Коли можна буде змінити реєстрацію та отримати інші адміністративні послуги без черг?

 


23 листопада 2015 року Верховна Рада Україна ухвалила нові закони у сфері надання адміністративних послуг — №№2981, 2982, 2983 і 2984. 11 грудня ці закони підписав Президент, і вони вже набули чинності. Нова законодавча база скасувала монополію Мін’юсту в системі державної реєстрації та оформлення дозвільних документів, розширивши коло осіб, що можуть надавати такі послуги. До нього увійшли органи місцевої влади, нотаріуси та інші акредитовані суб’єкти. Скасовується і принцип територіальності — тобто людина матиме право оформлювати документи не лише за місцем реєстрації, а де зручніше. 

 

Законодавчі зміни мають на меті й скасувати бюрократію, тривалі строки оформлення документів, підвищити зарплату працівників адміністративних центрів. Однак, щоб утілити на практиці законодавчі зміни, ще потрібен час і головне — бажання та воля. Перші кроки намагаються зробити на Київщині, де презентували нову антикорупційну ініціативу — створення пілотного сервісного центру адміністративних послуг «ГОТОВО!».


Щоденно тисячі українців стикаються із потребою отримання документів чи дозволів. Щороку лише в одній Київській області здійснюється понад мільйон реєстрацій. Приміром, зараз, щоб мешканцю Боярки «перепрописатися» — тобто змінити місце реєстрації навіть у межах свого міста, потрібно їздити в Київ до Києво-Святошинського районного центру надання адмінпослуг, записатися у чергу (в грудні записували на лютий), вистояти в ній не одну годину, а потім дізнатися, що необхідно донести ще одну довідку. І — по новому колу. Хоча раніше в паспортистів у ЖЕКу змінити реєстрацію можна було за декілька днів. Тим часом усі стовпи довкола центрів адмінпослуг обвішані оголошеннями всіляких фірм-«прилипал», котрі пропонують (за чималі кошти) посередницькі послуги для оформлення необхідних документів без черг. Приміром, отримання кадастрового номера на земельну ділянку чи внесення нерухомості до держреєстру у фірмачів коштує півтори тисячі гривень, тоді як у центрі, вистоявши в черзі, — 160. Виходить, що новації лише додали людям зайвого клопоту.


«Люди відчувають себе прохачами, — визнає і перший заступник голови Київської ОДА Лев Парцхаладзе. — Тоді як у європейських країнах люди відчувають себе платниками податків, яких мають обслуговувати чиновники, а у нас — усе навпаки». Посадовець розповідає, що не дали результатів і спроби змінити обласних чиновників Держкомзему — на зміну старим корумпованим прийшли нові, але й вони дуже швидко стали «співпрацювати» з посередницькими комерційними фірмами, направляючи до них бабусь, котрі не можуть самотужки правильно заповнити всі необхідні документи.


Новий пілотний проект розробили в Київській ОДА з урахуванням грузинського досвіду. І біля будівлі облдержадміністрації — на площі Лесі Українки, 1 у Києві, поблизу станції метро «Печерська» — розпочато будівництво першого нового сервісного центру адміністративних послуг загальною площею 660 кв. м. Це буде відкритий простір без кабінетної системи та будь-яких перегородок. Центр надаватиме послуги в архітектурно-будівельній, реєстраційній, міграційній, земельній та виконавчій сферах. Для спрощення та скорочення процедур надання послуг запис відвідувачів здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію і електронну чергу — записатися до черги можна буде як удома через Інтернет, так і безпосередньо на місці через термінали, онлайн-трекінг документів — людина зможе сама простежити рух поданих документів та результати їх розгляду, отримати документ в електронному вигляді на пошту, фронт-офіс та бек-офіс (зони для подання документів та зони для видачі рішень). 


Реєстрація відбуватиметься одноразово — один раз подавши документи, людині не доведеться знову приносити нові довідки, якщо знадобиться отримати ще якийсь документ. 


Працюватимуть у новому сервісному центрі молоді співробітники, середня зарплата становитиме сім тисяч гривень. У центрі діятиме сучасний кол-центр (його номер уже відомий — 0-800-300-803), де надаватимуть безплатні консультації громадянам. Усі процеси буде автоматизовано, для обробки та зберігання інформації діятимуть дата-центр та авторизований електронний архів. Для комфорту відвідувачів у центрі буде обладнано кафе та ігрову дитячу кімнату. А всі заяви та документи заповнюватимуть реєстратори й нестимуть за це відповідальність — тож бабусі не доведеться декілька разів переписувати заяву через помилки. За терміновість оформлення документів буде встановлено офіційну плату. Сервісний центр матиме статус комунального підприємства, що дозволить встановити гідні зарплати його працівникам (зараз працівники районних центрів надання адмінпослуг мають зарплати 800—1300 гривень).


До ініціативної групи проекту, окрім Київської ОДА та обласної ради, входять заступник глави адміністрації Президента України Дмитро Шимків, міністр юстиції Павло Петренко, Конфедерація будівельників України, Фонд інновацій і розвитку (Грузія), Міжнародний центр реформ, ПАТ «Ощадбанк» та інші структури.


«Наша основна мета — знищити бюрократію та побутову корупцію у дозвільній сфері», — наголошує Лев Парцхаладзе. Для того, щоб новий сервісний центр мав змогу надавати весь спектр адмінпослуг (а їх — понад 300), ініціатори його створення «лобіюватимуть» ухвалення парламентом низки нових законів та поправок до чинних законів у сфері земельних питань, містобудування та міграційного адміністрування. Ці антикорупційні законодавчі ініціативи будуть передані до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та адміністрації Президента України разом із обґрунтуванням необхідності їх прийняття.