«Голос України» вже інформував про перипетії, пов’язані з ухваленням правлячою більшістю у Польщі змін до закону про Конституційний суд, які спричинили протести опозиції та маніфестації супротивників обмеження незалежності КС. Комітет захисту демократії очолив протестний рух. Також це питання уже вивчають в євросоюзівських структурах.

 


А тим часом у протистояння з партією влади відважився вступити голова КС Польщі Анджей Жеплінський. У своїй діях КС керуватиметься винятково положеннями конституції, а «зміненого закону не бачить і не бачитиме до часу, поки КС не ухвалить рішення в цій справі», — заявив А. Жеплінський в ході авторського ток-шоу на другому каналі громадського телебачення, куди ведучий запросив його, всупереч забороні нового провладного керівництва телебачення. Голова суду прогнозує, що в середині лютого КС розгляне (за поданням опозиції) внесені партією влади «Право і справедливість» (ПіС) і підтримані президентом зміни до закону про КС та прийме рішення у складі десяти суддів, а не 13, як це передбачають нововведення, що, нагадаємо, за всіма формальними ознаками набули законної сили.


Голова КС визнав, що, з правової точки зору, нині вважаються обраними 18 замість передбачених конституцією 15 суддів КС, але він «не відступить від букви основного закону навіть на міліметр». Ця колізія виникла через те, що попередній Сейм обрав 5 суддів КС (в тому числі двох «про запас»), а нинішній склад нижньої палати парламенту — замість двох, що було б конституційно обґрунтовано, обрав у листопаді п’ятьох «своїх», яких негайно привів до присяги президент, відмовившись приводити до присяги трьох «чужих», які, згідно з вердиктом КС, цілком законно отримали свої мандати від парламенту попереднього скликання. Проблему, на думку голови КС, повинен вирішити президент, від якого КС «ще не отримав відповіді, чи він прийме присягу трьох законно обраних суддів».


У партії влади попередили, що не опублікують рішення КС у «Віснику законів» (за це в Польщі відповідає міністр Кабінету міністрів), бо його ухвалення у десятиособовому складі суперечитиме чинному законові. Але це не єдиний можливий інструмент блокування роботи КС. У контрольованій більшістю сеймовій комісії з питань юстиції та прав людини погрожували також зупинити бюджетне фінансування КС на 2016 рік, якщо голова суду не діятиме згідно зі зміненим законом про КС.


Були також заклики до голови КС добровільно подати у відставку, і навіть відверті погрози. Міністр юстиції Збігнев Зьобро пригрозив А. Жеплінському прокуратурою за поїздку делегації КС до КНР, де, мовляв, «порушуються права людини». Натомість євродепутат від ПіС, правник за освітою та колишній суддя Януш Войцеховський серед ймовірних сценаріїв примусу голови КС до покори «назвав затримання його поліцією», якщо той не дасть змоги п’ятьом суддям, обраних нинішньою парламентською більшістю, увійти до зали засідань та зайняти місця за суддівським столом, щоб виконувати свої конституційні повноваження».


Польські вчені-конституціоналісти також не можуть дійти згоди. Частина вважає, що «ні голова, ні весь КС не можуть ігнорувати змін до закону, поки КС не змінить їх своїм рішенням». Більшість, однак, наполягають на тому, що оскільки Конституція є законом прямої дії, то Конституційний суд під час розгляду конституційності нововпроваджень повинен керуватися Основним Законом та працювати згідно із попередніми процедурами.
Щоб дати приклад дотримання букви закону, А. Жеплінський днями включив до складу суддів з правом постановляти рішення двох суддів, обраних нинішньою більшістю Сейму. Тепер, за словами голови КС, «м’яч на полі президента».


Варшава.