У Лодзі сьогодні завершує роботу триденний ІX Форум «Європа—Україна», який організовує Фонд «Інститут східних досліджень». Цей захід, задуманий як частина Економічного форуму, фонд організовує уже 25 років поспіль у Криниця-Здруй, тому він отримав назву «малий Давос».


У рамках Лодзинського форуму відбулося майже 40 тематичних блоків-панелей, у яких брали участь до 500 представників урядів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій і аналітичних центрів, політиків, бізнесменів з різних країн (ЄС, США, країн-сусідів України, в тому числі Російської Федерації). Учасники-доповідачі мали дати відповідь на головне запитання: чи відбувся перелом у стратегії реформ і модернізації в Україні?

 

Чи знайдуть на нього відповідь експерти, стане відомо сьогодні на підсумковому засіданні форуму. Тим часом поки що, на жаль, головним «месседжем з Лодзі», який з’явився у вітчизняних ЗМІ, став «бойкот» форуму українськими депутатами чи «демарш» українських парламентаріїв «через проросійських провокаторів».


Що ж реально відбувалося на форумі, представникам ЗМІ пояснила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд. Депутати Єгор Соболєв і Тетяна Чорновол бойкотували першого дня форуму участь в одному з дискусійних блоків через персони нон грата в Україні депутата Європарламенту Януша Корвіна-Мікке (відомого своїми відверто пропутінськими, антиукраїнськими висловлюваннями та відвідинами окупованого Криму).

«Якби я не їхала сьогодні (24 січня. — Ред.), оскільки це завершення мого візиту, то я також залишила б форум на знак протесту», — наголосила О. Сироїд в коментарі «Голосу України». При цьому вона зауважила, що «не має претензій до проросійських провокаторів, оскільки їхня позиція є чіткою і зрозумілою, але має питання до організаторів форуму: чи вони справді роблять майданчик для пошуку консенсусу, чи заради його знецінення.

«На форум запрошено провокаторів: їх тут є ціла низка, фактично в кожній панелі є хтось із них. Мені видається безсенсовною зустріч, тому що ми всі знаємо позицію Росії, але як вона може допомогти в цьому діалозі (нагадаємо, що форум називається «Європа—Україна»)? Якщо вона не може допомогти в цьому діалозі, то навіщо їх сюди кликати: щоб все перетворювалося на деструктив і балаган?»


Сама Оксана Сироїд брала участь в тематичному блоці, де виступав інший, користуючись її визначенням, «провокатор», про участь якого вона не була попереджена (до останнього моменту був анонсований інший експерт), а саме — Валерій Соловей, який у своєму виступі наполягав, що Україна не має концепції, що робити з Донбасом, а блокадою Криму Київ «карає» місцеве населення півострова за те, що воно проголосувало за приєднання до РФ. Тож заступник Голови Верховної Ради вийшла із зали до офіційного завершення дискусії.


У принципі в кулуарах форуму панівною була думка, що його назва не відповідала змісту та що логічнішим було б назвати його форумом порозуміння «Україна—Європа—Росія». Дехто із співрозмовників був ще радикальнішим у висновках і заявляв про «Європа—Росія». Що, мабуть, пояснюється появою нової риторики серед офіційних представників Варшави на тлі минулотижневих консультацій на рівні заступників глав МЗС Польщі й Росії, що пройшли у Москві. Зокрема, відповідальний за зовнішньополітичний напрям в адміністрації президента РП Кшиштоф Щерський заявив, що заради можливості започаткування діалогу з російською стороною Варшава продовжуватиме переговори з Кремлем у різних форматах.


Сентиментальний період в історії україно-польських відносин радше відходить у минуле. Але причин для відчаю немає. На що ми можемо розраховувати від наших польських партнерів, пояснив у своєму виступі на форумі міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Частково розкрив тези свого, запланованого на наступний тиждень, виступу в парламенті стосовно основ міжнародної політики уряду, пан міністр акцентував, що його країна «не сприймає порушення права, в тому числі зміни політичної ситуації і кордонів з використанням сили і війська», маючи на увазі події в Криму та на Донбасі. Польща, за його словами, надаватиме підтримку всім заходам, спрямованим на реалізацію Угоди про асоціацію Україна—ЄС. Нинішній уряд також продовжуватиме започатковану попереднім фінансову (в формі позики в розмірі майже 100 млн. євро) допомогу для нашої держави, зокрема, шляхом надання підтримки у питаннях модернізації міждержавних кордонів і створення сучасного кордону між Україною та Росією. Як приклад реальних кроків нового уряду було наведено виділення Нацбанком Польщі мільярда євро на стабілізацію нашої національної валюти.


До речі, у своєму виступі не оминув він і «нашумілого» минулого тижня висловлювання очільника свого уряду щодо «мільйона біженців з України», поставивши в ньому, звичайно, не без докладання відповідних зусиль українським послом у Польщі Андрієм Дещицею, крапку. «Понад мільйон українців, які живуть у Польщі, лише за даними офіційних банківських джерел, переказують в Україну близько 10 мільярдів злотих (майже 70 мільярдів гривень). Стільки ж передають на підтримку своїх родин в Україні у готівковій формі. Це означає, що лише 2015 року українські громадяни, які працюють в Польщі, відправили з Польщі на батьківщину близько 5 мільярдів євро, що є істотною підтримкою для української економіки», — констатував В. Ващиковський.

Варшава—Лодзь.