Карамельні янголи живуть на карамельних хмаринках, з яких іде солодкий сніг. І падає він на карамельні ялинки, будинки і палаци. А в них мешкають карамельні чоловічки. А поряд з ними — карамельні птахи і звірята...
Скажете, надто солодка казка. Ні, це реальність. Бо така солодка країна відтепер є у Хмельницькому. В ній можна не просто побувати, а й долучитися до її розбудови. Варто лише завітати до «Майстерні карамелі», яка почала працювати у Новорічно-різдвяні свята.
Здивувати когось карамельками у наш час навряд чи вдасться. Але тут ідеться не так про солодощі, як про дивовижну атмосферу, в якій переплелися спогади про дитинство, яскраві фантазії з цілком конкретними ароматами та смаками. Причому, як запевняють тамтешні майстри, останні — тільки натурального походження.
— Зелений колір нашій карамелі надаємо, використовуючи хлорофіл — пігмент, присутній у клітинах рослин, — розповіла директор майстерні Зоряна Третько. — Причому не потрібно боятися хімічних термінів, бо хлорофіл береться з листя кропиви, люцерни, шпинату, щавлю.
Тут існує ціла кондитерська палітра кольорів. До прикладу, коричневий можна отримати із перепаленого цукру. Якщо потрібен білий — необхідно наситити карамель повітрям. А для чорного згодиться рослинне вугілля, яке можна отримати, спаливши шкаралупу кокоса чи горіхів. Так одразу вийде і барвник, і абсорбент, що виводить з організму шкідливі речовини.
Теплим жовтим кольором поділиться куркума. Джерелом червоного стане морква... Одне слово, усе виходить не тільки яскравим, а й корисним.
— Зате блакитного, синього, фіолетового кольорів у нашій карамелі немає, — продовжує Зоряна. — Адже овочів чи фруктів з такою кольоровою гамою в природі майже не існує. Зазвичай кондитери застосовують синтетичні барвники для такої палітри. А вони шкідливі. Ми намагаємося використовувати лише те, що приносить користь.
Дізнатися про усі секрети можна на майстер-класах. Дорослі і діти можуть разом із майстрами-кондитерами приготувати свою цукерку. При цьому самостійно добирають її колір, смак і форму.
За таким заняттям кожен поринає в атмосферу дитинства, приємних вражень та спогадів. Протягом дня в майстерні можна спостерігати, як виготовляють різні цукерки вагою від п’яти до двадцяти кілограмів. Щоразу після того, як на очах у всіх готують свіжу карамель, ще теплими ласощами пригощають всіх охочих. А далі в руках майстрів одна велика цукерка перетворюється на тисячі маленьких карамельок. А то й на карамельний сніг, який із задоволенням можуть лизнути і дорослі, і діти.
Хмельницький.
Фото від «Майстерні карамелі».
