Саме цим протягом минулого року активно й переймався Комітет Верховної Ради у закордонних справах. Так, було сформовано склад постійних делегацій Верховної Ради у парламентських асамблеях Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Організації Чорноморського економічного співробітництва, ГУАМ, НАТО та інших.
Члени Комітету активно працюють практично в усіх постійних делегаціях Верховної Ради України у цих організаціях. Так, завдяки активній роботі членів постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ після початку агресивних дій Російської Федерації проти нашої країни вдалося домогтися жорсткої реакції ПАРЄ. Це було відображено у декількох резолюціях Асамблеї, в яких вона суворо засудила порушення українського суверенітету і територіальної цілісності Російською Федерацією, і акцентувала увагу на неприпустимості таких дій з боку держави—учасниці Ради Європи.
Народні депутати працювали на двосторонньому рівні з іноземними колегами — парламентаріями з країн—членів Ради Європи. З урахуванням тривалої агресії Росії проти України, у рамках січневої сесії ПАРЄ було прийнято рішення продовжити до кінця 2015 року введені Асамблеєю санкції щодо російської делегації — зупинення до кінця 2015 року прав делегації РФ на голосування, на представництво в Бюро Асамблеї, Президентському комітеті, Постійному комітеті, на участь у місіях зі спостереження за виборами.
У рамках червневої сесії 2015 року Асамблея ухвалила Резолюцію щодо осіб, зниклих під час конфлікту в Україні. Нашу країну закликали створити спеціалізований урядовий орган, доручивши йому координацію роботи всіх державних і неурядових організацій, що працюють у проблематиці зниклих безвісти осіб; розробити механізм державної компенсації і підтримки сім’ям зниклих безвісти осіб і забезпечити, щоб ці сім’ї були поінформовані про існування цього механізму. Важливо вказати на те, що в тексті Резолюції з’явилося визнання того, що конфлікт в Україні насправді є російською агресією, а щодо Криму впроваджено термін «окупований». Резолюцію підтримала переважна більшість присутніх, проти проголосував лише німець-комуніст Андрій Гунько. «За» було віддано 54 голоси. Поправка про те, що Росія є країною-агресором, отримала 48 голосів «за» і 7 — «проти».
Постійна делегація Верховної Ради у ПА ОБСЄ, сформована з народних депутатів восьмого скликання, проводить серйозну і важливу роботу у рамках ОБСЄ, спрямовану на захист інтересів України. Так, нашій делегації вдалося подолати проросійське лобі у цій впливовій міжнародній інституції та домогтися під час щорічної сесії ПА ОБСЄ в Гельсінкі в липні 2015 року прийняття двох резолюцій. Перша: «Продовження очевидних грубих і невиправлених порушень Російською Федерацією міжнародних норм і принципів ОБСЄ». У ній було закріплено визнання факту, що дії Росії в Автономній Республіці Крим і Севастополі, а також в окремих районах Донецької та Луганської областей є актами військової агресії проти України. Друга: «Викрадені і незаконно утримувані громадяни України на території Російської Федерації». У ній міститься заклик до РФ негайно звільнити народного депутата Надію Савченко та інших громадян України, які незаконно утримуються на території Росії.
У рамках міжпарламентського обміну керівництвом Комітету було проведено шість прийомів делегацій комітетів іноземних парламентів, що опікуються питаннями зовнішніх відносин, зокрема, представників Грузії, Румунії, Угорщини, Литви, Франції, Великобританії тощо.
Також було проведено понад 350 протокольних зустрічей керівництва Комітету з іноземними парламентськими делегаціями, послами, представниками різних зарубіжних інституцій. Під час цих зустрічей обговорено перспективи співпраці, спрямованої на підтримку розвитку кооперації на економічному, фінансовому та політичному рівнях, а також питання створення та діяльності депутатських груп Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з відповідними країнами. Проведенню такої роботи сприяли налагоджені контакти Комітету та його секретаріату з підрозділами МЗС України.
Факт
Комітет у закордонних справах активно розбудовував організаційну структуру двостороннього міжпарламентського співробітництва. Під егідою Комітету створено 69 депутатських груп з міжпарламентських зв’язків із парламентами зарубіжних країн. Одним із головних напрямів цієї роботи є визначення та узгодження зі своїми іноземними колегами пріоритетів розвитку договірно-правових відносин України з відповідними країнами, а також залучення зарубіжного досвіду для розвитку вітчизняного законодавства.
За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради.
