«Голос України» продовжує знайомити читачів зі змінами до Податкового кодексу, які набули чинності з початку 2016 року. Про них говорили багато, то називаючи правильними, то критикуючи, але детальних пояснень вочевидь бракувало. Що ж саме несуть українцям нові податкові правила? Із цим питанням ми звернулися до народного депутата України, секретаря парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Олега КРИШИНА (фракція «Народний фронт»).

Головним, чого вдалося досягти в податковій реформі, що почалася, наш експерт вважає три ключові позиції.
1. Зниження податкового навантаження на фонд зарплати, що дасть змогу вивести її з тіні та створювати (що дуже важливо) нові робочі місця. 
2. Зменшення податкового навантаження на газову галузь. Це дасть можливість Україні наростити видобуток власних енергоресурсів.
3. Збалансування фіскальної формули, що враховує специфіку всіх напрямків сільського господарства.
Але про все по порядку.
«Раніше роботодавці платили від 36,3 до 57% єдиного соціального внеску. Плюс до цього 3,6% щомісяця відраховувалося із зарплати кожного працівника. З 1 січня 2016 року ставку єдиного соціального внеску встановлено на рівні 22%. І платитимуть її тільки підприємства. Це зниження, а також спрощення адміністрування податку на доходи фізосіб реально зменшують податкове навантаження на фонд заробітної плати і забезпечують її детінізацію» — уточнює О. Кришин.
Ставку податку на доходи фізичних осіб на 2016 рік установлено в розмірі 18%. Податкова соціальна пільга (тобто сума, яка цим податком не оподатковується) залишається незмінною — 50% від мінімальної заробітної плати (689 грн.). Порівняно з 2015 роком майже не змінюється коло платників, які мають право застосовувати податкову соціальну пільгу. Варто зазначити, що спочатку пропонувалося збільшити рівень зарплат для її застосування до 4 134 грн.
«Проте, — зазначає О. Кришин, — депутати домоглися її надання для заробітних плат не вище 1 930 грн.».
18% залишилася і ставка податку на прибуток. У такому ж розмірі вона діяла в 2015 році.
На рівні минулого року збережено ставку військового збору — 1,5%. «На жаль, воєнні дії в країні тривають, тому від сплати військового збору піти не вдалося. Але ми дуже сподіваємося, що 2016 рік стане останнім, коли українці повинні його платити», — відзначає народний депутат.
Що стосується єдиного податку, відбулося пом’якшення позицій. В 2016 році спрощена система оподаткування не змінилася. Право перебувати на «спрощенці» збережено і юридичним особам.
Для сплати єдиного податку з 20 до 5 млн. грн. зменшено річний обсяг доходу платників так званої ІІІ групи. Платники ПДВ платитимуть від 2% до 3%, неплатники — від 4% до 5%. Додаткові надходження місцеві і державний бюджет одержать від ставок єдиного податку для ІV групи (сільгосппідприємств), які підвищено в 1,8 разу.
Для сільськогосподарських компаній змінився і cпецрежим зі сплати податку на додану вартість. Тепер він ураховує специфіку сільгоспвиробництва, зберігаючи можливості для його розвитку. Суть нововведень полягає в тому, що в 2016 році діятимуть диференційовані підходи до розподілу нарахованих сум цього податку. Зокрема, для: — рослинництва: 15% ПДВ залишається виробнику на спецрахунку, 85% перераховується до бюджету;
— свинарства і птахівництва: 50% на 50%;
— скотарства: 80% ПДВ залишається підприємству, 20% спрямовується до бюджету.
Крім того, сільгосптоваровиробникам відновлено право на відшкодування ПДВ із бюджету при експорті зернових і технічних культур.
«Це була одна з найпринциповіших позицій, на яких ми наполягали, і її вдалося обстояти», — підкреслює О. Кришин.
Ще одна принципова позиція — скасування додаткового імпортного мита. Як уточнює парламентарій, це трохи здешевить імпортні товари з 1 січня.
А от власникам елітного житла і дорогих автомобілів класу «люкс» доведеться платити більше.
2015 року податок на нерухомість платили домовласники, площа житла яких перевищувала 60 кв. м для квартир і 120 кв. м для будинків. У 2016-му додатково 25 000 грн. на рік із кожного об’єкта нерухомості платитимуть власники квартир в 300 кв. м і будинків — в 500 кв. м. Ставку цього податку, як і раніше, встановлюють місцеві ради, а надходження від нього спрямовуються винятково до бюджетів міст, селищ і сіл.
Що стосується автомобілів, цей податок тепер залежатиме не від кубатури двигуна (3 літри і вище), як було раніше. Новими критеріями стане первісна вартість авто (понад 1 млн. грн). Тобто, податком обкладатимуться лише автомобілі класу «люкс». От він — податок на розкіш у дії.
Такі основні податкові нововведення, що набрали чинності з 1 січня цього року. Олег Кришин наголошує: вони закладають основу для системної податкової реформи, яку Україні ще треба буде пройти. Але вже цього року ці зміни мають стимулювати інвестиції, поліпшити якість державних послуг для бізнесу, зменшити можливості для корупції і дати додаткові надходження до державного і місцевого бюджетів.