Щороку головна ріка Польщі, її національна гордість Вісла скидає у Балтійське море 34 мільярди кубометрів прісної води. Цього об’єму досить, щоб забезпечити дорогоцінною вологою усі потреби такої густонаселеної країни, як Індія. Проте наші сусіди поки що марнують це багатство, оскільки Вісла, на відміну від Дніпра, майже незарегульована, і кожна повінь на ній завдає країні величезних збитків, ненадійним на ній є і судноплавство. Віслянська вода поки що просто тече, не приносячи полякам відчутної користі, окрім естетичної насолоди.
Надто дорогий подарунок Балтиці
Так довго тривати не буде, Вісла повинна запрацювати, по ній повинні протягом усієї навігації, а не лише в періоди повеней, ходити великі судна. Принаймні такого висновку дійшли учасники 3-ї сесії Комісії з питань розвитку воднотранспортного сполучення Е-40 на ділянці Дніпро—Вісла, яка відбулася 15—16 грудня в Любліні. Найбільша річка Польщі, вважають вони, має працювати на економіку, а не даремно скидати свої води у Балтику.
Конференція в Любліні була фінішною в польсько-білорусько-українському проекті «Відновлення магістрального водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро—Вісла»: від стратегії до планування», головним завданням якого було розроблення рекомендацій та технічних рішень для того, щоб прибрати всі вузькі місця від Вісли до Дніпра.
А стартував він наприкінці 2013 року. Ідея ж відродження давньої річкової магістралі народилася вже далекого 2005-го і була запропонована фахівцями Республіканського унітарного експлуатаційно-будівельного підприємства «Дніпро-Бузький водний шлях» (м. Пінськ, Білорусь). Згодом її підтримали міжнародні інституції, які відповідають за внутрішнє судноплавство, і нарешті два роки тому ідея почала набирати конкретних обрисів у вигляді розробок проектантів-гідрологів та екологів.
Варяги ходили цим шляхом, і ми пройдемо
Водний шлях Е-40 проходить територією трьох країн і з’єднує польський Гданськ з українським Херсоном. Його загальна довжина перевищує 2200 кілометрів. Нині на території України і Білорусі він судноплавний. Водний шлях на території Польщі є обмеженим для судноплавства і має низку вузьких місць, які стають на заваді судноплавству, особливо у середній її частині, включно з Варшавою.
Що стосується розробки безпосередньо техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), в березні 2014-го за допомогою експертів було запропоновано і затверджено технічне завдання, а на початку 2015 року був підписаний контракт на розробку ТЕО відновлення водного шляху Е-40. Цими питаннями займається Міжнародний консорціум на чолі з Морським інститутом у Гданську, до його складу входять також представники Німеччини, України, Білорусі.
У Луцьку (15—17 червня) було розглянуто і погоджено перший проміжний звіт ТЕО по двох розділах: транспортна економіка й аналіз ринку, а також — соціальні наслідки та вплив на довкілля.
У серпні підрядниками було надано другий проміжний звіт по ТЕО, який містив аналіз нинішнього стану водних шляхів, включно з їхніми технічними характеристиками, а також аналіз трьох запропонованих консорціумом варіантів відновлення шляху Дніпро—Вісла.
Завдяки цьому фахівцям сьогодні точно відомі ті вузькі місця, які нині є на ділянці Дніпро—Вісла, і вони вже мають певні напрацювання стосовно того, що слід зробити, щоб ці вузькі місця усунути і гарантувати достатню осадку суден для здійснення транспортного судноплавства на всьому шляху.
Щодо території України, то головними тут варто назвати проблеми стану гідротехнічних споруд на Дніпрі, а також модернізацію Білоозерської водоживильної системи (Волинська область), певні роботи на українській ділянці річки Прип’ять.
Якщо говорити про Західний Буг, то рішенням комісії з урахуванням думки міністерства інфраструктури Польщі було вирішено не розглядати варіант відновлення шляху його руслом у зв’язку з тим, що ця річка належить до мережі природоохоронних територій «Натура-2000», будівництво гідроспоруд тут неможливе.
Тересполь може стати портовим містом
Консорціум розробив цілу низку пропозицій щодо того, як можна відновити водний шлях на цій ділянці, і було ухвалено рішення про погодження третього варіанта (Південного). Він найкоротший, завдовжки лише 159,6 кілометра (Північний — 207, Проміжний — 195,9), починається біля міста Дембліна на Віслі (вище Варшави) і завершується в Тересполі. Його маршрут буде виправданим лише за умови будівництва каскаду гребель (п’яти) на середній Віслі, оскільки за звичайних умов судноплавство тут практично неможливе. Планують створити на цьому рукотворному каналі порти Демблін, Радзінь-Подляски, Бяла-Подляска, Тересполь.
Певні пропозиції є і щодо реконструкції східного схилу Дніпро-Бузького каналу, розчищення і поглиблення деяких ділянок річки Прип’ять. Головне: будуючи гідроспоруди для створення підпору Прип’яті, знайти баланс, щоб не нашкодити природі регіону.
Роботи з розроблення проекту тривають. У травні 2016 року відбудеться четверте засідання комісії, на якому планують обговорити і схвалити подальші кроки з просування водного шляху Е-40 з урахуванням міжнародних погоджень та тих рекомендацій, які надійдуть від міністерств і відомств. Стратегію подальшого розвитку водного шляху Е-40 із конкретними пропозиціями буде представлено на черговій 60-й сесії Робочої групи з внутрішнього водного транспорту ЄЕК ООН, яка відбудеться в листопаді 2016-го в Женеві.
Люблін,
Республіка Польща.
Реконструйований на Дніпро-Бузькому каналі гідровузол «Трішин», що в Бресті, вже нині відповідає європейським стандартам.
Фото автора.
