незалежності України вдячні нащадки встановили на фасаді університетського корпуса меморіальну плиту на честь Стуса. Але окупанти з «ДНР» намагалися стерти пам’ять про видатну людину. Одним із перших кроків теророистів з «деукраїнізації» Донбасу стало руйнування пам’ятної плити. Але навіть тепер, коли на місці меморіальної плити стоїть наглухо замурована цеглою стіна, а місто наповнене озброєними бойовиками, справжні патріоти Донецька приносять до пам’ятного місця живі квіти.


«Я доки була в Донецьку, — повідомила в соцмережах молода дончанка Станіслава, — не забула піти до філфаку, де раніше, до окупації, посміхався нам Василь Стус зі свого барельєфа на фасаді. Я купила йому квіти і вирішила, якщо окупанти його знесли та вважають, що його там немає, це зовсім не означає, що його там справді немає. Бо їм властиво бачити те, чого немає, і не бачити те, що очевидно будь-якій нормальній людині. Їм ціла країна, якої немає, ввижається, тож що тепер!? Загалом привітала я Стуса із НР від нас усіх. Передала привіти. Він теж усім передавав, сказав: «Як добре те, що смерті не боюся. От їм укотре здається, що вони мене знову вбили, але ж ми з вами знаємо, що треба робити, коли щось здається...» Такі справи».


За фатальним збігом обставин Стус помер у тюремній камері російсько-радянського ГУЛАГу, яка не надто відрізнялася від катівень у підвалах нинішньої  «ДНР». І кинули його туди такі само відморозки, що глумляться з Донецька і дончан нині.


Але історія неодноразово підтверджувала: з поетами і пам’яттю про них боротися неможливо. Поети завжди перемагають.


Він тут вчився — і меморіальна дошка сюди обов’язково повернеться. А пророчі Стусові слова «Народе мій, до тебе я ще верну...» тепер набули особливої сили й нового змісту.

 

Донецька область.

 


На знімку: такий вигляд мав фасад колишнього філфаку ДонНУ відразу після демонтажу меморіальної плити окупантами.