Українські міста споживають майже 70 відсотків енергетичних ресурсів країни. Тож наша держава має одну з найбільш енергоінтенсивніших економік і посідає третє місце серед країн Східної Європи і Центральної Азії. Крім того, на високий рівень і неефективне споживання накладаються постійно зростаючі тарифи на енергоносії, що робить і населення, і міста дуже вразливими. На цьому наголошували учасники вчорашнього круглого столу «Місцеві програми енергоефективності: досягнення та перспективи».
Нині лише 22 відсотки українських міст мають чіткий план із впровадження енергоефективних заходів або планують його створення. Київ є одним із 17 міст, які готуються до запровадження такого документа. Про перші кроки та успіхи на цьому шляху розповів Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації.
За його словами, після всебічного аналізу ситуації було розроблено два документи — план сталого енергетичного розвитку та комплексна програма з енергозбереження й розвитку житлово-комунального господарства Києва. «Особливо інноваційного у цих документах нічого немає. Але нам було важливо структурувати проблеми, напрямки наших дій. До того ж було проведено детальне вивчення досвіду: що робили інші країни, як вони виходили з такої ситуації. Усі ці речі й потрапили в наші стратегічні документи, і ми почали працювати», — зауважив він.
Так, протягом 2015 року було встановлено чотири тисячі лічильників теплової енергії. «Якщо на початок минулого року ми були аутсайдерами з відсотка оснащення приладами обліку будинків, то закінчили рік -лідерами. Цього року ми плануємо завершити цю роботу. Нині лічильниками оснащено 80 відсотків будинків», — розповів П. Пантелеєв.
Крім того, протягом 2015 року було виділено понад 60 млн. грн. на термомодернізацію понад 10 садочків і шкіл. «Важливо було не просто виконати ці роботи, а й напрацювати технічну та економічну модель, щоб у 2016 році запровадити ЕСКО-механізм», — сказав він.
У свою чергу, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зауважила, що потенціал енергозбереження в житловому секторі становить 40—60 відсотків. «Багато країн пішли шляхом спочатку модернізації комунікацій, а потім житла. І з’ясувалося, що це марна робота. Адже після утеплення виявилося, що є величезна кількість зайвих потужностей. Тому все має відбуватися послідовно — спочатку тепломодернізація, а потім комунікації», — зауважила вона і додала: «Чому саме так? Бо більшість будинків побудовані за радянських часів і споживають у середньому вдвічі більше теплової енергії, ніж аналогічні будинки в Європі».
Термомодернізацію будинків дуже важливою назвав і помічник народного депутата Дмитра Андрієвського Руслан Голуб. Водночас однією з головних проблем низького рівня енергоефективності, за його словами, є недостатня поінформованість населення. «Як можна зацікавити громадян утеплювати будинки, якщо, наприклад, перші п’ять років після модернізації мешканці платитимуть більше, ніж зазвичай. Звісно, вони на це не погодяться», — зауважив він, водночас додавши, що потрібна широка інформаційна кампанія: «Маємо розмовляти з людьми, які не розуміють, що відповідають за свій будинок».
Довідково
ЕСКО — це механізм, що дає змогу споживачу ресурсів значно скоротити витрати на енергоресурси та модернізувати енергообладнання без значних інвестицій зі свого боку.
Руслан Голуб, помічник народного депутата Дмитра Андрієвського; Роман Палагусинець, начальник відділу регіонального менеджменту Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України; Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА; Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.