Цими днями в Маріуполі проходять масові поминальні служби за загиблими у результаті страшного артобстрілу 24 січня 2015 року одного із найгустонаселеніших районів міста — мікрорайону «Східний».
Рік тому січневим суботнім ранком жахливий артобстріл із систем залпового вогню «Гради» і «Ураган» забрав життя тридцяти маріупольців, понад сто людей були поранені. Снаряди різною мірою пошкодили та зруйнували більш як 75 багатоповерхових і 200 приватних будинків, 3 школи, 4 дитсадки, котельні, центр первинної медико-санітарної допомоги, магазини й інші об’єкти. Як стоять справи в мікрорайоні тепер, довідався журналіст «Голосу України».
Відбудовували всім миром
Жах і паніку від близькості смерті та руйнувань уже наступного дня маріупольцям допомагали долати представники влади, волонтери і рядові городяни. Хліб, гарячий чай, поліетиленову плівку першими на місце трагедії привезли волонтери. Життєво важливі ліки для тяжкопоранених — народні депутати. Патрулі правоохоронців допомагали забезпечити порядок. Міська влада організувала поквартирний обхід і роботу психологів, оцінюючи ступінь руйнувань для проведення відбудовних робіт і надаючи першу психологічну допомогу. А уряд виділив із резервного фонду Державного бюджету України 10 млн. грн. для лікування потерпілих і відбудови споруд й інфраструктури. Щоправда, через бюрократичну тяганину постраждалі та члени їхніх родин змогли одержати ці кошти тільки через кілька місяців.
Велику допомогу надали маріупольські металурги. Тоді на відбудову мікрорайону металургійні підприємства міста спрямували 6 млн. грн. Будівельні бригади комбінатів засклили вікна майже півтора тисяч квартир, відремонтували десятки будинків у приватному секторі. Були відбудовані та здані в експлуатацію дві пошкоджені школи і чотири дитячі садки.
Маріупольців, які намагалися відбудувати зруйноване житло самотужки, міська влада забезпечувала склом, шифером, руберойдом і іншими будматеріалами. Їх, відгукнувшись на трагедію, передавали для постраждалих з інших областей України. За рішенням міської влади з бюджету міста було спрямовано 13,4 млн. грн. на відбудову об’єктів житлового фонду. Проте навіть зараз ще залишаються питання з відновлення.
«Ніщо не передвіщало лиха»
«Голос України» зустрівся з маріупольцями, котрі пережили трагедію.
Із хвилюванням говорить про той страшний день Ліна Щукіна, що мешкає в будинку № 185 по вулиці Олімпійській.
— Ранком на початку десятої я тільки почала готувати сніданок чоловіку, інваліду 2 групи. Раптом прогримів оглушливий вибух снаряда майже біля самісінького під’їзду. Шибки вилетіли, обсипавши мене осколками, а розсипи металевих осколків буквально впилися в бетонні плити, пробили стелю. Один із осколків снаряда влучив мені в праве плече. А втім жертв можна було б уникнути, — каже ветеран охорони здоров’я. — Понад сорок років я поруч із хірургами боролася за життя пацієнтів. Можливо, якби вчасно спрацювала служба оповіщення, то не було б такої кількості загиблих. Але нічого зроблено не було. От у цоколі нашого будинку, показує Ліна Гаврилівна, — двері з написом «Сховище», повинно бути бомбосховище, але за весь час, що ми тут живемо, там завжди лежали просто купи відходів. Нічого не змінилося і нині — на випадок чого, сховатися ніде.
Ніна Ананіївна Грінська, що проживає в приватному секторі в провулку Полєтаєва в будинку № 93, розповіла про трагічну загибель медсестри Галини, яка майже щодня надавала медичну допомогу її чоловіку, Миколі Олексійовичу — інваліду 2 групи. «Загинула, рятуючи життя. Чоловік досі важко переживає трагедію, що сталася із цією доброю та чуйною людиною, котра поверталася того дня від нас назад у поліклініку».
«Нашій дев’ятиповерхівці пощастило: обійшлося без людських жертв, — зазначає мешканець одного з будинків по вулиці Олімпійській Олексій Назаренко. — Але з боку обстрілу в будинку в усіх повилітали віконні та дверні блоки. Щоб знову не трапилося такого нещастя, треба досягти миру всіма силами».
Юлія Вікторова, що проживає в будинку № 80 по вул. Київській, — молода мама. Сьогодні вона вийшла на прогулянку з донечкою — маленькою Вікусею:«Не тільки наша родина чи мешканці нашого будинку, всі маріупольці сподіваються, що в нас нарешті настане спокій, щоб можна було спокійно жити, працювати та ростити наших діточок. Адже вони — наше майбутнє, і в їхніх очах має відбиватися мирне життя!»
Маріуполь.
Донецька область.
Житло відбудовували за рахунок підприємств, благодійників і власних коштів громадян.
Снаряди пошкодили понад 75 багатоповерхових і 200 приватних будинків.
Мікрорайон живе повноцінним життям, але мешканці мріють про справжній мир.
Особливу увагу приділили відбудові шкіл і дитячих садків.
Ранком після обстрілу 24 січня 2015 р.
Фото Євгена СОСНОВСЬКОГО.
