Наприкінці грудня минулого року в парламенті було зареєстровано законопроекти № 3712 та № 3729, що спрямовані на підвищення відповідальності військовослужбовців, які перебувають в зоні ведення бойових дій.


Так, наприклад, законопроектом про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено обмеження кількості осіб, які зможуть отримати статус учасника бойових дій.


Річ у тім, що на сьогодні законодавством не вказано, скільки днів необхідно перебувати в зоні проведення антитерористичної операції, щоб отримати відповідний статус. Тому і одного дня достатньо, щоб пожиттєво користуватися широким спектром пільг, які надає держава. Цим і користуються українці, а явище «військового туризму» стрімко набирає популярності, зокрема, коли особа прибуває на один день у зону ведення бойових дій з метою оформлення статусу учасника АТО. Це є негативним явищем, адже держава згодом не зможе забезпечити всіх тими пільгами, які встановлює.


Проте законопроект не змінює порядок отримання статусу учасника бойових дій, але пропонується, щоб особи, які із належною їм зброєю були закріплені за військовим підрозділом для захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, перебували на передовій (першій лінії оборони), у безпосередньому контакті з ворогом, не менш як 45 діб.


Цікаво, що умовою для визнання учасниками бойових дій вищезазначених осіб є перебування їх під «обстрілами з боку ворога». Тобто виходить, що у випадку відсутності обстрілів, кількість днів, проведених на передовій, не зараховуватиметься. Та і хто такий «ворог» у розумінні депутата — суб’єкта законодавчої ініціативи, не зовсім зрозуміло.


Окрім того, закон визначає учасниками бойових дій осіб, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях і у воєнний, і у мирний час. Тому, як бачимо, з ухваленням цього чи альтернативних законопроектів доведеться вносити зміни в основоположне визначення.


Так чи інакше, цей законопроект передбачає і позитивний момент. Так, зокрема, комісії або міжвідомчій комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій надається можливість позбавляти осіб відповідного статусу у випадках, наприклад, скоєння ними умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину у період участі в антитерористичній операції, або при виявленні факту приниження вояками авторитету українського воїна, бійця добровільного формування внаслідок злочинних вчинків під час виконання бойового завдання. Однак поняття «злочинний вчинок» ні в Кримінальному процесуальному, ні в Кримінальному кодексі немає.


Найімовірніше, законопроект відправлять на доопрацювання, однак ідея обмеження «військового туризму» сама по собі хороша.


Окрім того, урядом було запропоновано законопроект про внесення змін до статті 415 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності військовослужбовців.


Зокрема, пропонується до наявної статті Кримінального кодексу додати відповідальність за порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, вчинене у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або психотропних засобів.


Згадане діяння каратиметься штрафом від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—5950 гривень).


За порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило постраждалому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або смерть, збільшується строк покарання — позбавлення волі строком від трьох до восьми років.


Отже, обидва законопроекти покликані дисциплінувати військовослужбовців та створити механізм позбавлення статусу учасника бойових дій за вчинення протиправних діянь.