Про те, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, під час якого голландці висловлять своє ставлення до Угоди про асоціацію Україна—ЄС, стало відомо ще восени минулого року, коли уряд країни визначився з датою. 1 липня 2015 року в Нідерландах набув чинності закон, згідно з яким будь-який проголосований парламентаріями документ може бути винесений на консультативний референдум, якщо вдасться зібрати 300 тисяч підписів. Прецедентів ще не було. Референдум стосовно підтримки Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною буде першим. Для організації голосування муніципалітетам виділено 30 млн. євро.

 

Але в перші дні нового року тема референдуму стала справді гарячою в європейських ЗМІ. Програма «EenVandag», яка виходить на суспільно-правовому телебаченні Нідерландів, провела опитування серед своїх глядачів: чи планують вони взяти участь в плебісциті і як голосуватимуть? Результати виявилися дуже невтішними для України. 50 відсотків виборців, які взяли в ньому участь, заявили, що відхилять ратифікацію угоди, і чверть — що «вірогідно» відхилять; і понад 50 відсотків заявили, що планують взяти участь у голосуванні.


Тепер у Європі думають, що робити, коли референдум буде визнано таким, що відбувся (для цього, згідно із законом, необхідна явка більш як 30 відсотків) і якщо голландці справді висловляться проти асоціації України з ЄС. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в інтерв’ю газеті NRC Handelsblad заявив, що негативний результат буде вигідний Росії та може призвести «до континентальної кризи». Власне, не для кого не є секретом, що підписи, необхідні для проведення референдуму, організували не тільки євроскептики, а й російське лобі в Нідерландах. Останні роки інтереси цих політичних сил збігаються майже в усіх країнах Європи. Пан Юнкер переконаний, що євроскептики спробують перетворити консультативне голосування на плебісцит стосовно майбутнього ЄС. «Я сподіваюся, що нідерландці не голосуватимуть з причин, які не мають нічого спільного з угодою», — зауважив він.


Пікантності ситуації додає той факт, що саме Нідерланди головують в ЄС у першому півріччі цього року. Отож відповідальність країни подвоюється. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вже закликав громадян підтримати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.


Тож за кілька місяців до референдуму запитань більше, ніж відповідей. Чи взагалі можна вважати результати вищезгадуваного опитування такими, що відповідають настроям населення, адже на запитання відповідали тільки глядачі телеканала? Чи є можливість у Брюсселя та Києва вплинути на ситуацію? І врешті — які наслідки для України матиме негативний результат референдуму? З такими запитаннями «Голос України» звернувся до політичного аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марії Золкіної.


— Якщо цей результати опитування формувався не на основі зваженої презентативної для загальної кількості населення Нідерландів вибірки, то навряд чи його можна оцінювати як думку всього голландського суспільства. Але слід зважати, що виборча активність у Голландії зазвичай дещо вища, ніж в середньому по Європі, а отже, очікувати, що явка на референдумі все-таки буде високою. Тому, щоб вплинути на думку голландців і ситуацію, варто докладати головні зусилля до референдуму. Не повинно заспокоювати те, що референдум матиме консультативний характер. Після того, як виборці проголосують, уряд зобов’язаний внести угоду в парламент для повторного голосування. І ми повинні розуміти, що партії реагуватимуть на настрої своїх виборців. Тим паче, що 2017 року на країну очікують чергові парламентські вибори.


Ситуація ускладнюється і тим, що українське питання стало предметом маніпуляцій в оцінці діяльності Європейського Союзу. Виборці схвалюватимуть не так Угоду про асоціацію України з ЄС, як загальну політику ЄС, передусім у межах самого об’єднання.


Як на мене, нині головна робота, яку належить зробити українській, європейські владі й потужним неурядовим організаціям, це збити градус маніпуляції. Довести, що цим референдумом не можна оцінювати політику ЄС стосовно голландського суспільства. І використати для цього всі можливі дипломатичні канали, максимально долучити до справи країни, які лобіюють інтереси України в Європі. Також я переконана, що велика відповідальність нині лежить на наднаціональних європейських інституціях. Не можна допустити повторення ситуації, яка склалася, приміром, 2005 року, коли знову-таки в результаті референдуму в Голландії було заблоковано прийняття Конституції ЄС.


— Але якщо припустити найгірший розвиток подій, то якими можуть бути наслідки для України? Адже угода вже діє?


— Поки не відбудеться ратифікація у всіх країнах-членах ЄС, угода і в економічній, і в політичній частині діятиме на основі тимчасового застосування. Фактично, вже нині маємо стовідсоткове її застосування на практиці.

Залишилися тільки певні юридичні нюанси. І зупиняти її Європейський Союз очевидно не буде. Доведеться шукати в рамках існуючого законодавства можливості продовження дії угоди. І насправді зупинити її набагато важче, ніж знайти можливість залагодити юридичні моменти за допомогою протоколів, чи інших директив. Хоча таких прецедентів ще не було.