Наступного пленарного тижня Верховна Рада, вочевидь, повернеться до розгляду законопроекту № 2319 «Про внесення змін до деяких законів України» щодо приватизації державних підприємств, щоб уникнути їх подальшого занепаду.
Державний сектор України за своїми розмірами є одним із найбільших у Європі — це понад чотири тисячі суб’єктів господарювання.
У травні 2015-го Кабінет Міністрів затвердив перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, до якого було включено понад 300 державних об’єктів. Зокрема, підпадають під приватизацію підприємства добувної промисловості, енергетичної та нафтогазової, транспортної та будівельної галузей, сільського господарства, а також хімічної промисловості. Парламент неодноразово розглядав урядовий законопроект № 2319 про приватизацію державних підприємств, однак 8 грудня 2015 його у десятий раз «провалили».
У багатьох європейських країнах процес приватизації зазвичай проходить доволі поступово. Наприклад, Іспанія здійснювала продаж державних підприємств майже 20 років. Реалізація програми приватизації в Канаді почалася у 1985 році й триває донині, при цьому до 1997 року було приватизовано лише 26 державних підприємств. У Великобританії команді Маргарет Тетчер за 10 років вдалося продати тільки 20 державних підприємств. У Мексиці за шість років було приватизовано 150 компаній. Водночас Польща за весь приватизаційний період змогла зменшити частку державних підприємств до 70 компаній, тоді як на початку їх було 8453.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак (фракція «Блок Петра Порошенка») у коментарі на своїй сторінці у Facebook висловив думку, що в Україні процес приватизації має свої відмінності та особливості.
«Суттєва відмінність України в тому, що ми змушені продавати підприємства за демпінговою ціною 0,68 млрд. дол. США за 300 підприємств, — вважає Р. Демчак. — Тут грають роль і військовий конфлікт на сході країни, й економічна криза, наслідком якої є необхідність шукати додаткові джерела доходів до державного бюджету».
Депутат привертає увагу до міжнародного досвіду: найбільш успішний досвід продажу державних компаній, що прямо вплинув практично на всі країни світу, належить Великобританії. Вона розпочала цей процес ще у 1979 році. Приватизація охопила такі великі компанії, як Brіtіsh Aіrways, Brіtіsh Gas, Brіtіsh Petroleum, Brіtіsh Steel, а також підприємства комунального господарства. Програма з приватизації тривала до 1995 року і принесла державі 134 мільярдів доларів. У результаті великомасштабної британської приватизації розміри державного сектора скоротилися на 2/3. При цьому Великобританія збільшила кількість індивідуальних акціонерів з 4 мільйонів осіб у 1983 році до майже 10 мільйонів у 1995-му.
Показовою була стратегія уряду Тетчер, яка передбачала створення доступних акцій для дрібних акціонерів. Це дозволило розповсюджувати їх серед населення, що також сприяло наступному сприятливому психологічному клімату для подальших емісій.
А як у них?
Акції британської компанії Brіtіsh Telecom були продані майже двом мільйонам осіб, у тому числі 200 тисячам співробітників самої компанії.
Парламентарій наголошує на актуальності вирішення питання приватизації українських державних підприємств. «З одного боку, існуючі державні активи — це масштабне джерело корупції, оскільки більшість із них працюють в інтересах окремих бізнес-груп, з другого — велика частка є просто збитковими, — зазначає Руслан Демчак. — Наша держава, на жаль, не має грошей на їхній розвиток. Наприклад, збитки найбільших держкомпаній у 2014 році становили 101 млрд. грн., у першому кварталі 2015 року — 9,7 мільярда гривень. З метою попередження подальшого руйнування та занепаду підприємств потрібна передача новим власникам, які мотивовані в розвитку та прибутковості».
Для невідкладного вирішення питання приватизації народний депутат пропонує кілька першочергових кроків. Врешті-решт проголосувати Верховною Радою законопроект №2319 про приватизацію державних підприємств, а також врахувати досвід інших країн, зокрема Великобританії, у частині системи регулювання діяльності природних монополій у післяприватизаційний період, що включало ліцензування та контроль над цінами».
ФАКТ
У Держбюджеті на 2016 рік Кабмін заклав 17,1 млрд. грн. надходжень від приватизації, гроші від яких направлять на субсидії та пільги.
