Парламентська хроніка


Ранкове засідання 28 січня

 


Верховна Рада ухвалила рішення про направлення до Конституційного Суду доопрацьованого президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя. Цей законопроект підтримав 231 народний депутат.


«Можна багато говорити про те, що судова гілка влади корумпована і нічого не змінювати. Але ті напрацювання Конституційної комісії, які були внесені Президентом та які мають схвальне рішення Венеційської комісії, це однозначно позитивний крок на шляху глибинної реформи судової гілки влади та відновлення довіри до неї. Без цього кроку ми ніколи не поборемо ні корупцію, ні інші негативні речі, які існують в системі суддівської влади», — сказав Голова Верховної Ради Володимир Гройсман та закликав народних депутатів підтримати направлення законопроекту до Конституційного Суду, щоб далі розпочати справжню реформу судової гілки влади.

 

Презентуючи законопроект, представник Президента у Верховній Раді Степан Кубів зазначив, що згідно із пропонованими змінами до повноважень парламенту належатиме не тільки надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, як це було передбачено у попередній редакції конституційних змін, а й висловлення недовіри Генпрокурору, що матиме наслідком його відставку з посади. «Отож дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюватиметься на підставі, визначеній не тільки законом, як це було передбачено у попередній редакції законопроекту, а й Конституцією», — сказав він.


Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич у співдоповіді повідомив, що аналіз положень документа дає підстави стверджувати, що він є аналогічним до раніше поданого Президентом законопроекту про внесення змін до Конституції щодо правосуддя (реєстр. №3524 від 25 листопада 2015 року) за винятком положення, що стосується надання Верховній Раді права на висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади.


У зв’язку з цим комітет підтвердив свої попередні висновки та рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного поданий Президентом доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя (реєстр. №3524 від 26 січня 2016 року) та направити його до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. При цьому голова комітету нагадав, що Конституційний Суд у своєму висновку від 20 січня 2016 року на попередній варіант змін у частині правосуддя зазначив, що законопроект відповідає вимогам Конституції.


Під час обговорення Олег Ляшко заявив, що фракція Радикальної партії не голосуватиме за цей законопроект, оскільки він не вирішує проблем судочинства, консервує корупцію та фактично переводить управління судовою системою в ручний режим.


Представник Опозиційного блоку Олександр Долженков зазначив, що фракція не підтримуватиме пропоновані зміни, оскільки вони посилюють вплив Президента на судову гілку влади, а в Перехідних положеннях міститься норма, що весь суддівський корпус буде проходити люстраційну процедуру.


Юрій Луценко (Блок Петра Порошенка), обгрунтовуючи необхідність конституційної реформи, підкреслив, що в Україні відсутній справедливий, чесний і неупереджений суд, про що свідчать десятки резонансних і тисячі маловідомих судових розправ або корупційних рішень. «Нам потрібно провести очищення судів від непрофесіоналів і корупціонерів та набрати нових суддів — юридично грамотних та морально відповідальних. Пропоновані зміни до Конституції дають нам таку можливість», — заявив він.


Керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак підкреслив, що коли парламент не направить до Коституційного Суду цей законопроект, то ще на рік буде відтерміновано боротьбу за очищення судової гілки влади. «Чи можемо ми впроваджувати рефоми та очищувати від корупціонерів усі структури, якщо судді ухвалюють несправедливі рішення?» — запитав він та закликав водночас зі змінами до Конституції розробляти новий закон про судоустрій, який має передбачати процедуру очищення судової системи та критерії для призначення нових суддів. «Упевнений, що 9 тисяч нових суддів ми знайдемо», — зауважив він.


Також 229 парламентаріїв підтримали ухвалення в цілому законопроекту «Про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України» (щодо процедурних питань внесення змін до Конституції).
За словами одного з авторів законопроекту Сергія Алєксєєва, пропонується внести зміни до частин третьої, шостої та восьмої статті 149 Регламенту Верховної Ради.


Перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник назвав ці пропозиції слушними та доцільними, оскільки вони дозволять отримати більше часу для розгляду та прийняття рішення щодо конституційних змін.


Натомість керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк закликав народних депутатів «не змінювати те, що не можна змінювати, зупинитися та зберегти Конституцію, яку написали романтики, що поважали право».


А лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що «зараз у стінах українського парламенту відбувається антиконституційний переворот» та порівняв це голосування з тим, коли відбувалася ратифікація Харківських угод.


Реагуючи на ці звинувачення, глава парламенту Володимир Гройсман закликав усіх до об’єктивності. «Внесення змін до Регламенту дає додаткових п’ять-шість місяців на дискусію і не має жодного відношення до переворотів та всього іншого. Думаю, що всі це абсолютно чітко розуміють», — сказав він та ще раз наголосив, що основна мета пропонованих змін — це дати можливість для продовження дискусії та визначитися з подальшими діями стосовно всіх положень щодо децентралізації. «Не зупиняти і не провалювати цей процес — це і є відповідальна позиція українських політиків», — сказав глава парламенту, та підкреслив, що тут не може бути жодних порівнянь з Харківськими угодами. «То була державна зрада, а це — надання можливості для подальших дискусій», — сказав           В. Гройсман і запевнив, що, крім позитиву, нічого іншого ухвалення цього законопроекту не принесе.


А після того, як О. Ляшко у виголошеній заяві знову стверджував, що метою змін до Регламенту є «бажання забезпечити можливість розгляду на наступній сесії змін до Конституції про особливий статус Донбасу та федералізацію України», В. Гройсман ще раз підкреслив, що в конституційних змінах немає жодного слова про особливий статус Донбасу та заявив, що «категорично проти будь-якої федералізації, автономізації або якихось інших сепаратних речей, які розділяють Україну». Відтак він закликав усіх ще раз уважно перечитати кожен пункт змін до Конституції та прийняти осмислене рішення.


У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій (реєстр. № 3177). 


Ухваливши в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Верховна Рада продовжила до 1 січня 2017 року мораторій на банкрутство компанії, термін дії якого завершився 1 січня цього року.


Невдовзі має з’явитися Український інститут книги, що передбачає ухвалений в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері.


Також у першому читанні ухвалено законопроект «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (реєстр. №3081-д).


Народні депутати внесли зміни до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

 

Володимир Литвин, Ярослав Москаленко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.