Одним із найголовніших і найпріоритетніших завдань Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є не тільки оплата листка непрацездатності (лікарняного), а й швидке повернення застрахованої особи до роботи після тривалої непрацездатності. Саме тому, офіційно працюючий, який гостро хворіє, може отримати послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду.

 

Що ж таке відновлювальне лікування?


Відновлювальне лікування — це продовження стаціонарного лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із спеціальним обладнанням та висококваліфікованим медичним персоналом. Таке лікування допомагає хворим швидше (у середньому 24 дні) повернути працездатність після перенесених хвороб — таких, як гострий інфаркт міокарда чи інсульт тощо.


Хто має право?


На послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право всі застраховані особи (працюючі) та члени їхніх сімей (діти), у яких наявні показання і відсутні протипоказання для реабілітації.


Умови направлення на відновлювальне лікування?


Важливою умовою для отримання послуг з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є соціальний прогноз, так звана вірогідність того, що реабілітація піде на користь і після неї застрахована особа стане до праці, а не буде змушена оформити інвалідність.


Такий прогноз спочатку робить лікуючий лікар, а потім свої пропозиції та всі відповідні документи надає комісії з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування. Така комісія функціонує в кожному лікувальному закладі охорони здоров’я (лікарнях, клініках, госпіталях, диспансерах) і саме вона приймає рішення щодо направлення чи ненаправлення застрахованої особи на реабілітацію. Обов’язково (!) у засіданні комісії бере участь фахівець Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з медичною освітою).


Які документи потрібні?


1. Довідка страхувальника з місця роботи (оформлюється застрахованою особою).


Ця довідка складається з двох частин. Першу частину заповнює страхувальник (роботодавець), у ній зазначається інформація про місце роботи, посаду застрахованої особи та реквізити організації. Заповнена частина довідки закріплюється підписами (директор, бухгалтер і голова комісії із соціального страхування) та печаткою установи. Другу частину довідки заповнює робочий орган Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (районна, міжрайонна чи міська виконавча дирекція відділення Фонду), у якого на обліку перебуває організація, де працює застрахована особа. Фахівці Фонду підтверджують існування організації і співпраці із Фондом та закріплюють цю інформацію підписом директора і печаткою установи.


Ця довідка потрібна у лікувальному закладі охорони здоров’я для розгляду на засіданні комісії з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування.
Інші документи надаються лікувальним закладом.


2. Направлення або путівка до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.


Після того, як комісія з медичного відбору і направлення на відновлювальне лікування опрацює довідку страхувальника та історію хвороби застрахованої особи, вона приймає рішення щодо направлення чи ненаправлення хворого на реабілітацію. Якщо ж прогноз позитивний, то пацієнт отримує путівку до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.


3. Виписний епікриз з історії хвороби.


У ньому чітко вказуються діагноз, проведене в стаціонарі лікування і подальші рекомендації для реабілітації.


4. Відкритий листок непрацездатності.


Перед тим, як відправити застраховану особу на відновлювальне лікування, у лікувальному закладі охорони здоров’я закривають «лікарняний», за яким хворий перебував у стаціонарі, й відкривають інший, де прописують, що хворого направлено на реабілітацію. Відповідно з цим відкритим «лікарняним» пацієнт прибуває до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу.


Процедура отримання послуг з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду


Із вищезазначеними документами застрахована особа протягом доби прибуває до санаторно-курортного закладу, проходить огляд і отримує повний комплекс відновлювального лікування. Якщо протягом проходження реабілітації відбувається погіршення стану здоров’я, то пацієнта переводять до лікувального закладу охорони здоров’я, який його направляв.


Після проходження реабілітації хворий отримує:


— виписний епікриз або «корінець» від путівки, який повертається до лікувального закладу охорони здоров’я, що направляв на реабілітацію;


— закритий листок непрацездатності, у якому вказується дата, з якої застрахована особа повинна стати до роботи. Цей «лікарняний» працюючий несе на роботу.


Спеціалізоване лікування вагітних


Варто додати, що Фонд турбується про застрахованих осіб та членів їхніх сімей з народження. Саме тому застрахована особа з вагітністю у строки від 12 до 35 тижнів може пройти відновлювальне лікування за рахунок коштів Фонду.


Показником до направлення у спеціалізовані відділення санаторіїв можуть бути — нормальний перебіг вагітності, а також — часті перебування у відділеннях лікувального закладу охорони здоров’я (ГРВІ, ревматизм неактивної фази, серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба І стадії, цукровий діабет легкої форми, ожиріння без супутніх хвороб). У зв’язку з цим вагітну із жіночої консультації або гінекологічного відділення лікарні направляють на спеціалізоване лікування для підняття рівня імунітету і захисних сил організму, для корегування захворювань, для збереження життя матері і плода.


Зазначимо, що протипоказанням для реабілітації вагітної є токсикози І та ІІ фази вагітності, акушерська патологія, вади розвитку статевих органів та загальні протипоказання.


Владислав КУЛИК, начальник відділу  санаторно-курортного лікування управління  з питань надання соціальних послуг Виконавчої дирекції Фонду.