Не маєш грошей — до лікарні чи в аптеку можеш навіть не потикатися. Саме така думка побутує сьогодні серед більшості пацієнтів. До того ж, як правило, це не просто абстрактне твердження, а судження, винесене із власного досвіду. Щоб переконатися у його достовірності, достатньо вислухати кілька історій від пацієнтів у лікарняній черзі у поліклініці.
Ось із кабінету терапевта виходить молодий чоловік. До кашлю тепер у нього додалося ще й роздратування. Адже кілька днів тому черговий терапевт призначив йому два види таблеток і уколи антибіотика на п’ять днів.
Але минуло вже чотири з початку лікування, а жодних змін у стані хворого так і не відбулось. Тож знову прийшов до поліклініки поцікавитися, що ж робити далі. Цього разу звернувся до іншого дільничного лікаря і от що почув:
— Не допомагають уколи? Та вони ніколи й не допоможуть. Ви що, хотіли, щоб такі ліки були ефективні? Вони ж дешеві. Українські.
— То нащо мені їх виписували, якщо наперед відомо, що вони погано лікують?
— А ви хіба заплатите за один укол 75 гривень? Отож бо, — не здається лікар. — Утім, не знаю, що вам і призначити. Йдіть до пульмонолога.
Той розглядає попередні рецепти і безхитрісно додає своє:
— Та плюнь на ті уколи. Ось тобі три таблетки і сироп від кашлю — мають допомогти.
Але цього разу лікувальний набір виявляється значно дорожчий. Якщо в першому випадку за «дешевий» список, що не мав жодного ефекту, довелося віддати майже дев’яносто гривень, то тепер за пляшечку сиропу — 123 і за три таблетки — 177 гривень.
У результаті за два рази довелося витратити майже чотириста гривень. Тож зекономити нічого не вдалося. Утім, як і вилікуватися. І знову — жодних гарантій, що призначене — правильне та ефективне лікування: три лікарі за однакових симптомів видали три різні рецепти.
Тут прийшла на допомогу пенсіонерка з черги, котра вжахнулася від цінників на ліках. Адже для неї це — практично третина пенсії, а тому таке лікування просто недоступне. «Знаю, де продається дешева трав’яна настоянка від кашлю — лише 32 гривні. А ще аптеку, де можна попросити дуже помічні таблетки, вони ще з радянських часів відомі. Щоправда, їх мають давати тільки по рецепту, бо з них наркомани роблять своє вариво.
Але в тій аптеці, якщо тихенько попросити, то можуть дати пластинку за п’ятдесят гривень. Хоча насправді вони коштують менше тридцяти», — ділиться досвідом бабуся. Тут-таки дає кілька народних рецептів буквально з підручних засобів. У дідівських методів ціна мінімальна, але ж і ефект який...
Бюджет є — грошей немає
То який вибір робити хворому? Кому довіряти? У цьому разі йшлося про банальну бронхіальну застуду. А що казати про складні захворювання, невизначені діагнози і, не дай, Боже, оперативне втручання. Тисячі пацієнтів із дуже скромними статками зайшли просто в глухий кут: лікуватися, а тим паче робити це ефективно, немає як.
Хоча офіційно ситуація не видається аж надто важкою. На черговій колегії Хмельницької ОДА, де розглядали діяльність галузі охорони здоров’я області за рік, хоча й говорили про окремі проблеми, але ніхто не бив у дзвони, не кричав про критичність стану.
Навпаки, чимало йшлося про успішні проекти. Зокрема, і такі, як закупівля ліків, медичного обладнання та устаткування відповідно до обласних програм на 92 мільйони гривень. Тільки за рахунок обласного бюджету було придбано для різних закладів найновішого обладнання на 27 мільйонів гривень. В одному з районів відкрито відділення гемодіалізу на чотири штучні нирки. У цілій низці районів навіть місцеві бюджети спромоглися виділити від кількох десятків тисяч гривень до кількох сотень тисяч на відповідні покупки. Чимало лікарень, відділень, амбулаторій було відремонтовано, реконструйовано, добудовано...
Усе це, поза сумнівом, справді важливі досягнення місцевої медицини. Але кожному зрозуміло, що ефективність їх значно зменшується, коли в чистенькій палаті з найновішим устаткуванням хворий залишається без потрібних препаратів.
Ситуація складається просто парадоксальна. Коли запитуєш у лікарів практично будь-якого закладу про забезпеченість медикаментами, чуєш у відповідь: все необхідне є. Але водночас все — від банального аспірину і лейкопластиру, яким закріплюється пов’язка, до дорогих крапельниць та пігулок — хворий мусить купити за свої гроші.
То є ці ліки чи немає? А якщо є, то для кого?
Керівник департаменту охорони здоров’я ОДА Яків Цуглевич визнав:
— У межах бюджету вкрай недостатні до потреби обсяги видатків на медикаментозне забезпечення стаціонарного лікування хворих та амбулаторного лікування пільгової категорії. Нинішнього року на виконання державних програм планувалося отримати з держбюджету понад 103 мільйони гривень. Але з початку року медикаментів та виробів медпризначення надійшло лише на 35 мільйонів.
Фактично це означає, що дочекатися безплатних ліків навіть у лікарні практично неможливо.
Чи може виручити соціальна аптека?
Але так само проблематично купити їх в аптеці. Не тому, що там обмежений асортимент. А тому, що ціни не дають змоги це зробити. Вважають, що на виручку мають прийти соціальні та комунальні аптеки. Та реалії такі, що й на них сподівання невелике. Приміром, у трьох районах області комунальні аптеки взагалі відсутні. Свого часу їх закрили як нерентабельні, а приміщення або здали в оренду, або передали іншим установам. У п’яти районах і двох містах так і не запрацювали соціальні аптеки, де мали б бути хоч якісь знижки для незаможних.
Але не варто мати ілюзій, що навіть там, де вони працюють, ситуація кардинально відрізняється. На переконання голови ОДА Михайла Загородного, такі заклади мають бути наповнені дешевими препаратами:
— Але не тому, що ціни на них зменшено, а тому, що вітчизняні ліки дешевші від бага-тьох закордонних аналогів, а тому доступніші. Саме такими потрібно наповнити соціальні та комунальні аптеки. А хочеш купити ефективні ліки — йди до приватної.
Хоча слова очільника краю навряд чи можна назвати офіційним підтвердженням, але сприймати їх доводиться так: можеш лікуватися за менші гроші, але безрезультатно, а можеш дорого та ефективно. Добре, якщо можна дозволити собі зробити такий вибір. Але для значної більшості його не існує. Тож доводиться обирати між іншими пропозиціями: погано і дешево або зовсім ніяк.
Хмельницький.
